Testimony 1328

Testimony 1328

2022-10-27

We moved from our hometown because of the war that overtook us in the morning, but very suddenly, I couldn't believe until the end that the war had really started; it was like a bad dream. At first, we came to [CITY], but we didn't stay there for long because we couldn't find housing because the prices were too high, and we couldn't find jobs. Then we moved to [CITY], where we found temporary housing at first, and then permanent housing, and found work, which was very difficult because our friends and acquaintances were forced to return to the Donetsk region since there was no work, but the money savings with which we left, ended very quickly. The world changed once again when I received a call from my hometown and was told that the house had been shelled, the damage was extensive, there were no windows or doors, and the walls had been hit. Since then, life has changed, and my emotional state, of course, has also changed. Until now, we try to pretend that everything is fine, life goes on, and that everything is and will be fine, there is such hope, of course, but the reality is complicated, and at times it is difficult to experience it. But victory is ours, and we believe in our country!

Ми переїхали із рідного міста через війну, яка настигла нас зранку, та дуже різко, я до кінця не міг повірити у те, що війна дійсно розпочалась, це було схоже на недолугий сон. Спочатку приїхали в місто [МІСТО], але пробули там недовго, тому що не мали змогу знайти собі житло, бо були надто високі ціни, та не знайшли собі роботи. Потім переїхали до [МІСТО], де і знайшли спочатку тимчасове житло, а потім і постійне, та знайшли роботу, що дуже складно, бо наші друзі та знайомі вимушені були повернутися в Донецьку область, так як не було роботи, а грошові збереження, з якими виїхали, дуже швидко закінчились. Світ змінився ще раз, коли мені подзвонили з рідного міста, та сказали що будинок зазнав обстрілу , пошкодження дуже великі, немає вікон, дверей, стіни попадали. З того часу життя змінилось, та емоційний стан звісно, також. До сих пір ми намагаємося начебто зробити вигляд, що все добре, життя продовжується, що все є та буде добре, є така надія звичайно, але реальність дуже важка, та моментами важко це переживати. Але, перемога за нами, та віримо у нашу державу!

This document is licensed CC BY-NC-ND 4.0. This material may not be redistributed for commercial purposes and may not be altered; no derivatives are permitted. If you wish to redistribute this material, attribution must be given.