Testimony 1472
Title
Testimony 1472
Age Range / Віковий діапазон
Date of Testimony / Дата опитування
2022-11-08
War Testimony / Досвід війни
Good afternoon; we are from Ukraine. We Ukrainians are a solid and unbeatable nation, but because of such animals and orcs, many innocent and good people suffer. And my large family and I fell into this category of people; we were forced to leave our native motherland; it was not easy and challenging because you go abroad and leave many people close to you and do not know if you will see them; it is unfortunate for all Ukrainians who are forced to leave their homes. I went abroad on March , , with my family dad, mom, younger brother, grandma, grandpa, etc. I also currently have a wife, her name is [NAME], and recently she gave me a beautiful son, whom we named [NAME]; he was born on September , on Peace Day. It is challenging to adapt to a new society and also to the rules that we have to follow in this country. If someone had told me a year ago that I would be abroad with my family, I would have laughed and said this would never happen. My wife says every time how much I want to go to Ukraine with my friends, I look at her and I want to cry; it is tough on my soul to realize that I cannot physically help my country here; I support my with his friends and friends who are fighting there on the front lines, I will not be afraid of this word, they are fooling those orcs. Now soon, I will go to courses to learn the German language, although I don't really want to; in a foreign country without a language, it is the same as being without legs and arms. I hope that soon this bloodshed will end, and there will be peace and a clear sky above our heads, and we will be able to return to our native motherland, beautiful Ukraine. During this year, my life changed dramatically; on the one hand, I am glad that I became a father, but on the other hand, I am not happy my son will not grow up in his native land. I am sure that soon it will all be over, and we will all be able to return home to our native homes and be happy to raise our little son in peace. God will hear the prayers of weeping mothers and all people. Ukraine will be fine; together, we are strong, and we are on our way to victory. We are unbreakable, and no one will ever break us. GLORY TO UKRAINE...!
Доброго дня ми з України. Ми українці сильна нація і незламна, але через таких тварин, орків страждає багато не винних і добрих людей. І в цю категорію людей потрапив я і моя велика сім'я, ми були змушені покінути свою рідну неньку, це було не просто і дуже тяжко, оскільки ти виїжджаєш за кордон і покидаєш багато близьких для тебе людей і не знати, чи ти їх побачиш, це дуже сумно для всіх українців, які змушені покинути домівку. Я виїхав за кордон березня року зі своєю сім'єю тато, мама, менший братик, бабуся, дідусь тощо. Також в мене вже є на даний момент дружина її звати [ІМ'Я] і недавно вона подарувала мені прекрасного сина, якого ми назвали [ІМ'Я], він народився вересня на день миру. Дуже тяжко пристосуватися до нового суспільства і також до правил, які маємо виконувати в цій країні. Хтось б сказав мені рік назад, що я буду за кордоном зі своєю сім'єю, я б посміявся, сказав, ніколи такому не бувати. Моя дружина кожен раз каже, як я хочу на Україну до своїх подруг і друзів, я дивлюся на неї і самому аж хочеться плакати, мені дуже тяжко на душі і усвідомлювати те, що я тут фізично не можу допомогти своїй країні, я підтримую своє зі своїми друзями і друзями, які воюють там на передовій, не побоюсь цього слова, хуярять тих орків. Зараз скоро я буду йти на курси вивчати німецьку мову, хоча мені це не дуже хочеться, але в чужій країні без мови це те саме, що ти без ніг і без рук. Надіюся, скоро закінчиться це кровопролиття і буде мир і чисте небо над нашим головами і ми зможемо повернутися на нашу рідну неньку, прекрасну Україну. За цей рік в мене життя помінялося кардинально з одного боку я радий, що я став татом, але й з другого боку я не радий, мій син буде підростати не на свої рідній землі. Я впевнений, що скоро це все закінчиться і ми всі зможемо вернутися додому, в свої рідні домівки і буде раді щасливі в мирі вирощувати маленького синочка. Бог почує молитви плачучих матерів і всіх людей. Україна все буде, разом ми сильні і йдемо до перемоги. Ми незламні і ніхто ніколи нас не зламає. СЛАВА УКРАЇНІ...!
Copyright information
This document is licensed CC BY-NC-ND 4.0. This material may not be redistributed for commercial purposes and may not be altered; no derivatives are permitted. If you wish to redistribute this material, attribution must be given.
Citation
“Testimony 1472,” Narratives of War, accessed November 11, 2024, https://now.omeka.net/items/show/1325.