Testimony 982

Testimony 982

2022-07-05

Hello, I have lived in [CITY], Donetsk region, since birth. In , I had a daughter with a disability. It was the first stress in our family. But I pulled myself together and started treatment. Until , we practically lived in hospitals. Then the war started... Our rehabilitation center came under fire. I decided to take the child and move to [CITY], Cherkasy region. We left and continued the treatment further in Kyiv. There were many operations. I divorced my daughter's father... It was challenging to be alone with a child in a foreign city... I met my husband after some time. We moved with our daughter to him in [CITY] and continued treatment here. In , we had a son. In , we had a tragedy... at weeks of pregnancy, I started bleeding. A cesarean section was performed, but the daughter, unfortunately, did not survive. It was challenging. In , we had a daughter. It was during quarantine. And so it seemed that life began to improve... but on February , the war began. We are now in [CITY]; we have not left anywhere. It is challenging with three children and a daughter with a disability. We hope everything will be fine and I will meet my mother again someday. She is in the city of [CITY] under occupation, and I will show her her grandson and granddaughter, whom she has not seen yet.

Здрастуйте, я з народження жила в Донецькій області [МІСТО]. У році в мене народилася донечка з інвалідністю. Це був перший стрес у нашій родині. Але я взяла себе в руки і почали займатися лікуванням. До року ми практично жили в лікарнях. Потім почалася війна... Наш реабілітаційний центр опинився під обстрілами. Я прийняла рішення брати дитину і виїжджати в [МІСТО] Черкаської області. Ми виїхали і продовжили лікування далі в Києві. Було багато операцій. З батьком доньки розлучилася... Дуже важко було одній з дитиною в чужому місті... Я зустріла чоловіка через деякий час. Переїхали з донькою до нього в [МІСТО] і продовжили лікування тут. У році у нас народився синочок). У році у нас сталося горе... на тижні вагітності у мене почалася кровотеча. Зробили кесарів розтин, але донька, на жаль, не вижила. Це було дуже важко. У році у нас народилася донька. Це був карантин. І ось начебто життя почалося налагоджуватися... але лютого почалася війна. Ми зараз у [МІСТО], нікуди не виїжджали. З трьома дітками це дуже важко, і дочка з інвалідністю. Дуже сподіваємося, що все налагодиться і я коли-небудь ще зустрінуся з мамою. Вона в [МІСТО] під окупацією і покажу їй онука й онуку, яких вона ще не бачила.

This document is licensed CC BY-NC-ND 4.0. This material may not be redistributed for commercial purposes and may not be altered; no derivatives are permitted. If you wish to redistribute this material, attribution must be given.