Testimony 425

Testimony 425

2022-06-14

The war caught me by surprise, it happened on the night of February -, I went to [CITY] for work. Somewhere at : I noticed flashes in the direction of [CITY] city, when there were not many kilometers left to the place of work, there was a big explosion, it was a rocket, and I saw with my own eyes how a mushroom of flame and smoke rose into the sky. And at that moment, my wife called me, informing me about the war, that Russia had attacked us. Fear for my life and the lives of my family, I turned around and hurried back home and took my family to safety. We are currently under constant stress and tension, fear for our lives and safety. It is impossible to sleep or eat properly due to constant stress. Anxieties have a very bad effect on the psychological state of children. Because of the war between Russia and Ukraine, I lost my job, it is impossible to find a new one, everywhere first of all they accept immigrants, the apartment is rented, my wife is on maternity leave, we have children, it is very difficult, both morally and materially. Children are terrified of alarms and sirens, I really want my children to have a childhood without war, a childhood that Russia has currently taken away. May God give us peace sooner, but I understand that we will not achieve peace, only by expelling the occupiers, the Rashists from our country, I very much hope for the support of our foreign countries - friends, who will help us and give us the necessary weapons to win our freedom in peaceful country Our people have never been so strong for each other, never been so united as now, I believe in our victory, I believe in the Armed Forces, I believe in God and his mercy to our people. Even after the victory, our life will not be the same as before the war, this horror, murders, rapes, mutilated destinies will forever remain in our memory. Glory to Ukraine.

Війна мене застала зненацька, трапилося це в ніч з на лютого, я поїхав в [МІСТО] по роботі. Десь о годині : я помітив спалахи в стороні міста [МІСТО], коли до місця роботи залишалось не багато км, пролунав великий вибух, це була ракета, і я побачив на власні очі, як гриб полум'я та диму підійнявся в небо. І в цей момент мені зателефонувала дружина,повідомивши про війну, про те, що росія на нас напала. Переживаючи за своє життя, та життя своєї сім'ї, я розвернувся і повернувся швидко додому, та відвіз мою сім'ю в безпечне місце. Наразі ми знаходимося в постійному стресі та напрузі, страху за наше життя та безпеку. Неможливо нормально спати, їсти через постійні стреси. Тривоги дуже сильно впливають погано на психологічний стан дітей. Через війну росії з Україною я втратив роботу, знайти нову не виходить, всюди в першу чергу беруть переселенців, квартира арендована, дружина в декреті, в нас дітей, дуже тяжко, як морально так і матеріально. Діти жахаються тривог та сирен, я дуже хочу, щоб у моїх дітей було дитинство без війни, дитинство, яке росія наразі забрала. Дай Бог нам скорішого миру, але я розумію, що миру ми не досягнемо, тільки вигнати окупантів, рашистів з нашої країни геть, я дуже надіюся на підтримку наших іноземних країн -друзів, що нам допоможуть і дадуть необхідну зброю, щоб вибороти свою свободу в мирній країні. Наш народ ще ніколи не був так сильно один за одного, ніколи не був таким єдиним як зараз, я вірю в нашу перемогу, вірю в ЗСУ, вірю в Бога та його милість до нашого народу. Навіть після перемоги, наше життя вже не буде таким як до війни, цей жах, убивства згвалтування, скалічені долі, назавжди залишаться в пам'яті. Слава Україні.

This document is licensed CC BY-NC-ND 4.0. This material may not be redistributed for commercial purposes and may not be altered; no derivatives are permitted. If you wish to redistribute this material, attribution must be given.