Testimony 1468

Testimony 1468

2022-11-07

The beginning of the war was talked about long before it began, but I, like most people, did not believe that it would begin. At the beginning of the full-scale invasion, I was filled with such emotions as anger, anger, and fear for myself and my loved ones. In addition, there was irritation, especially in those moments when someone tried to support me. To cope with negative emotions, I tried to spend more time with friends or family and to always be busy with something so that there was no time for negative thoughts. Perhaps that is why I decided to get a job, so my free time would become even less. Also, studying after a long vacation distracted me from reading the news and, accordingly, from my experiences. Over time, all emotions began to "muffle," and I became accustomed to living during the war. But now they are already talking about nuclear war, and negative emotions are again overflowing. It is terrifying now for our soldiers, who protect our peace and thanks to whom we can live everyday life, and for the people who are now in the occupied territories, under constant shelling.

Про початок війни говорили ще задовго до її початку, але я, як і більшість людей, не вірила в те, що вона почнеться. На початку повномасштабного вторгнення мене переповнювали такі емоції як гнів, злість, страх за себе і своїх близьких. Окрім того, було роздратування, особливо в ті моменти, коли мене хтось намагався підтримати. Щоб впоратись з негативними емоціями я старалася проводити більше часу з друзями або сім'єю, завжди бути чимось зайнятою, щоб не було часу на негативні думки. Можливо, саме тому вирішила влаштуватись на роботу, щоб вільного часу стало ще менше. Також навчання, після тривалих канікул, відволікало від читання новин і відповідно від переживань З часом всі емоції почали «приглушуватись», почала звикати до життя під час війни. Але зараз вже говорять про ядерну війну і негативні емоції знову переповнюють. Особливо страшно зараз за наших воїнів, які бережуть наш спокій та завдяки яким ми можемо жити звичним життя та за людей, котрі зараз на окупованих територіях, під постійними обстрілами

This document is licensed CC BY-NC-ND 4.0. This material may not be redistributed for commercial purposes and may not be altered; no derivatives are permitted. If you wish to redistribute this material, attribution must be given.