Testimony 745

Testimony 745

2022-07-03

It is hard to survive all this, especially when the children are scared. You worry about their lives and psychological stress. We had to run away with nothing with the children in our arms, the volunteers helped us a lot, but still, we left our home, our past life, friends, and relatives for the sake of the children so that they could sleep peacefully and not be afraid, so as not to sit in a damp basement, the children were apprehensive and restless and are still scared of various sounds, it is sad that my daughter, at the age of seven, knows what war is and begins to cry from the sounds of sirens, a son who is three years, the little darling is currently listening to the sounds, in the eyes of my children I see fear and psychological tension, I always try to be close, hug the children more often and pay more attention to them, so that they survive all this horror of war when you hear shots and explosions. We want to return to our everyday life very badly. We want to see smiles on children’s faces and joy in our eyes. Some people perceive us nicely, others look away and do everything possible to worsen our lives, but where do we go next? Thanks to volunteers, we have what we need to eat and what we need to feed our children. Because I have six of them, the older ones experience it differently. They have already understood what is happening and know what to expect at any moment; it is complicated, and at the moment, only psychological support is needed, but people are also different. We ran away and took the animals with us, so people were disturbed by the crying of children, all the dogs were unleashed on us, and there was no protection. This is the most painful thing. I always dreamed of a big family, I have one, but there is no protection from external influences and war. I do not want the youngest child, five months old, to grow up in such conditions, where people have malice and hatred, where people ignore common problems; we do not want war; we are for peace and good relations between people. Thank you to kind and sincere people; they helped and supported us a lot.

Дуже важко пережити це все, особливо, коли дітки перелякані, переживаєш за їх життя і психологічне напруження, втікати прийшлось без нічого з дітьми на руках, волонтери дуже нам допомогали, але всеодно ми залишили домівку, минуле життя, друзів, рідних заради діток,щоб вони могли спати спокійно і не боятися, щоб не сидіти в сирому підвалі, діти дуже переживали і були неспокійні і до сих пір бояться різних звуків, дуже важко, що донька у сім років знає, що таке війна і від звуків сирен починає плакати, синочок, якому три роки, маленький пустун на теперішній час прислуховується до звуків, в очах дітей я бачу переляк і психологічне напруження, завжди стараюсь бути рядом,частіше обнімати діток і побільше приділяти увагу їм, щоб вони пережили весь цей жах війни, коли чути вистріли і взриви. Дуже хочемо вернутися до звичного життя, хочеться бачити на дитячих личках усмішку, а в очах радість. Одні люди нас сприймають добре, інші дивляться косо і роблять все можливе, щоб погіршити наше життя, але куди далі. Завдяки волонтерам ми маємо, що їсти, чим дітей годувати, бо в мене їх шестеро, старші переживають це по-іншому, вони вже зрозуміли, що робиться і знають, чого можна очікувати в будь-який момент, це дуже складно і на даний момент нам тільки потрібна психологічна підтримка, але і люди є різні, ми втікали і тварин забрали з собою, так людям вже вони заважають і заважає плач дітей, на нас спустили всіх собак, а захисту немає, це найбільш болюче, я завжди мріяла про велику родину, в мене вона є, але немає захисту від зовнішніх впливів і війни. Найменшій дитині п'ять місяців, я не хочу, щоб вона росла в таких умовах, де в людей є злоба і ненависть, де люди не звертають увагу на звичайні проблеми, ми не хотіли війни, ми за мир і за добре відношення між людьми. Дякуємо добрим і щирим людям, нам дуже допомогли і підтримали.

This document is licensed CC BY-NC-ND 4.0. This material may not be redistributed for commercial purposes and may not be altered; no derivatives are permitted. If you wish to redistribute this material, attribution must be given.