Testimony 1386

Testimony 1386

2022-10-29

At the beginning of the war, I was in a complete panic and could not sleep, I did not know how to proceed or what to do, my relatives persuaded me to leave the city of [CITY] to a safer place, so I took my children and went to my sister in [CITY]. After some time, I realized that I could not stay away and returned to [CITY] and became a volunteer, and I still help people who have moved from hazardous areas. Thanks to this, I feel needed and make my small contribution to help and very much dream and pray for the Victory and the life of our defenders, and I am waiting for my boyfriend from the war!!!

На початок війни знаходилася в повній паніці та не могла спати,не знала як бути далі та що робити,рідні вмовили виїхати з [МІСТО] в більш безпечне місце, тому взяла дітей та поїхала до сестри у [МІСТО]. Через деякий час зрозуміла, що не можу залишатися осторонь і повернулася до міста [МІСТО] і стала волонтером і досі допомагаю людям які переселилися з дуже небезпечих місцевостей. Завдяки цьому відчуваю себе потрібною та роблю свій маленький вклад в допомозі та дуже мрію та молюся за перемогу і за життя наших захисників і чекаю на свого хлопця з війни!!!

This document is licensed CC BY-NC-ND 4.0. This material may not be redistributed for commercial purposes and may not be altered; no derivatives are permitted. If you wish to redistribute this material, attribution must be given.