Testimony 1068

Testimony 1068

2022-07-20

Everything that is happening around now is simply a complete horror. Every day when I read the news, I find myself thinking that this will never end. We simply give up, although I understand this is impossible because I have someone to live for. I have two wonderful children and a wonderful husband. All my relatives are alive and healthy at the moment, thank God. Although they are all very far from me, it is depressing. I have been in the occupied territory since the beginning of the war and until now. It's so hard morally when you look around and see these fucking Russian flags, these soldiers, these cars. They behave as if they are at home, and it is very, very annoying. You cannot express your position, or your opinion, because, for that, they can come to your house and take you in an unknown direction. I can't even put a photo with the flag of Ukraine on the screensaver in social networks because it's not known who I have in my followers, and they can even turn me in for that; it's terrible. The prices are exorbitant; there is no work unless you want to work for the occupiers. The product that we have is of inferior quality and costs a lot of money. We still cannot receive payments from Ukraine. You also need a lot of money to go somewhere, and you don't want to leave your home because all the money is invested in it. Lately, you don't take children to the store because I know that they can ask for something that there will be no money for; it just makes me want to sit down and cry. But still, you pull yourself together and live on. Because I understand that, at this moment, one of our soldiers is giving his life for our freedom. And I believe with all my heart that we will win, that all our relatives will return home, and we will be able to hug them. Glory to God Glory to Ukraine Glory to the Nation God protects all our defenders and all of us. Everything will be Ukraine

Все що зараз коїться навколо, це просто суцільний жах. Кожного дня читаючи новини, я ловлю себе на думці, що це ніколи не закінчиться. Просто опускаються руки, хоча розумію, що так не можна, бо мені є заради кого жити. В мене двоє чудових дітей, і прекрасний чоловік. Всі мої рідні на даний момент живі та здорові, дякувати Богові. Хоча всі вони від мене дуже далеко, і це пригнічує. Я від самого початку війни і дотепер знаходжусь на окупованій території. Це настільки тяжко морально, коли ти дивишся навкруги і бачишь ці грьобані російські прапори, цих військових, ці машини. Вони ведуть себе наче вони у себе вдома,і це дуже дуже бісить. Ти не можеш висловити свою позицію, свою думку, бо за це можуть прийти до тебе додому і забрати тебе у невідомому напрямку. Я навіть не можу поставити на заставку у соцмережах фото з прапором України, бо невідомо хто у мене в підписниках, і так само можуть навіть за це здати, це жахливо. Ціни космічні, роботи немає, якщо тільки ти не хочеш працювати на окупантів. Той товар, що є у нас з рашки дуже поганої якості, а коштує великих грошей. Виплати від України ми отримати досі не можемо. Щоб кудись виїхати також потрібні немалі гроші, та і свою домівку покидати не хочеться, бо в неї вкладені всі кошти. Останнім часом дітей в магазин не береш, бо знаю, що вони можуть попросити щось таке, на що не буде коштів, від цього хочеться просто сісти і плакати. Але все ж таки береш себе у руки, і живеш далі. Бо розумію, що в данний момент хтось з наших воїнів віддає своє життя за нашу свободу. І я всім серцем вірю, що ми переможемо, що всі наші рідні повернуться додому, і ми зможемо їх обійняти. Слава Богу Слава Україні Слава Нації Бережи Боже всіх наших захисників, і всіх нас. Все буде Україна

This document is licensed CC BY-NC-ND 4.0. This material may not be redistributed for commercial purposes and may not be altered; no derivatives are permitted. If you wish to redistribute this material, attribution must be given.