Testimony 490

Title

Testimony 490

Age Range / Віковий діапазон

Gender / Стать

Marital Status / Сімейний стан

Occupation Status / Окупованість територій

Forcibly Displaced / Переміщена особа

Date of Testimony / Дата опитування

2022-06-17

Date Range / Проміжок часу

War Testimony / Досвід війни

It is very difficult for me to go through this, I want it to be over as soon as possible. I have a small child and I am very afraid of what will happen next. When I woke up from the call on February that the war had started, I was simply in shock, horror and not understanding what would happen next. What should I do with a small child in my arms, run away from the country or stay with my husband. It's just terrible, the first days, weeks it's not at all clear what to do, where to run and whether or not to run at all. The first siren is generally horror, scary sounds, horror and shock. Not understanding what will happen and where this rocket will fly. Fear for the child, we fled to the shelter, sat there not understanding what would happen next. All friends, relatives, acquaintances - we all held together and are holding together. Only together we can survive this horror, help each other, people who find themselves in such a terrible situation. Every day I dream that we will be given weapons and we will finally end this terrible war. I am such a kind and peaceful person, but I am also ready to go and beat these Russians. Because I don't understand how it is possible to do such terrible things in the st century. Kill people's children, rape women, children - how is this even possible?! And to do all this and think, to think that it is normal, that's what we need, why? We are free, brave, independent Ukrainians. We want to live in a free, separate, independent Ukraine. Where we can live calmly, fear nothing, express our opinion and live calmly and peacefully, as it was before the war. Before Russia attacked Ukraine. How it attacks other states, but this time it will not succeed, and Ukraine will win. This is Russia - the aggressor country is bombing our cities and villages. With its missiles, it threatens my country and the entire developed West with nuclear weapons! How can this be at all. It doesn't even cross my mind. But I believe in the Armed Forces, and our boys and girls are the best, the strongest, they fight for us. For every Ukrainian, for every man, woman, child. We are the bravest, the strongest and we will win, I believe it for sure. Glory to the Armed Forces of Ukraine.
Мені дуже важко це переживати, я хочу, щоб найскоріше все закінчилося. В мене маленька дитина і мені дуже страшно, що буде далі. Коли я прокинулася від дзвінка лютого, що почалася війна, я просто була в шоці, жаху і нерозумінні, що буде далі. Що мені робити з маленькою дитиною на руках, тікати з країни чи залишатися з чоловіком. Це просто жах, перші дні, тижні взагалі не зрозуміло, що робити, куди тікати і тікати взагалі треба чи ні. Перша сирена – це взагалі жах, страшні звуки, жах і шок. Нерозуміння, що буде, і куди прилетить ця ракета. Страх за дитину, тікали в сховище, сиділи з нерозуміння, що буде далі. Всі друзі, родичі, знайомі – ми всі трималися і тримаємося разом.Тільки разом ми можемо пережити цей жах, допомагати один одному, людям, які опинилися в такій жахливій ситуації. Кожного дня я мрію, щоб нам дали зброю і ми нарешті закінчили цю страшну війну. Я настільки добра і мирна людина, але також я готова іти і бити цю русню. Бо я не розумію, як можна в столітті робити такі жахливі речі. Вбивати людей дітей, насилувати жінок, дітей - як таке взагалі можливо?! І все це робити і думати, вважати, що це нормально, так нам і треба, за що? Ми люди вільні, сміливі, незалежні Українці. Ми хочемо жити в вільній, окремій, незалежній Україні. Де ми можемо жити спокійно, нічого не боятися, висловлювати свою думку і жити спокійно і мирно, як це було до війни. До того, як росія напала на Україну. Як вона нападає на другі держави, але на цей раз їй не вдасться, і Україна переможе. Це росія – країна агресор бомбить наші міста і села. Своїми ракетами, і погрожує моїй країні і всіму розвинутому заходу ядерною зброєю! Як таке взагалі може бути. В мене таке навіть не вкладається в голові. Але я вірю в ЗСУ, і наші хлопці і дівчата найкращі, найсильніші, вони боряться за нас. За кожного українця, за кожного чоловіка, жінку, дитину. Ми наймужніші, найсильніші і ми переможемо точно я в це вірю. Слава ЗСУ.

Citation

“Testimony 490,” Narratives of War, accessed November 11, 2024, https://now.omeka.net/items/show/453.

Geolocation