Testimony 366
Title
Testimony 366
Age Range / Віковий діапазон
Date of Testimony / Дата опитування
2022-06-13
War Testimony / Досвід війни
/ started for me at :. My husband called me and told me to pack my things because the war had started. Lately I could not understand what I should do. I started to cry and panic. But common sense returned to me, and little by little I began to calm down. Emotions that arise during war may not be completely bright and clearly marked. A person essentially goes through different stages of grief. Any loss in our lives, when we lose a loved one, a home and the place where we were born and lived, or even a job and our relationships, carries with it emotional experiences and internal resistance and tension. What happened? Most people are still in a state of shock and denial about current events. They did not freeze. However, each of us experiences shock differently. Someone makes chaotic movements and panics, someone sits in shelters, someone flees abroad and looks for a place where he and his family will be safe, and someone mobilizes and begins to help overcome the war. The shock state is closely related to fears, and sometimes to panic. Panic prompts a person to some actions and decisions that are not even considered. Very often people leave their homes without documents and basic things. And when they come to their senses, they start to regret it. But this is the very first stage of living. When an unexplained emergency occurs. No one could ever prepare for it. Over time, a person begins to think that this did not happen to him and that it was all just a dream. She begins to deny what is happening. And these are completely normal manifestations of the human psyche. I am sure that the enemy's entire calculation was based on the desire to cause panic and great shock among our civilian population. They wanted to pressure the Ukrainians psychologically. Artillery shelling without interruption, fake news, according to the enemy, should work. But Ukrainians are stronger than the aggressors thought. We have lasted days! If we believe in the victory and justice of the victory of light over evil, then all of us will direct our emotions in such a way that this belief is fulfilled. And I strongly believe in the victory of Ukraine!!! Today, when we have proved to the whole world how powerful a nation we are, we will really change the country. It will actually be new! After the grief experienced, the people will not remain the same as they were until now. The value system of Ukrainians will change radically. Those who were not patriots of their land will become so. And this will be the foundation for building a healthy society and a strong state. Glory to Ukraine !!!
. для мене розпочалося о .. Мені подзвонив мій чоловік і сказав збирати речі, бо розпочалася війна. Я спросоння не могла зрозуміти, що мені робити. Я почала плакати і панікувати. Але здоровий глузд до мене повернувся, і я потроху почала заспокоюватись. Емоції ,які виникають під час війни, можуть бути не зовсім яскравими та чітко позначеними. Людина по суті переживає різні стадії проживання горя. Будь-яка втрата в нашому житті, коли ми втрачаємо близьку людину, дім та місце, де народились та жили, або навіть роботу та наші відносини, несе в собі емоційні переживання та внутрішній спротив та напругу. Що відбулося? Більшість людей досі перебувають у стадії шоку та заперечення нинішніх подій. Вони не завмерли. Проте кожен з нас переживає шоковий стан по-різному. Хтось робить хаотичні рухи та панікує, хтось сидить в укриттях, хтось тікає закордон та шукає, де йому і його рідним буде безпечно, а хтось мобілізується і починає допомагати долати війну. Шоковий стан тісно пов’язаний зі страхами, а часом із панікою. Паніка спонукає людину до якихось навіть не обміркованих дій та рішень. Дуже часто люди покидають свої домівки без документів та елементарних речей. І коли приходять до тями починають шкодувати. Але це і є той самий перший етап проживання. Коли настає незрозуміла надзвичайна ситуація. До неї ніхто і ніколи не міг би підготуватися. Згодом людина починає думати про те, що це не з нею трапилось і що це все їй просто наснилось. Вона починає заперечувати те, що відбувається. І це цілком нормальні прояви людської психіки. Я впевнена, що весь розрахунок ворога було побудовано на бажанні викликати паніку та великий шок серед нашого цивільного населення. Вони хотіли надавити на українців психологічно. Артобстріли без перерв, фейкові новини, на думку ворога, мали б спрацювати. Але українці міцніші, ніж гадалось агресорам. Ми протрималися вже днів! Якщо ми віримо у перемогу і справедливість перемоги світла над злом, то усі ми будемо спрямовувати свої емоції таким чином, щоб ця віра здійснилась. А я дуже сильно вірю в перемогу України !!! Сьогодні, коли ми всьому світові довели, наскільки є потужною нацією, ми реально змінимо країну. Вона насправді буде новою! Народ після пережитого горя не залишиться вже таким, яким був до цього часу. В українців кардинально зміниться система цінностей. Ті, хто не був патріотом своєї землі, стане ним. І це буде фундаментом побудови здорового суспільства та сильної держави. Слава Україні !!!
Copyright information
This document is licensed CC BY-NC-ND 4.0. This material may not be redistributed for commercial purposes and may not be altered; no derivatives are permitted. If you wish to redistribute this material, attribution must be given.
Citation
“Testimony 366,” Narratives of War, accessed November 5, 2024, https://now.omeka.net/items/show/343.