Testimony 1013

Testimony 1013

2022-07-06

Good afternoon; we are a family of immigrants from the region; we were forced to leave our city and home because of the war. On March , Russian troops entered our city; constant shooting began, electricity and water went out in the city, and the Russian occupiers looted all the shops. We were constantly in the cemetery with the children; it was terrifying; my children were constantly crying. On March , we decided to go to the Zhytomyr region to visit my aunt. When we were driving, it was terrifying because we were afraid of coming under fire; we constantly prayed. Thank God we left this hell and made it. We drove for hours, almost without stopping. Here, my aunt gave us an old building, where we make repairs little by little and somehow try to live. We miss our home very much. We left everything there, saving the children's lives. We believe in the victory of Ukraine and that one day we will return to our native house!

Добрий день, ми сім'я переселенців із області, ми змушені були залишити своє місто і дім через війну. березня російські війська зайшли до нас у місто, почалися постійні постріли, у місті зникло світло і вода, всі магазини розграбували російські окупанти. Ми постійно знаходилися із дітьми у погрібі, було дуже страшно, діти постійно плакали. березня ми вирішили виїхати у Житомирську область до моєї тітки. Коли їхали, дуже страшно було, бо боялися попасти під обстріл, постійно молилися. Дякувати богу, ми виїхали із цього пекла і доїхали. Ми їхали годин майже не зупиняючись. Тут нам тітка дала стареньку будівлю, в якій ми потрохи робимо ремонт і якось намагаємося жити. Дуже сумуємо за своєю домівкою. Ми все залишили там, рятуючи життя дітей . Мы віримо в перемогу України і що колись повернемося до рідної хати!

This document is licensed CC BY-NC-ND 4.0. This material may not be redistributed for commercial purposes and may not be altered; no derivatives are permitted. If you wish to redistribute this material, attribution must be given.