Testimony 1480

Testimony 1480

2023-02-01

Hello. After the start of the war, we "held on" for more than ten months in Ukraine, like most of my fellow citizens. But we were forced to leave Ukraine temporarily after the enemy's electric hits. Since my father is a citizen of Armenia, my family and I, my mother and younger brother, moved temporarily to [CITY]. When we were asked about the horrors of the war, we didn't want to scare them at first, but they still couldn't imagine all the horror! For them, it's a movie, an action movie. We weren't received very well. We have been in Armenia for a month already, and we decided to return to Ukraine by the middle of February. This is our Motherland! Like the rest of the Ukrainians, so are we!! I look forward to returning home and to our soonest possible VICTORY!!! Everything will be Ukraine!

Вітаю. Після початку війни ми "трималися" понад місяців в Україні, як і більшість моїх співгромадян. Але після ударів ворога електрикою ми вимушено вирішили тимчасово залишити Україну. Так як мій батько громадянин Вірменії, ми з сім'єю, я мама та молодший брат, перебралися тимчасово до [МІСТО]. Коли нас розпитували про жахи війни, спочатку ми не хотіли їх лякати, але вони все одно не можуть собі уявити весь жах! Для них це кіно, бойовик. Прийняли нас не дуже. У Вірменії ми вже місяць і вирішили до середини лютого повернутися до України. Це наша Батьківщина! Як решта українців, так і ми!! Чекаю з нетерпінням повернення додому та нашої якнайшвидшої ПЕРЕМОГИ!!! Все буде Україна!

This document is licensed CC BY-NC-ND 4.0. This material may not be redistributed for commercial purposes and may not be altered; no derivatives are permitted. If you wish to redistribute this material, attribution must be given.