Testimony 1356

Testimony 1356

2022-10-28

It is challenging to see others suffer, especially if you know those people. Every time there is bad news (children, people have died), panic and fear begin. I often wonder why children what is not to blame for anything. The animals did nothing to anyone to kill them. It's scary to see how a woman finds out that she won't see her husband again; she won't even be able to bury him; it's scary to see the ruins. And the most terrible thing is to imagine what it's like for the defenders, how difficult it is for them. I was very moved by the interviews of those who returned from captivity. I want everything to end as soon as possible.

Дуже важко бачити, як страждають інші, особливо, якщо ти знаєш цих людей. Кожного разу як є погані новини (померли діти, люди) починається паніка, страх. Часто задумуюсь, чому діти, за що, вони ні в чому не винні. Тварини нічого не зробили нікому, шоб їх вбивати. страшно бачити, як жінка дізнається що більше не побачить свого чоловіка, навіть поховати не зможе, страшно бачити руїни. А найстрашніше уявити як там захисникам, наскільки їм важко. Мене дуже зворушили інтерв'ю тих, хто повернувся з полону. Хочеться, щоб швидше все закінчилося.

This document is licensed CC BY-NC-ND 4.0. This material may not be redistributed for commercial purposes and may not be altered; no derivatives are permitted. If you wish to redistribute this material, attribution must be given.