Testimony 1079

Testimony 1079

2022-08-04

This story began back in . The war had already been going on for a year, and I was . And then, one day, my dad received a summons. Mom didn't want to let him go, but Dad refused. And then, our family did not know how to act for a whole year. Mom did work for Dad, and I continued to study. At that time, I already had a sister; she was . Therefore, it was even more difficult. A year later, he arrived alive and well. And now, years have passed, and we woke up for training and heard explosions. On the same day, we started packing. At the moment, things are still lying by the bed, and we have entirely prepared a place where you can hide. With the coming of the war, my condition worsened, and I could not even eat. I didn't eat well and had frequent stress. Therefore, life has changed radically. My sister sometimes woke up in fear and cried. War is terrible; I would not wish anyone to experience such a thing.

Ця історія розпочалася ще в . Вже рік ішла війна, а мені було . І ось одного дня татові прийшла повістка. Мама не хотіла його відпускати, але тато заперечив. І тоді цілий рік наша сім’я не знала як діяти. Мама виконувала роботу за тата, а я продовжувала навчатися. На той момент уже у мене була сестричка, їй було . Тому було ще складніше. Через рік він приїхав живим та здоровим. І ось пройшло років і ми прокинулись на навчання і почули вибухи. В той же день ми почали збирати речі. На даний момент речі так само лежать біля ліжка і ми повністю підготували місце, де можна сховатись. З приходом війни мій стан погіршився і мені було не до того, щоб навіть їсти. Я погано їла і були часті стреси. Тому життя змінилось кардинально. Моя сестра іноді в страху прокидалась і плакала. Війна це страшно, я б не побажала нікому таке пережити.

This document is licensed CC BY-NC-ND 4.0. This material may not be redistributed for commercial purposes and may not be altered; no derivatives are permitted. If you wish to redistribute this material, attribution must be given.