Testimony 632

Testimony 632

2022-07-02

I saw the arrival of war in our city. A rocket flew overhead in the direction of our house, where there was a man with children. The ground collapsed under my feet. I was running away from the wreckage with a stroller in which my daughter was under a year old. Thank God, no one was hurt, only the house of the family of doctors and their children but they hid in the basement, so it saved them. If the rocket had exploded, it would not have saved anyone because someone would have been there where she made a -meter hole. It was terrifying to hear sirens and shooting that was near our city. The fear was great for the children, we have a large family, and it is difficult to gather them together. When there were disruptions, our father could tell who was ours. When he said ours, I felt much easier. Our guys managed to save our city. I believe in Ukraine. It will win.

Я бачила прильот в наше місто . Ракета, яка пролетіла над головою в сторону нашого дома, в якому був чоловік з дітьми. В мене земля уходила з-під ніг. Я тікала від уламків з коляскою, в якій була донечка до року. Слава Богу, ніхто не постраждав, тільки будинок сім'ї лікарів, а їхні діти сховалися в підвал, то їх це спасло. Якщо би ракета взірвалася, то не спасло нікого. А бо хтось був би там, де вона зробила -метрову яму. Дуже страшно було чути сирени та гради, які були біля нашого міста. Страх був великий за дітей: у нас велика родина і їх зібрати в купу важко. Коли були вибухи, то в нас тато міг сказати, хто це наші чи ні, коли казав наші, то аж камінь з душі. Наші хлопці зуміли зберегти наше місто. Я вірю в Україну, вона переможе.

This document is licensed CC BY-NC-ND 4.0. This material may not be redistributed for commercial purposes and may not be altered; no derivatives are permitted. If you wish to redistribute this material, attribution must be given.