Testimony 761

Testimony 761

2022-07-03

On February , , I woke up to calls from relatives. I will never forget this morning again. That day, our life became completely different. At : a.m., we all got together and went to my older sister's house because they had a basement and only they could fit everything. We gathered people. They were relatives and friends. Alarmed, the children immediately ran to the basement. Everyone's clothes were always by the bed so they could get dressed quickly. Later, relatives from [CITY] hardly came to us. There were also many of them. At every siren, everyone ran to the basement. It was more difficult with children who were months old. It was the hardest for them in the basement. Many of us lost our jobs, so I still remember the morning. The last fear we experienced with our daughter was on June , . we had just entered the store, and three explosions were no more than meters from us. It was terrifying. Good thing the store employees immediately started yelling for everyone to go down to the basement. Otherwise, I cannot remember my actions because it was a shock and a stupor. My daughter was already terrified before and even more so after this. She began to sleep poorly at night and was afraid to be alone at home. I don't understand why everything is happening like this, why people suffer and remain homeless. Many had to leave their homes and live anywhere. And about those families who lost their relatives and loved ones, it is generally a horror. Why were our children unable to study normally? Why should they be afraid of the sound of the siren? Why is there such hostility towards the citizens of Ukraine? Now I very often began to think that it was necessary to take the child abroad and not spoil her psyche because now we cannot do without a doctor's participation! We always have bags of non-perishable food and different clothes. And all the necessary things and documents. I pray to God every night that everything will end in the morning. It became tough to find a job, so many people closed down, and my company immediately fired us. I started going to volunteer groups and helping them; we must do something to end the war sooner. Glory to Ukraine!!!

.. я прокинулася від дзвінків рідних. і цього ранку я більше ніколи не забуду. Цього дня наше життя стало зовсім іншим. О . ми вже всі зібралися і поїхали до старшої сестри, тому що у них був підвал і тільки у них ми могли все поміститися. Нас зібралася чоловік, це були рідні та друзі. Діти по тривозі одразу бігли до підвалу. Одяг у всіх лежав завжди біля ліжка, щоб швидко могли одягнутися. Згодом до нас їли вибралися родичі з [МІСТО], їх теж було багато. При кожній сирені всі бігли до підвалу, складніше було з дітьми, яким було по , роки. Їм у підвалі було найважче. Багато хто з нас втратив роботу, то ранок пам'ятаю і зараз. Останній страх, який ми пережили з донькою, це було ... Ми тільки зайшли в магазин і тут пролунали три вибухи, які були від нас не більше метрів. Це було жахливо, добре, що працівники магазину відразу почали кричати, щоб усі спускалися в підвал. Інакше я своїх дій не можу сказати, оскільки це був шок і ступор. Дочка вже раніше була сильно налякана, після цього ще сильніше. Погано стала спати вночі, і боїться залишатися одна вдома. Я не розумію, чому так все відбувається, чому страждають люди, залишаються без житла. Багатьом довелося виїхати зі свого будинку, і жити будь-де. А про ті родини, що втратили своїх рідних і близьких, то це взагалі жах. Чому наші діти не змогли доучитися нормально, чому вони мають боятися звук сирени. Чому йде така ворожнеча до громадян України? Я зараз дуже часто стала думати, що потрібно було вивозити дитину за кордон і не псувати їй психіку, тому що тепер без участі лікаря нам не обійтися! У нас весь час стоїть зібрані сумки в одній – одяг, в іншій – їжа, яка не псується. І всі необхідні речі та документи. Я щовечора молюся богу, щоб уранці все закінчилося. З роботою стало дуже складно знайти, так багато хто закрився, моя фірма теж нас відразу звільнила. Я почала ходити по волонтерських групах і допомагати їм, кожен з нас повинен щось робити, щоб швидше закінчилася війна. Слава Україні!!!

This document is licensed CC BY-NC-ND 4.0. This material may not be redistributed for commercial purposes and may not be altered; no derivatives are permitted. If you wish to redistribute this material, attribution must be given.