Testimony 930

Testimony 930

2022-07-04

Good afternoon. My name is [NAME]. I am years old. I live in [CITY]. I woke up at : with the words, "The war has begun." I was very impressed. That enemies attack my city. I live with my husband, and I have five children. We were terrified, preparing a place in the corridor. We wanted to leave the city, but enemies were at the border. We wanted to refuel at the gas station, but there was a very long line. Then we went to our house, where the children were waiting for us at the grandparents. When they attacked our city, we were distraught. I could never have imagined that we would live during a war. I am also scared about my parents and friends who are far away. My mother and father live in [CITY]. Every day there are shellings not far from them. Our curfew is from eleven o'clock to :. I talk with my friends and acquaintances daily. I want our land to be peaceful and comfortable. I had already forgotten the time when it was cozy and calm. At the moment, we live under shelling. My sister and brother live in [CITY]. I am nervous for them, as they are under fire from enemy equipment. We will go with my husband to my sister and brother so they are not so scared. We went to the cemetery to ask our great-grandmother for help so that she would save us from the war and protect us from the other world. When we went home, deafening shots of enemy equipment began. We went to the corridor and hid in it. I love my country very much and am proud of it; it is beautiful and attractive with its cities and institutions in my place. I love my family and friends very much, and I worry about them very much. I really want to return to the time when everything was good in our place. I am very proud of my city and what surrounds me. Everything will be fine in our place; I am sure of it—glory to Ukraine.

Доброго дня. Мене звати [ІМ'Я]. Мені роки. Я проживаю у місті [МІСТО]. Я прокинулася у : із словами що «почалася війна». Я була дуже вражена. Що на моє місто напади вороги. Я проживаю разом з чоловіком і в мене п’ятеро дітей. Ми були дуже налякані, готували місце у коридорі. Ми хотіли виїхати з міста, але на кордоні були вороги. Ми хотіли заправитись на заправці, але там була дуже велика черга. Потім ми поїхали до свого будинку, там, де нас чекали діти на дідуся з бабусею. Коли вони напали на наше місто, ми були дуже засмучені. Я ніколи не могла уявити, що ми будемо жити під час війни. Також я дуже сильно хвилююсь за своїх батьків та друзів, які зараз за кордоном. Моя мати та тато проживають у [МІСТО]. Там кожен день відбуваються обстріли недалеко від них. Комендантська година у нас на даний час від одинадцяти годин до : годин. Я кожен день спілкуюсь зі своїми друзями та знайомими. Я хочу, щоб на нашій землі було спокійно та затишно. Я вже забула той час, коли було затишно та спокійно. На даний момент ми живемо під обстрілами. Сестра з братом проживають у [МІСТО]. Я за них дуже сильно хвилююсь, так як вони під обстрілами воржої техніки. Ми збираємося їхати з чоловіком до сестри та брата, щоб їм було не так лячно. Ми поїхали на цвинтер до прабабусі просити її про допомогу, щоб вона зберегла нас від війни та оберігала нас з того світу. Коли ми поїхали додому, почалися дуже гучні постріли ворожої техніки. Ми пішли до коридору та сховались у ньому. Я дуже кохаю свою країну та пишаюся нею, вона дуже гарна та приваблива своїми містами та закладами, які є в моєму місці. Я дуже люблю своїх рідних та близьких та дуже хвилююсь за них. Дуже хочу повернутись в той час, коли було все добре в нашому місці. Я дуже пишаюсь своїм містом та те, що навколо оточує мене. В нашому місці все буде добре, я в цьому впевнена. Слава Україні.

This document is licensed CC BY-NC-ND 4.0. This material may not be redistributed for commercial purposes and may not be altered; no derivatives are permitted. If you wish to redistribute this material, attribution must be given.