Testimony 1398

Testimony 1398

2022-10-30

The history of the remnants of the war began even before it began. The day before, anxiety did not leave me; I understood that something terrible was about to begin. On February , we gathered with friends and already started talking about the beginning of the war. We didn't want to believe it, but this day has come... I awoke to the sound of fighter jets and saw their light shining through my window. Taking myself, I ran to watch the news, where the president said that they had started bombing Kyiv. Subsequently, we began to collect bug-out bags, not understanding at all what was very necessary and what was not so necessary. Then everyone started calling their relatives, asking how they were, what they had, and whether it was quiet. Air alarms began; we had never gathered so quickly before; running to the shelter, we heard powerful explosions outside the city; everyone was afraid for their lives and the lives of their relatives. Sitting in the shelter, the anxious shaking did not leave us. We got in touch for a minute to start the news, what was flying, where and where. Every day it became more and more scary; the missiles did not stop flying, and the frantic whistling was confusing. Later, it became much quieter, but this silence was already beginning to frighten me. It has already begun to seem to us that the alarm sounds constantly; we have begun to fear every sound. Time passed, and we began to get used to war, no matter how scary it sounded. Alarms became shorter but began to sound more often. Risking your life is terrifying, but you can't do anything. We will win, and no humans can break the Ukrainian spirit! Every day Ukrainians hate the vile Russians, who are ready to sell their own son for junk! After the start of the war, we became even more convinced that they are nothing, bastards and rotten pigs who have no humanity at all, except that they were born in the body of a man. We believe in our soldiers, their strength and courage! We will never fall, but we will be able to drown in the mud all the non-humans who came to our land! Glory to our heroes! We will win!

Історія пережитку війни почалася ще до її початку. Напередодні мене не покидала тривожність, я розумів, що от-от почнеться щось погане. Двадцять третього лютого ми зібралися з друзями і вже почали говорити, що почнеться війна. Не хотіли ми в це вірити, але цей день настав... Я прокинувся від звуку винищувачів і побачив його світло, яке світило мені у вікно. Схопившись я побіг дивитися новини, де президент сказав, що почали бомбити Київ. Згодом почали збирати "тривожні" валізи, не розуміючи взагалі, що є дуже необхідне, а що не дуже. Потім почали всі зідзвонюватися з рідними, запитувати як вони, що у них, чи тихо. Почались повітряні тривоги, так швидко ми ще ніколи не збиралися, біжучи в укриття ми чули потужні вибухи за містом, всі боялися за своє життя та життя рідних. Сидячи в укритті мандраж не покидав нас. Ми виходили на хвилинку на зв'язок, щоб почати новини, що де і куди летить. Кожного дня все більше ставало страшно, ракети летіли не переставали, шалений свист збирав з пантелику. Згодом, стало набагато тихіше, але ця тиша вже починала лякати. Нам вже почало здаватися, що тривога лунає постійно, почали боятися кожного звуку. Йшов час і ми почали звикати до війни, як би це страшно не звучало. Тривоги стали коротші, але частіше стали лунати. Дуже страшно ризикувати життям, але нічого не поробиш. Ми обов'язково переможемо, і ніякі нелюди не зможуть зламати український дух! З кожним днем в українців зростає ненависть до підлих росіян, які готові продати рідного сина заради мотлоху! Після початку війни, мы ще більше переконалися у тому, що вони просто нікчеми, виродки та гнилі свині, які взагалі не мають нічого людяності, окрім того, що вони народилися в тілі людини. Віримо в наших воїнів, їхню силу та мужність! Ми ніколи не впаде, але зможемо втопити в багнюці всіх нелюдів, які прийшли на нашу землю! Слава нашим героям! Ми переможемо!

This document is licensed CC BY-NC-ND 4.0. This material may not be redistributed for commercial purposes and may not be altered; no derivatives are permitted. If you wish to redistribute this material, attribution must be given.