Testimony 1005

Testimony 1005

2022-07-06

To be honest, I could never imagine that I could find such a terrible, terrible war in which I would have to go through a difficult experience, it is terrifying when you hear the siren every day and night, and you are sleeping dressed and ready to run, in the hope that you will remain alive and well, as well as your family when you see this terrible news, when the corpses of our compatriots are found every time, and even with my own eyes I saw rockets flying into my city, and it was scary for my family and myself because there is nowhere to even run away in my city. I stay together with my family, because since I am still disabled, it is impossible to leave, especially for a small pension. You have seen this experience, and you wouldn't wish it on anyone; it's a scary moment, everyone wants to help here, but you don't know how because nothing depends on you, but I still feel pain for those people who fled from their homes or even lost, and what is more terrible is that in this war, our boys are dying, someone's husbands, fathers, sons, this should not happen. I hope that peace will come soon and that this bloodshed of the Ukrainian people will end. Glory to Ukraine!

Чесно кажучи, я ніколи не могла уявити, що можу застати таку жахливу і страшну війну, в якій прийдеться пройти тяжкий досвід, це дуже страшно, коли ти кожен раз чуєш цю сирену вдень і вночі, і ти скрізь сон вже одягаєшся і біжиш зі своєї хати, в надії, що залишишся живий і здоровий, а також твоя сім'я, бачиш коли ці страшні новини, коли кожен раз знаходять трупи нашіх співвітчизників, а навіть на свої очі бачила, як в моє місто прилітали ракети, і було страшно за свою сім'ю і себе, бо навіть і тікати нема куди, в своєму місті і залишаюсь разом зі сім'єю, бо так як я ще інвалід, то це нереально виїхати, тим паче за маленьку пенсію. Цей досвід побачений, нікому не побажаєш, то це страшні моменти, тут всім хочеться допомогти, але не знаєш як, бо від тебе нічого не залежить, але у мене до сих пір біль за тих людей, які втекли зі своїх домівок або навіть втратили, а саме страшніше, що в цій війні, гинуть хлопці наші, чиїсь чоловіки, батьки, сини, такого не повинно бути. Надіюсь, що скоро настане Мир, і закінчиться це кровопролиття українського народу. Слава Україні!

This document is licensed CC BY-NC-ND 4.0. This material may not be redistributed for commercial purposes and may not be altered; no derivatives are permitted. If you wish to redistribute this material, attribution must be given.