Testimony 9

Testimony 9

2022-05-20

I would never believe that I will need to live through a such thing, and I still find it hard to believe that in the century, in a civilised world, this may happen. The first days of the war were the most difficult days, though I do not live in the cities where grenades fire and explode, but all what I can say is that this is very difficult. When, yesterday you were planning for the next day, and calmly going to sleep without anxiety, and do not even think that in one night, life can completely change. When I woke up in the morning I did not understand what is happening when somebody writes you a message, "the war began," you do not know what to do. Logging on to social medias I saw, panic among people, all were very concerned. On that terrible day, all the plans disappeared, there was only one desire for things to be quiet and calm, and that this will end as soon as possible, I hoped that the war will be a few days, waiting for negotiations between the countries, and hoped that after each stage they will come to an agreement, but unfortunately it did not happen, the first days of war were days in the news, when you observe what is happening, and you do not know how to calm yourself and keep your relatives safe. War is when you gather essentials for the night, so that you can leave your home at once, when you go to bed dressed, so that at night, when something happens, you can run away without wasting time. The nights became restless, because it was scary to go to bed, because you shudder at every sound. Days passed, and people began to get used to such a life, we understood that our help is necessary for other people, those who have nothing to eat and where to live. They began to organize humanitarian aid, prepare meals and weave nets to somehow be useful and together overcome this war. I believe that soon it will end, that Ukraine will win and come to peace, and all Ukrainians with a flag in their hands, in white beautiful embroidered shirts, will go out on the street, with smiles on the face will sing - the Anthem of Ukraine!

Я б ніколи не могла повірити, що мені потрібно буде таке пережити, мені й досі тяжко повірити, що у столітті, в цивілізованому світі, може відбуватися таке. Перші дні війни – це були найтяжчі дні, хоч я не живу в тих містах, де стріляють і вибухають гранати, але все, що я можу сказати, це дуже складно. Коли, ще вчора ти будуєш плани на наступний день, і спокійно лягаєш спати без тривоги, і навіть не думаєш, що за одну ніч, життя може повністю змінитися. Прокинувшись зранку я нічого не зрозуміла, що відбувається, коли тобі пишуть повідомлення, «Почалася війна», ти не знаєш, що робити. Зайшовши в соціальні мережі побачила, паніку у людей, всі були дуже стривожені. У той страшний день, всі плани зникли, з’явилося тільки одне бажання, щоб було тихо та спокійно, і щоб це якнайшвидше закінчилося, я сподівалася на те, що війна буде декілька днів, чекала переговорів між країнами, і сподівалася, що після кожного етапу вони домовляться, але на жаль так не сталося, перші дні війни – це були дні в новинах, коли ти спостерігаєш за тим, що відбувається, і не знаєш, як заспокоїти себе та вберегти своїх рідних. Війна – це коли ти на ніч збираєш речі першої потреби, вразі чого, щоб ти відразу міг залишити свою рідну домівку, коли ти лягаєш спати вдягнутим, щоб вночі, коли щось станеться, ти відразу міг втікати, не втрачаючи часу. Ночі, стали неспокійні, тому що, страшно стало лягати спати, бо здригаєшся від кожного звуку. Проходили дні, і люди починали звикати до такого життя, ми розуміли, що наша допомога необхідна іншим людям, тим, які не мають що їсти та де жити. Почали організовувати гуманітарну допомогу, готувати їсти та плести сітки, щоб хоч якось бути корисними та разом здолати цю війну. Я вірю в те, що скоро це все закінчиться, що Україна переможе та настане мир, і всі українці із прапором в руках, в білих, гарних вишиванках, вийдуть на вулиці, із посмішками на обличчі будуть співати – Гімн України!

This document is licensed CC BY-NC-ND 4.0. This material may not be redistributed for commercial purposes and may not be altered; no derivatives are permitted. If you wish to redistribute this material, attribution must be given.