Testimony 1012

Testimony 1012

2022-07-06

Before the war, we lived in [CITY]; now, we moved to the village for a while. We try to remember and think about the war as little as possible, but unfortunately, this is impossible. Now, children are not allowed to go on the Internet and see horrors of the war; they read, draw, and play in the yard more often. We cultivated a small piece of land and planted a vegetable garden; now, we are taking care of it as a whole family, trying to distract ourselves somehow. I started doing needlework; it's a perfect distraction from terrible thoughts. It is essential to talk to children and explain to them what is happening in our country right now, but do it very carefully. Also, we were given two rabbits, which the children are now feeding and caring for, which also helps a lot.

До війни проживали в [МІСТО], зараз переїхали на деякий час в село. Намагаємося якомога менше згадувати та думати про війну, але це на жаль, неможливо. Зараз дітям не дозволяють дивитися інтернет, та жахи про війну, частіше читають, малюють, граються на подвір'ї. Обробили невеликий клаптик землі та посадили городину, зараз за нею доглядаємо усією родиною, намагаємось якось відволіктися. Я почала займатися рукоділлям, це дуже добре відволікає від жахливих думок. Дуже важливо розмовляти з дітьми та пояснювати їм про те, що саме зараз відбувається в нашій країні, але робити це дуже обережно. Ще нам подарували двох кроликів, яких діти зараз годують та доглядають за ними, це теж дуже допомагає.

This document is licensed CC BY-NC-ND 4.0. This material may not be redistributed for commercial purposes and may not be altered; no derivatives are permitted. If you wish to redistribute this material, attribution must be given.