Testimony 1602

Testimony 1602

2023-07-22

On the night of February 23rd to February 24th, I was an electrician on duty at the city water supply company. At first, it was quiet at night, but starting at three o'clock in the morning, the chief electrician contacted me and said that we were switching to an increased duty mode. At first, it caused a surprise as to why. Later, I understood from the news that the war had started, and since the city waterworks is a strategic facility, we were put on increased duty. At night, special passes were issued to everyone, with which we had to move around the city even during the curfew, which was announced later. After learning about the beginning of the war, I had a clear position on what I should do. Our company began to work even more than before. Troops of the Territorial Defense Forces began to be on duty at the waterworks. The obligation to turn on the air alarm signal during the announcement in the region was also added. All these responsibilities seemed to burden us and oppress us, but no. At that moment, and especially on February 24th, I felt a kind of elation and a sense of pride for my people, who united for the sake of one goal - common VICTORY. At the end of my shift, I returned home. I had a question that I would need to get food from somewhere, so I went to the nearest store to buy a minimum set of products: bread, pasta, and some cereals. I didn't know what was coming next. Will there be groceries in town? At that time, there was no panic in the city. But queues began to appear in stores. People swept all the products that were on the shelves. It was a little surprising because I am used to going to a store where there is a large selection of products, no queues, etc. After returning home, I started listening to the news on TV and reading Telegram groups. At that time, there was a large amount of news on Telegram, which was often fake. I didn't understand it yet and often believed in it. Only later did I realize which groups were honest and which were promoting the war. The night from February 24th to February 25th was difficult to sleep at home. I slept, dressed, and listened to every rustle of which there seemed to be many around. The emotions that I received during the whole day overwhelmed me. There were many thoughts and interpretations of events in my head: what would happen next, how events would develop, and what would happen to my hometown, [CITY], tomorrow. There were many questions and few answers.

В ніч з 23 лютого на 24 лютого я був черговим електриком на міському водоканалі. Спочатку вночі було спокійно, але починаючи із третьої години ночі зі мною зв’язався головний електрик і сказав, що ми переходимо на посилений режим чергування. Спочатку це викликало здивування чому і навіщо так робити. Згодом із новин я зрозумів, що почалася війна та оскільки міський водоканал це стратегічний об’єкт то нас перевели на посилене чергування. Вночі всім видали спеціальні перепустки за якими ми повинні були пересуватися містом навіть в комендантську годину, яку оголосили згодом. Дізнавшись про початок війни в мене була чітко зрозуміла позиція чим я повинен займатися. Наше підприємство почало працювати ще більше ніж раніше. На водоканалі почали чергувати військові сил територіальної оборони. Також додався обов’язок вмикати сигнал повітряної тривоги під час оголошення в області. Всі ці обов’язки здавалося мали обтяжити нас та пригнітити, але ні. На той момент, а особливо 24 лютого я відчував якесь піднесення та почуття гордості за свій народ, який об’єднався заради однієї мети – спільної ПЕРЕМОГИ. Після закінчення зміни я повернувся додому. В мене постало питання, що потрібно буде здобувати десь харчові продукти, тому я сходив у найближчий магазин, щоб закупити мінімальний набір продуктів: хліб, макарони, якісь крупи. Я не знав, що буде далі? Чи будуть продукти в місті? На той час в місті не було паніки. Але почали з’являтися черги в магазинах. Люди розмітали усі продукти, що були на поличках. Це трохи дивувало, адже я звик, що заходиш в магазин де є великий вибір продуктів, немає черг і т.д. Повернувшись додому я почав слухати новини які були по телевізору та читати групи телеграму. На той час в телеграмі була велика кількість новин, які часто були фейками. Я це ще не розумів і часто вірив в них. Лише згодом усвідомив які групи чесні, а які піарилися на війні. Ніч із 24 лютого на 25 лютого було важко заснути вдома. Я спав одягненим і прислухався до кожного шурхоту яких навколо здавалося багато. Емоції які я отримав за цілий день мене переповнювали. В голові було безліч думок, інтерпретацій подій, що буде далі, як будуть розвиватися події, що буде із моїм рідним містом [МІСТО] завтра. Питань було багато, а відповідей мало.

This document is licensed CC BY-NC-ND 4.0. This material may not be redistributed for commercial purposes and may not be altered; no derivatives are permitted. If you wish to redistribute this material, attribution must be given.