Testimony 1532

Testimony 1532

2023-03-03

My experience of the war is not entirely negative. At the beginning of the war, I was scared about what would happen next, whether my children would be safe, whether we would die, whether the leader of the country would create conditions to protect us. After a few days of the war, I started volunteering by weaving camouflage nets and organizing the delivery of ultrasound diagnostic equipment from abroad, which was necessary in frontline hospitals. And then, I went to study to continue helping people. But constant alarm threats of missile attacks caused both fear and extreme aggression towards the occupiers. The feeling of uncertainty and the inability to travel abroad with my husband and children often have a negative impact on my feelings, emotions, and mood. However, active participation in volunteering and studying helps us understand what we live for and reassess our values. This experience made me realize what is essential in my life and who is important. This experience made me realize that you need to do what you want and not be afraid of risks because there may not be a tomorrow. The experience of war made me realize that family is valuable and that some situations that arose in my life that made me worry were not important. The war experience showed me that a family from Russia, with whom you have been communicating for years, is no longer your family because their president, in their opinion, is doing everything right. But I don't feel resentment because I treat them as people who are sick from propaganda. But I have also developed a closer connection with my friends, and there are so many people with whom you are on the same page and who want to help. Even the experience with people from eastern Ukraine is important. We understand each other better now, and we have the same enemy. This unites us.

Мій досвід переживання війни не є повністю негативним.На початку війни я була налякана тим, що буде далі, чи будуть у безпеці мої діти, чи ми не загинемо, чи лідер країни створить умови, щоб нас захистити. Після декількох днів війни я почала волонтерити: плести маскувальні сітки, організовувати обладнання ультразвукової діагностики з-за кордону, яке таке необхідне було у прифронтових госпіталях. А потім я пішла вчитися, щоб надалі допомагати людям. Але постійні тривоги, загрози ракетних ударів викликали, як страх, так і дуже сильну агресію щодо окупантів. Почуття невідомості та відсутність можливості поїхати за кордон з чоловіком та дітьми часто негативно відображаються на моїх почуттях, емоціях, настрої. Але активна участь у волонтерстві, навчанні допомагає розуміти для чого ми живемо, і переоцінити свої цінності. Цей досвід дав зрозуміти, що є важливим у моєму житті, хто є важливим. Цей досвід дав зрозуміти, що потрібно займатися тим, що ти хочеш і не боятися ризиків, бо завтра може і не бути. Досвід війни дав змогу зрозуміти, що сім'я є цінною і якісь ситуації, що виникали в моєму житті, що заставляли переживати є неважливими. Досвід війни показав, що родина з Росії з якою ти спілкувалася роками тепер вже тобі не родина, бо їхній президент, на їхню думку, робить все правильно. Але я не відчуваю образи, бо відношуся до них, як до людей, які хворіють від своєї пропаганди. Але у мене ще склався тісніший зв'язок зі своїми друзями, і так багато людей з якими ти на одній хвилі, і які хочуть допомогти. Навіть досвід з людьми зі сходу України є також важливим досвідом. Ми тепер краще розуміємо один одного, і у нас - один ворог. Це єднає.

This document is licensed CC BY-NC-ND 4.0. This material may not be redistributed for commercial purposes and may not be altered; no derivatives are permitted. If you wish to redistribute this material, attribution must be given.