Testimony 1557

Testimony 1557

2023-03-28

This war has left a huge mark on the soul of every Ukrainian, and I am no exception. For more than a year now, I have been hearing sirens every day and have to go down to the bomb shelter with an eternal, overwhelming sense of fear. At the moment, I can say with certainty that my mental state is very depressed. My emotions change between anxiety, fear, horror, pain and worry. I can't sit still and watch some funny TV program, ignoring the siren. After all, when you have seen the explosion, heard how large and dangerous it is, sitting and laughing is a ridiculous decision. I feel fear. Every day my feelings change regarding the situation in Ukraine. I want to say that when I found out that the Crimean bridge was on fire, I was very happy and my mood was great all day. I think it will be over soon. I love my Ukraine.

Ця війна залишила в душі кожного українця величезний слід, та я не є винятком. Вже більше, аніж рік, я кожен день чую сирени та змушена спускатися в бомбосховище з вічним неподоланним відчуттям страху. На сьогоднішній момент я можу з певністю сказати, що мій психічний стан дуже пригнічений. Мої емоції змінюються між тривогою, страхом, жахом, болем та переживаннями. Я не можу спокійно сидіти на місці та дивитись якусь веселу телепередачу, ігноруючи сирену. Адже, коли ти бачив вибух, чуючи наскільки це масштабно та небезпечно, сидіти та сміятись – безглузде рішення. Я відчуваю страх. З кожним днем мої почуття змінюються, стосовно ситуації в Україні. Хочу сказати, коли я дізналася, що кримський міст горить, я була дуже щаслива та мій настрій був чудовий увесь день. Я гадаю, що це швидко закінчиться. Я люблю свою Україну.

This document is licensed CC BY-NC-ND 4.0. This material may not be redistributed for commercial purposes and may not be altered; no derivatives are permitted. If you wish to redistribute this material, attribution must be given.