Testimony 1092

Testimony 1092

2022-08-08

We all know what is happening now. This is an informational war between two folks, one of which defends its land, and the other wants to infringe on someone else's. I want to tell you about my experience, which, unfortunately, is still not over... For me, it all started on the night of February -. I woke up to a call from my friend, who was informed that Kyiv, our capital, was being bombed by the Russian invaders. Of course, such information cannot be immediately accepted. I couldn't believe that it was true. The first thing I did was open my phone, where I saw a single post that explosions could be heard in Kyiv. "Training," I thought and immediately went to sleep. In the morning, I woke up from my mother's words: "Get up, war." Again, I refused to believe it and thought that my mother was greatly exaggerating. I had to believe it when I saw a video of how my hometown [CITY] was being bombed. My mother immediately decided to send me to my grandmother to avoid danger. My dad immediately went to stock up on groceries and gas. Walking with the suitcase to the car, I still did not believe what was happening... I spent a long time at my grandmother's, checking my phone every five minutes. From this amount of information already in two days, I started to have an unbearable headache. After that, I decided to isolate myself from the information space and received information only from relatives and acquaintances. For me, the war brought some advantages. Yes, it sounds wild. I have been writing poems for several years, and the war incentivized me to write even more. I wrote about friends I hadn't seen in a long time, tried to take on the pain of loss, and wrote a poem on behalf of a soldier who lost his girlfriend during the bombing of the city where she was located. All of us received and received certain experiences from the war. I, for example, never thought that it is possible to miss your family and friends so much that it can be " not good" to be safe because we do not know if everything is fine with people close to you. We were all also convinced that the Ukrainians are free and indomitable people that no Moscow invasion can defeat.

Всі ми знаємо, що зараз відбувається. Це війна… інформаційна війна, війна двох народів, один з яких відстоює свою землю, а інший хоче загарбити чужу. Я хочу розповісти про свій власний досвід, який, на жаль, досі не закінчився… Для мене все розпочалося вночі з на лютого. Я прокинулась від дзвінка подруги, якій повідомили, що Київ, нашу столицю, бомблять російські окупанти. Звісно, таку інформацію неможливо одразу сприйняти. Я до кінця не могла повірити, що це правда. Першим ділом я відкрила телефон, де побачила один-єдиний пост, що чути вибухи в Києві. «Навчання», — подумала я і лягла одразу спати. Вранці я вже прокинулась від маминих слів «Вставай, війна». Я знову ж таки відмовлялась в це вірити і думала, що мама сильно перебільшує. Мені довелось у це повірити, коли я побачила відео, як бомблять моє рідне місто [МІСТО]. Моя мама одразу ж прийняла рішення відправити мене до бабусі для уникнення небезпеки. Тато одразу ж поїхав запасатися продуктами та бензином. Ідучи з валізою до машини, я все ще не вірила в те, що відбувається… В бабусі я ще довго приходила в себе, перевіряючи телефон кожні п’ять хвилин. Від такої кількості інформації вже за два дні у мене почала нестерпно боліти голова. Після цього я вирішила огородити себе від інфопростору і отримувала інформацію лише від рідних і знайомих. Для мене особисто війна принесла і деякі плюси. Так, це звучить дико. Я вже декілька років пишу вірші і війна послужила для стимулом писати ще більше. Я писала про друзів, яких давно не бачила, намагалась також перейняти на себе біль втрати, і писала вірш від імені військового, який втратив свою дівчину під час бомбардування міста, в якому вона знаходилась. Всі ми отримали і отримуємо від війни певний досвід. Я, наприклад, ніколи не думала, що можливо настільки сумувати за своїми рідними і друзями, що може бути «недобре» в безпеці, через те, що ми не знаєм, чи все добре з близькими для тебе людьми. Ми всі також переконались, що українці вільний і незламний народ, перемогти якого ніякій московській навалі не під силу.

This document is licensed CC BY-NC-ND 4.0. This material may not be redistributed for commercial purposes and may not be altered; no derivatives are permitted. If you wish to redistribute this material, attribution must be given.