Testimony 1182

Testimony 1182

2022-10-22

Since the beginning of the war, as with every person, the emotional state was in tension; there was a lack of awareness of what had happened and increased anxiety, the feeling of "what will happen now?". Feelings of insecurity seemed to remain forever; however, over time, all negative feelings changed to more positive ones: more faith, strength, inspiration to work and help, to change one's life and adaptation in reality appeared. But at the same time, feelings of hatred, malice, and desire for revenge have strengthened, although they are taught from childhood that one should treat others well no matter what, but not in this situation; everyone tries to find a way to express their emotions. And from time to time, some states from the beginning of the war still have a manifestation, but by being able to reproduce them in a different form, you can live on. I stayed at home; it was difficult for me to leave my native place; it seemed the easiest way to survive all this without going anywhere and, if possible, to work and support others. During these almost months, I already had to experience shelling, stress, and depression; in the beginning, like many, I even had misunderstandings with relatives, but the understanding and desire to work on myself and my emotions and experiences are shown, and this helps me to keep myself in the future in balance and have a positive meaning of life.

Від початку війни, як і у кожної людини, емоційний стан знаходився у напрузі, було неусвідомлення того, що відбулося і підвищувалася тривожність, переживання «а як тепер буде?». Почуття незахищеності здавалося залишаться назавжди, проте з часом усі негативні почуття змінилися на більш позитивні: з‘явилося більше віри, сили, натхнення працювати та допомагати, змінювати своє життя та адаптування у реаліях. Але разом з цим зміцнилися почуття ненависті, злоби, бажання помсти, хоча з дитинства вчать, що треба ставитись до інших добре не дивлячись ні на що, проте не в цій ситуації, кожен намагається знайти спосіб виплеску своїх емоцій. І час від часу деякі стани від початку війни мають прояв досі, але вміючи їх відтворювати у іншому вигляді можна жити далі. Я залишилася вдома, для мене важко покидати рідну місцину, здається найлегше пережити це все не виїжджаючи нікуди і, за можливістю, працювати та підтримувати інших. За ці майже місяців мені довелося вже пережити обстріли, стреси, депресію, на початку, як і у багатьох, навіть непорозуміння з рідними, але розуміння і бажання працювати над собою та своїми емоціями, переживаннями даються взнаки, це допомагає мені і надалі тримати себе у рівновазі та маю позитивний сенс життя.

This document is licensed CC BY-NC-ND 4.0. This material may not be redistributed for commercial purposes and may not be altered; no derivatives are permitted. If you wish to redistribute this material, attribution must be given.