Testimony 1544

Testimony 1544

2023-03-18

On February 24th, I woke up as usual to go to school and was surprised by the many messages on my phone. After reading a message that said “the war has begun”, ants ran through my body, and tears appeared in my eyes. What all Ukrainians were so afraid of had happened. The day the full-scale invasion began will always remain in my memory. I was overcome with the fear about never seeing my relatives and people close to me again and how many Ukrainian soldiers may not return home. And then I started weaving nets, volunteering a little, and mastering my emotions. There were still many terrible days for me and my loved ones, but we are all holding on because we are strong and will cope with everything together.

24 лютого я як завжди прокинулася щоб піти до школи, і здивувалася великій кількості есемес на моєму телефоні. Прочитавши повідомленн «почалась війня» то моєму тілі пробігли мурахи і на очах виступили слтози. Те чого всі українці так боялися наступило. День початку повномаштабного вторгнення зазавжди залишиться в моїй пам‘яті. Мене охопив страх: що я можу більше ніколи не побачити своїх рідних та близьких мені людей, скільки українських воїнів може не повернутись до дому. І тоді я почала займатися плетінням сіток, трохи волонтерити і опановувати свої емоції. Було ще купі страшенних днів для сені та моїх близьких, але ми всі тримаємося , тому що ми сильні та впораємось зі всім разом.

This document is licensed CC BY-NC-ND 4.0. This material may not be redistributed for commercial purposes and may not be altered; no derivatives are permitted. If you wish to redistribute this material, attribution must be given.