Testimony 53

Testimony 53

2022-05-27

Waking up on the morning of February , I simply could not and did not want to realize that Russia had attacked Ukraine. I pushed away bad thoughts and tried to think about good things, but there were few good things. I live not far from Kyiv, and when on the morning of February I went to a nearby city to buy groceries, I saw what I was afraid to see the most. That is, a huge queue at a gas station, empty shelves in stores, people in a panic, who do not know what to do, how to behave and what to expect from the sky, constant explosions that simply blocked all processes in the brain, and only one thought remained: how to survive, where to hide, what about my relatives. I have relatives in Russia, or rather had. For a month, these people did not even try to find out if I was alive or if I was doing well. It was just killing me. I couldn't stand it and wrote to my brother myself, who pretended that this was a normal situation and there was nothing to be afraid of, as if Russia was saving us! But we definitely did not expect such a rescue. The war that brought us pain, the loss of human lives. The war brought destruction, pain, and tears to our country. As a guy, I can say that I am disgusted and repulsed by what the occupiers are doing to our women, children, and grandmothers. They simply destroy their psyche, torture and rape them. I cannot live peacefully and think about what could happen to my own sister or girlfriend. I just want to tear every one of them to shreds. These are not people, but animals, disgusting creatures. This horror, which Russia brought to our country, will never be forgotten. We will never forgive them for what they are doing now. Everyone says that Putin is to blame, but it is not the fault of those idiots who kill and torture people with their own hands... Isn't that right? War brings horror, death, and mental emptiness to mankind. For example, I do not know in which direction to move further, because all my plans and dreams are now postponed indefinitely. But I would like to express my gratitude to our soldiers, heroes, who are now proving our courage and resilience to the whole world. Therefore, I hope that peace and harmony will come to every home, and we will never hear the terrible word "war" again. Glory to Ukraine!

Прокинувшись лютого зранку, я просто не міг та не хотів усвідомлювати, що Росія напала на Україну. Я відганяв від себе погані думки, і намагався думати про хороше, але хорошого було мало. Я живу неподалеку від Києва, і коли вранці лютого я виїхав у сусіднє місто по продукти, я побачив те, що боявся побачити найбільше.. А тобто, величезна черга на заправку, пусті полиці в магазинах, людей в паніці, Які не знають що робити, як себе вести та чого очікувати з неба, постійні вибухи, які просто блокували всі процеси в мозку, і залишалась лише одна думка як вижити, куди сховатись, що з моїми рідними. Я маю родичів у Росії, а точніше мав. Ці люди, протягом місяця навіть не спробували дізнатись, чи живий я, чи в мене все добре. Це просто вбивало мене. Я не витримав і написав сам своєму брату, який удав, що це звичайна ситуація і не потрібно нічого боятись, ніби то Росія нас рятує! Але на такий порятунок ми точно не очікували. Війна, яка принесла нам біль, втрати людських життів. Війна принесла в нашу країну розруху, біль, сльози. Як хлопець, я можу сказати, що мені огидно та противно від того, що роблять окупанти стосовно наших жінок, дітей, бабусь. Вони просто нівечать їх психіку, катують та гвалтують їх. Я не можу спокійно жити та думати про те, що це могло б статись з моєю рідною сестрою або дівчиною. Я просто хочу порвати кожного з них на шматки. Це не люди, а тварини, огидні істоти. Цей жах, який принесла в нашу країну Росія, не буде забутий ніколи. Ми ніколи не пробачимо їм, того що вони зараз роблять. Всі кажуть винен Путін, але ні це винні ті недоумки, які своїми ж руками вбивають та катують людей... Хіба не так? Війна несе людству жах, смерть, душевну порожнечу. Наприклад, я, не знаю в якому напрямку далі рухатись, тому що всі мої плани та мрії зараз відкладені на невизначений термін. Але хочеться висловити подяку нашим воїнам, героям, які зараз всьому світу доказують нашу сміливість та стійкість. Тому я сподіваюсь, що у кожній домівці настане мир та злагода, а ми більше ніколи не почуємо страшного слова «війна». Слава Україні!

This document is licensed CC BY-NC-ND 4.0. This material may not be redistributed for commercial purposes and may not be altered; no derivatives are permitted. If you wish to redistribute this material, attribution must be given.