Testimony 1459

Testimony 1459

2022-11-07

My emotions and thoughts at the beginning of the War At the beginning of the war were panic, fear, and constant anxiety appeared. I constantly woke up from any sound: airplanes, alarms and news alerts... But, no matter how strange it sounds, I started to adapt. I somehow started to get distracted: weaving nets, sculpting dumplings for the front, the learning process. You seem to have forgotten. Now it has calmed down a bit. But when the boys were brought from the front line to their homes, the military commissar began to walk, then the condition became depression and constant anxiety for oneself and loved ones. Anxiety because you can lose the most valuable thing. How I coped, I was usually helped by constant training and help from the army in terms of weaving nets, cooking, and donating.

Мої емоції і думки на початку війни Спочатку війни з'явилася паніка, страх, постійна тривожність. Постійно пробуджувалась від будь якого звуку: літаки, сповіщення тривоги та новин... Але, як це би дивно не звучало я почала пристосовуватися. Почала якось відволікатись: плетіння сіток, ліплення вареників на фронт, процес навчання. Ти наче, забувався. Зараз трохи стихло. Але коли привозять хлопців з передової в домовинах, почав воєнкомат ходити, то стан далі став пригнічений, постійна тривожність за себе та близьких. Тривога за те, що ти можеш втратити найцінніше. Як я впоралась (впорався) Зазвичай мені допомагало постійне навчання, допомога армії, у плані плетіння сіток, готування їжі, донати.

This document is licensed CC BY-NC-ND 4.0. This material may not be redistributed for commercial purposes and may not be altered; no derivatives are permitted. If you wish to redistribute this material, attribution must be given.