Testimony 8

Testimony 8

2022-05-19

I heard about war only on lessons of history. I did not think about how people lived during the war, what they felt. And I never thought that I would live in war time. The first day of the war will forever remain in my memory. It started with a call from my sister. She was at that time in [CITY] and asks me if there are my documents in the apartment, I did not understand why she asked, and replied that not. At the end of a brief conversation, she said that the war began. And finished the conversation. I'm still quite sleepy going to the kitchen, my family has already gathered there. They also told me that the war began. I could not realize it. With my mind I understood what a war is and how it starts, but could not understand that it started in my country, that now I live during the war. All day went sad, little to talk, much to worry. Nobody knew what would happen next. Will tomorrow be tomorrow? But in the evening before bedtime, we prayed and headed straight up to our rooms. Though we understood that at any moment missiles could fall on us, we all fell asleep, though it is possible and a bit strange sounding. On the following days I looked at a lot of news. I wanted to know what situation is in Ukraine now. Also in our village collected products for volunteers. I remember how I helped my mother to pack the bag. You feel that someone needs your help. We also prepared food when it was necessary. Several times we visited people who lost their homes. You do not know how you can help them, because they left almost everything that worked all their life. We only supported them. This war taught me to appreciate time, not spend it in vain. To be grateful for the fact that we have what to eat, that we have a home. The war also taught me to appreciate and protect relations with the family when everyone else is still near. I want the war to end soon, peace to come, so that people quickly returned to their homes and lived happily. And yet, for children to have a happy, merry childhood, because every child deserves it.

Про війну я чула лише на уроках історії. Я не замислювалась над тим, як люди жили під час війни, що вони відчували. І ніколи не думала, що сама буду жити у воєнний час. Перший день війни назавжди залишиться у моїй пам’яті. Він розпочався із дзвінка від моєї сестри. Вона була на той час у [МІСТО] і запитує мене, чи є мої документи на квартирі, я не зрозуміла, чому вона це питає, і відповіла, що ні. В кінці короткої розмови, вона сказала, що розпочалась війна. І закінчила розмову. Я ще зовсім сонна іду на кухню, там уже зібралась моя сім’я. Вона також мені сказали, що розпочалась війна. Я не могла це усвідомити. Розумом розуміла, що таке війна і як вона розпочинається, але не могла зрозуміти те, що вона розпочалась у моїй країні, що зараз я живу під час війни. Цілий день всі ходили сумні, мало говорити, багато переживали. Ніхто не знав, що буде далі. Чи буде завтрашній день? Але у вечері перед сном ми сім’єю помолилися і розійшлися по кімнатах. Хоч і розуміли, що у будь-який момент на нас можуть впасти ракети, ми усі позасинали спокійним сном, хоч це можливо і трохи дивно звучить. На наступні дні я дивилась багато новин. Хотіла дізнатись, яка ситуація зараз на Україні. Також у нашому селі збирали продукти для волонтерів. Я пам’ятаю, як допомагала мамі складати пакет. Ти відчуваєш, що комусь потрібна твоя допомога. Також ми готували їжу, коли було це необхідно. Декілька разів ми відвідували людей, які втратили свої домівки. Ти не знаєш, чим можеш їм допомогти, адже вони залишили майже все, над чим працювали все життя. Ми лише чим могли, тим їх підтримували. Ця війна навчила мене цінувати часом, не витрачати його марно. Бути вдячним за те, що маємо що їсти, маємо житло. Також війна навчила цінувати та берегти відносини із сім’єю, коли ще усі поруч. Я хочу, щоб війна швидше закінчилась, щоб настав мир, щоб люди швидше повернулись до своїх будинків і жили щасливо. І ще, щоб у дітей було радісне, веселе дитинство, адже на це заслуговує кожна дитина.

This document is licensed CC BY-NC-ND 4.0. This material may not be redistributed for commercial purposes and may not be altered; no derivatives are permitted. If you wish to redistribute this material, attribution must be given.