Testimony 1553

Testimony 1553

2023-03-23

In the first days of the war, I was scared. I monitored the news daily. There was a feeling of tension and stress. I stayed at home and didn't go out. Closer to April, I started to go out, go for walks, etc. I was distracted by walking and spending time with friends. Then, I started to read the news less and less, as I did in the early days of the war, and I was less stressed. I was less worried because I live in the West. But sometimes, the feeling like when the anxiety started, or the plane was flying return. Then, I started preparing for exams, which distracted me. I was thinking about where to apply since because of the war, my plans changed dramatically. At first, I didn't know what to do next. But because of the war, I realized that the best thing to do is to stay at home and not have to go anywhere far. As for the experience of going through the war, in order to worry less, I would advise you to read the news less. Because every time you read the news, you worry about yourself and your family. When relatives are in hot spots, it has a significant impact on their emotional state. When the power was cut off, it was impossible to contact your family. There was nothing to do during that period, and you were left alone with your thoughts. At that time, the worries and stress were very high especially because of the light, all plans depended on the light. During this period, to avoid my thoughts, I slept. I wanted to escape from reality. When school started, it was a bit of a distraction, but I had to plan my day to keep up with everything. So, to survive the war, I went to work. While working, thoughts recede. And when you go out with your friends, they do too. It's a bit difficult to combine study and work and this also has its consequences. I also started to suffer from insomnia as I have trouble falling asleep. Immersed in the daily routine, I forget that there is a war in the country. But when full-blown anxiety starts, I remember that there is a war in the country. Now that they don't switch off the power, everything seems fine. But there are still daily worries. First of all, it's worrying about my relatives who are far away. As I said before, I tried to monitor the news less, but recent events forced me to read it. I also feel irritated a lot. I try to be less nervous and avoid things that irritate me.

В перші дні війни було страшно, щодня моніторила новини. Було відчуття напруги, стрес. Я сиділа вдома і нікуди не ходила. Ближче до квітня я почала виходити у світ, гуляти й т.д. Мене відволікали прогулянки й час проведений з друзями. Далі все менше почала читати новини, так як в перші дні війни, й стресу стало менше. Пропало переживання, тому що я живу на заході. Але деколи коли починалася тривога або коли летів літак переживання поверталося. Далі я готувалася до НМТ і це мене також відволікало. Думала куди поступати. Через війну плани кардинально змінилися і перший період я не знала, що робити далі. Але через війну я зрозуміла, що саме краще це вдома і нікуди далеко їхати не потрібно. Щодо досвіду переживання війни, щоб менше переживати я б порадила менше читати новини. Тому що кожен раз, коли читаєш новини ти переживаєш за себе і за своїх рідних. Коли родичі перебувають в гарячих точках, це дуже впливає на емоційний стан. Коли почали вимикати, зв'язатися з рідними було неможливо. В цей період не було що робити й ти залишався зі своїми думками на самоті. Тоді переживання і стрес були дуже великі. Тому що через світло, всі плани залежали від світла. В цей період, щоб уникати своїх думок я спала. Хотіла втекти від реальності. Коли почалося навчання це трішки відволікло, але потрібно було розпланувати свій день, щоб усе встигати. Так щоб пережити війну, я пішла на роботу. Працюючи думки відступають. І коли гуляєш з друзями такою. Трішки важко поєднувати навчання і роботу. І це також має свої наслідки. Мене почало турбувати безсоння. Я погано засинаю. Занурюючись в щоденну рутину, забувається що у країні війна. Але коли починаються повномасштабні тривоги згадуєш, що у країні війна. Тепер коли не вимикають також здається що все добре. Але щоденне переживання все-таки присутнє. Насамперед це переживання за своїх рідних, які далеко. Як я вже казала, що старалася менше моніторити новини, але останні події змушують все-таки їх читати. Також з'явилося часте роздратування. Стараюсь менше нервуватись і уникати речей які мене дратують.

This document is licensed CC BY-NC-ND 4.0. This material may not be redistributed for commercial purposes and may not be altered; no derivatives are permitted. If you wish to redistribute this material, attribution must be given.