Testimony 1360

Testimony 1360

2022-10-28

My emotions and thoughts at the beginning of the war: My roommate woke me up at : with the words: "[NAME], get up; the war has started." At first, I didn't believe it, and in my heart, I was angry that [NAME] woke me up so early because on that Thursday, the first class wasn't there, so I planned to sleep to my heart's content. I just sat on the bed for an hour, nervously reading all possible chats in Telegram. The first thing I wrote to my love, hoping that it was some kind of mistake: the siren was turned on by accident, and my friend messed something up. He replied that martial law had already been introduced, and together with his brigade, they were leaving the training ground, which at that time served as a field for combat training. My dad picked me up at o'clock and came a few hours later to take me home to the village. Queues on the street: at cash registers, near ATMs and pharmacies were confusing. There was a hint of hysteria and panic in the air. How I coped: The first-night air alarm caught me at home. My dad didn't want to go to the basement to wait for her in a safe place. I wrote a farewell note to [NAME] (and it didn't matter that at that time he was already on assignment, and I was at home). The first week passed as if in a fog. It was as if they had gotten me out of bed that morning on February but had forgotten to wake me up. The study, which continued in the online format, the awe-inspiring and careful communication with fellow students, the care of teachers and, of course, the support of people close to my heart, helped to bring all this out. In the first week of the war, I made blanks for camouflage netting. Later, I began donating to all possible funds, and supporting local meetings, both informationally and financially. In the future, I will do this and recommend it to others because then the soul becomes easier, and life continues to please you with little things, already with a clear conscience that you owe this day to the Armed Forces. My worries now: are that my loved one does not freeze and does not get wet in the trenches.

Мої емоції і думки на початку війни: Сусідка по кімнаті розбудила мене о : зі словами: “[ІМ'Я], вставай, почалась війна”. Спершу я не повірила та в глибині душі гнівалась, що [ІМ'Я] підняла мене так рано, адже в той четвер першої пари не було, тому планувала спати досхочу. Годину просто сиділа на ліжку, нервово читаючи всі можливі чати в телеграмі. Найперше написала коханому, надіючись, що це якась помилка: сирену ввімкнули випадково, а моя подруга щось наплутала. Він відповів, що вже ввели військовий стан і разом зі своєю бригадою вони виїжджають з полігону, яке в той час служило їм полем бойових навчань. О мене набрав тато і через кілька годин приїхав, щоби забрати додому в село. Бентежили черги на вулиці: на касах, біля банкоматів і аптек. У повітрі відчувалася нотка істерії та паніки. Як я впоралась: Перша нічна повітряна тривога застала мене вдома. Тато не хотів йти в підвал, щоби перечекати її в безпечному місці. Я писала [ІМ'Я] прощальну записку (і то нічого, що в той час він був уже на завданні, а я в рідній оселі). Перший тиждень пройшов, немов у тумані. Було враження, що того ранку -го лютого мене підняли з ліжка, але забули розбудити. Вивезти це все допомогло навчання, яке продовжилось в онлайн-форматі, трепетно-дбайливе спілкування з одногрупницями, турбота викладачів і, безумовно, підтримка близьких серцю людей. У перший тиждень війни я робила заготовки для маскувальної сітки. Пізніше почала донатити в усі можливі фонди, підтримувати локальні збори, як інформаційно, так і фінансово. Надалі цим займаюсь і рекомендую іншим, бо тоді на душі стає легше, а життя продовжує тішити тебе дрібничками вже з чистою совістю, що ти завдячив за цей день ЗСУ. Мої переживання зараз: щоби коханий не змерз і не змок в окопах.

This document is licensed CC BY-NC-ND 4.0. This material may not be redistributed for commercial purposes and may not be altered; no derivatives are permitted. If you wish to redistribute this material, attribution must be given.