Testimony 1314

Testimony 1314

2022-10-27

In the first days of the war, I did not understand how to act in the situation that arose. Constantly monitored the news and followed the situation in Ukraine. When the first air raid alert was announced in my area, we did not know what to do; my mother and brother and I ran around the apartment chaotically, looking for clothes to wear and going down to the basement. Then at the school where my mother works, they started weaving nets. I started going to school with my mother and weaving nets; it was an opportunity to distract myself from constantly watching the news and somehow help our Armed Forces. During the first month of the war, we went down to the basement for every alarm; then, we began to sit out the alarm in the vestibule. By the third month of the war, I was already used to anxiety and perceived them much easier than it was in the first month of the war. When I went to my grandmother's village for the first time, I saw a helicopter of our Armed Forces flying very low, and it was such an impressive sight. I successfully finished the summer session at the university, and even wrote an article and took part in a conference. When I was in the village in the summer, I often saw airplanes and helicopters of our Armed Forces flying almost over our house. It was both odd and impressive. I celebrated my th birthday, and I thank our Armed Forces for the fact that there was no alarm in my region that day. To distract me from the news and bear worries more easily, I help grandmothers with the household and send funds to charity funds. When a rocket flew into my city, it was a real shock for me, I was very sorry for the people who died, and I began to hate Russians even more. I began to read and filter the news more carefully and trust only verified sources of information. Of course, my experience of war is not as tragic as, for example, that of the residents of [CITY] or other occupied cities since I live in a more or less peaceful region with no hostilities.

Перші дні війни я не розуміла взагалі, як діяти в ситуації яка виникла. Постійно моніторили новини і слідкувала за ситуацією в Україні. Коли в моїй області оголосили першу повітряну тривогу, ми не знали, що нам робити, ми з мамою та братом хаотично бігали по квартирі, шукаючи одяг, щоб вдягатися і спуститися до підвалу. Потім в школі, де працює моя мама, почали плести сітки. Я почала разом з мамою ходити до школи і плести сітки, це була можливість відволіктися від постійного перегляду новин та хоч чимось допомогти нашим ЗСУ. Перший місяць війни на кожну тривогу ми спускалися до підвалу, потім ми почали пересиджувати тривогу у тамбурі. На третій місяць війни я вже звикла до тривог і сприймала їх набагато легше, ніж це було в перший місяць війни. Коли я поїхала вперше до бабусі у село, то побачила вертоліт наших ЗСУ, який летів дуже низько і це було настільки вражаюче видовище. Я успішно закінчила літню сесію в університеті, та навіть написала статтю і взяла участь у конференції. Перебуваючи влітку у селі, я дуже часто бачила літаки та вертоліти наших ЗСУ, які пролітали практично над нашим будинком. Це було одночасно старшо і вражаюче. Я відсвяткувала своє -ти річчя і Дякую нашим ЗСУ за те, що в той день в моїй області не було тривоги. Щоб відволіктися від новин і легше переносити тривоги, я допомогаю бабусям по господарству, надсилаю кошти у благодійні фонди. Коли в моє місто прилетіла ракета, це стало для мене справжнім шоком, мені було дуже шкода людей, які загинули і я почала ще більше ненавидіти росіян. Я почала уважніше читати та фільтрувати новини і довіряти лише перевіреним джерелам інформації. Звичайно, що мій досвід переживання війни не такий трагічний, як наприклад у жителів [МІСТО] чи інших міст, які окуповані, оскільки я живу в більш-менш спокійній області і тут не відбувається ніяких бойових дій.

This document is licensed CC BY-NC-ND 4.0. This material may not be redistributed for commercial purposes and may not be altered; no derivatives are permitted. If you wish to redistribute this material, attribution must be given.