Testimony 972

Testimony 972

2022-07-05

My war experience began when a friend called me at six in the morning and said that the war had started and explosions were going off in Kyiv. It was hard to believe it for the first three seconds, although lately, there have been warnings and different opinions of specialists in the news about a full-scale attack by Russia. The next day, I and three other guys from the area were looking for boxes and bottles of Molotov cocktails to give to the needs of the Territorial Defence. On the first day of the war, an air raid alarm sounded in [CITY], and almost immediately, I heard a noise at the entrance; it was our neighbours going down to the basement. My mother and I were practically the last to go down to the basement and saw quite a few people who were anxious and waiting for it to be over. After minutes, someone said that our dam had been blown up, and panic immediately began; people started to leave the basement, get in their cars and drive toward [CITY]. I immediately remembered the safety lessons at school, where they explained what to do in case of a dam break. While people with cars were running out of the basement, I watched the news and saw no information about the break-in. Therefore, my mother and I decided to stay, and after minutes, I received a message from my uncle, which contained information about the air raid warning. During the first five days of the war, I observed long queues at the pharmacy and a colossal number of cars in parking lots and yards, something I had never seen before in our city. During the first week of the war, I actively followed the news and told myself that I had to live on. There were and are currently a lot of air alarms every day, but we are already used to them. The biggest shock during the war was the Russian missile attack on the [MALL]. At that time, I was at work and felt these two powerful rockets that shook the ground beneath me. This incredible bloody war crime will remain in my memory forever! I hope that such a tragedy will not happen again neither in our city nor the world in general!

Мій досвід війни почався з того, що мені затефонував друг о шостій ранку і сказав, що розпочалася війна і вибухи лунають у Київі. Перші три секунди  було складно в це повірити, хоча останнім часом у новинах були попередження та різні думки спеціалістів, щодо повномаштабного нападу росії. На наступний день я та ще троє хлопців з району шукали ящики та пляшки для коктейлів молотова задля того, щоб передати їх на потреби тероборони. У перший день війни у нас в [МІСТО] пролунала повітряна тривога і майже одразу я почув шум у під'їзді, це були наші сусіди, які спускалися у підвал. Я та мама спустилися до підвалі майже останніми і побачили доволі багато людей, які тривожились та чекали, поки все скінчиться. Через хвилин хтось сказав, що нашу дамбу підірвали і одразу ж почалася паніка, люди почали виходити з підвалу, сідали та їхали у своїх машинах в напрямку [МІСТО]. Мені одразу згадалися шкільні уроки безпеки, на яких нам пояснювали, як треба діяти у разі прориву дамби. В той час як люди, у яких були машини, вибігали з підвалу, я переглядав новини і ніякої інформації про прорив не бачив. Тому ми з мамою вирішили залишитися і вже через хвилин мені прийшло повідомлення від мого дядька, в якому була інформація про відбій повітряної тривоги. Перші п'ять днів війни я спостерігав великі черги в аптеку та колосальну кількість машин на парковках та у дворах, такого в нашому місті я ще не бачив. Перший тиждень війни я активно слідкував за новинами, а потім сказав собі, що треба жити далі. Повітряних тривог було і є на даний момент дуже багато і кожного дня, але до них ми вже звикли. Найбільшим потресінням під час війни бля мене була ракетна атака росії по [ТРЦ]. В цей час я був на роботі і відчув ці два потужних удари ракет, від яких піді мною задрижала земля. Цей неймовірний кривавий воєнний злочин залишиться у моїй пам'яті назавжди! Дуже сподіваюсь, що подібна трагедія не станеться більше, ні в нашому місті, ні взагалі у світі!

This document is licensed CC BY-NC-ND 4.0. This material may not be redistributed for commercial purposes and may not be altered; no derivatives are permitted. If you wish to redistribute this material, attribution must be given.