Testimony 957

Testimony 957

2022-07-04

It was February ; I celebrated my friend's birthday; she turned eighteen. We celebrated until three in the morning and then went home. Two or three hours later, I don't remember; I woke up from the fact that my parents were talking very loudly on the phone, I didn't understand anything, but they were chatting very loudly with their relatives from Kyiv about something. I got out of bed after maybe ten minutes and went to the other room to my father and asked what happened, why are you talking so loudly on the phone. He answered me that his relatives from Kyiv had called him and said that they heard explosions, then about - minutes later, my father got a call from work; he worked at [CITY] Airport and was called to work, then he already told me what was going on, and says that Russia is bombing us and a full-scale war has begun, "Special operation in Donbas" as V.V. said. Hu...lo. Around six in the morning, I heard the first explosions; they were very close, somewhere in the [CITY] airport area, where my father went to work. I was distraught, and half an hour later, my father called that all the planes standing at the airport had been taken up half an hour before Russia started shelling all the airports of Ukraine. The first two days were very tense; I was perturbed about how it would be at my father's work and in our country in general because I had relatives living in Kyiv, and the first days were hazardous for them when the Razi army was approaching Kyiv. I, as everyone understood, would not have captured him, but they were very close to him, [CITY] and [CITY], right on the approach to Kyiv. I have two aunts and an uncle living there, and they all said there were many explosions and air alarms; almost half of the day, the alarm sounded, and everyone couldn't sleep. In [CITY], there were also constant alarms; at first, everyone was hiding in shelters. But after a month of war, we got used to it. My parents did not want to leave the house, and we stayed, but now everything is more or less stable, and the city lives its own life.

Було лютого, я святкував день народження у моєї подруги, їй виповнилося вісімнадцять років. Ми святкували до третьої ранку і потім розійшлись по домах. Через дві або три години, не пам’ятаю, я прокинувся від того, що батьки дуже голосно розмовляли по телефону, я нічого не розумів, але вони про щось дуже голосно балакали з рідними з Києва. Я встав з ліжка через мабуть десять хвилин і підійшов у іншу кімнату до батька і запитав, що сталося, чому ви так голосно розмовляєте по телефону. Він відповів мені, що йому подзвонили родичи з Києва і кажуть, що в них чутно вибухи, потім десь через - хвилин батьку подзвонили з роботи, він працює у [МІСТО] аеропорту і викликали на роботу, потім він вже мені сказав, що коїться, і каже що нас бомбить Росія і почалася повномасштабна війна, «Спецоперація на Донбасі» як казало В.В. Ху…ло. Десь у шостій ранку я почув перші вибухи, вони були дуже близько, десь у районі [МІСТО] аеропорту, куди поїхав на роботу мій батько. Я дуже був занепокоєній і через пів години батько подзвонив, що всі літаки, які стояли у аеропорту, були підняті за пів години до до того як Росія почала обстріл всіх аерпортів України. Перші два дні були дуже напряжені, я дуже переживав, як буде на роботі мого батька і загалом в нашій країні, тому що в мене жили родичі, які живуть у Києві і перші дні в них було дуже небезпечно, коли рашистська армія підступали до Києва, вона, як всім зрозуміло, не захопила би його, але вони були дуже близько від нього, [МІСТО] та [МІСТО], прям на підступах до Києва. В мене там живуть дві тітки та також дядя, і всі розповідали, що дуже багато вибухів та повітряних тривог було, майже половину зі всього дня лунала тривога і не могли всі спати. У нас в [МІСТО] також постійно лунали тривоги перший місця всі ховались по укриттям. Але після місяця війни ми вже звикли. Мої батьки не захотіли виїжджати з дому і ми так і залишились, але зараз більш-меньш все стабільно і місто живе своїм життям.

This document is licensed CC BY-NC-ND 4.0. This material may not be redistributed for commercial purposes and may not be altered; no derivatives are permitted. If you wish to redistribute this material, attribution must be given.