Testimony 1078

Testimony 1078

2022-08-04

War... How many tears, grief, pain, sleepless nights, and motherly sorrow in this world! Grief for the soldiers who died in this meat grinder and pride for their courage and resilience. The war has touched us now. Early in the morning of February , , the President of the Russian Federation, Putin, announced that he had decided to conduct a "special military operation" on the territory of Ukraine. After that, Russian troops began shelling Kyiv, [CITY], [CITY], [CITY], [CITY], [CITY], [CITY], [CITY] and many other cities. They attack military facilities and airports with missiles and artillery. Today is the st day of the war. During this period of time, Ukraine suffered many losses. A large number of civilians, innocent children, and our defenders died. We will not see one of our fellow villagers in my native village either. A young man died defending the village [CITY] from the Russian occupiers. It is very difficult for parents and relatives to experience the irreparable loss of a loved one. He will forever remain a Hero in our hearts. Everything that the occupiers are doing to our picturesque Motherland is beyond the limit of atrocity! Hundreds of abuses of little children who have not yet seen anything in this life. The civilian population lost both their homes and relatives. Many of them who managed to escape from hell have nowhere to return. How difficult and scary it is to live now. Not hearing shots, but often hearing sirens, air alarms repeatedly warned about explosions, about the departure of missiles and planes from the side of Belarus. We live in a terrible time of war, and we worry about our relatives who live in different parts of our country. There is nowhere to hide from war because it is everywhere. There is no reason to hide from the war in Ukraine because it must be defended. It is necessary to be strong, support each other, and help needy people. On the contrary, all people have united for the sake of Victory. Each of the Ukrainians helps as much as he can, contributes his share so that peace may come, rebuild villages and cities again, and live happily in the new Ukraine. It will be a country full of love, goodness and joy. At the same time, it will be a country that will never forget its Defenders. We sincerely thank them for our peaceful sleep, for their endurance and courage. A low bow to you, our deputies and defenders! My brother and sister, and I also dream of a good future, of big and small victories. However, we firmly believe that these victories should only be peaceful. We love our parents and should always help them because they worry the most about us. Let there be no more wars on Earth! Return home alive, our Defenders!!!

Війна… Скільки сліз, горя, болю, безсонних ночей, материнської скорботи в цьому слові! Скорботи по загиблих у цій м’ясорубці солдатах, але і гордості — за їхню мужність та стійкість. Торкнулася війна тепер і нас. Рано вранці лютого року президент російської федерації путін заявив, що ухвалив рішення про проведення «спеціальної воєнної операції» на території України. Після цього російські війська почали обстрілювати Київ, [МІСТО], [МІСТО], [МІСТО], [МІСТО], [МІСТО], [МІСТО], [МІСТО] та багато інших міст. Вони завдають удари ракетами та артилерією по військових об’єктах та аеропортах. Сьогодні вже день війни. За цей проміжок часу Україна понесла багато втрат. Загинула велика кількість мирного населення, безневинних дітей, захисників наших. У моєму рідному селі теж вже ми не побачимо одного з односельчан. Загинув молодий хлопець, захищаючи [МІСТО] від російських окупантів. Дуже важко батькам та рідним переживати непоправну втрату рідної серцю людини. Він назавжди залишиться в наших серцях Героєм. Усе, що окупанти роблять з нашою мальовничою Батьківщиною — це вже за межею звірства! Сотні знущань над маленькими дітками, які ще нічого не бачили в цьому житті. Мирне населення втратило як домівки, так і рідних. Багато з них, хто зміг вирватися із пекла, не мають куди повертатися. Як важко і страшно зараз жити. Не чуючи пострілів, а чуючи часто сирени, неодноразово повітряні тривоги попереджали про вибухи, про виліт ракет та літаків зі сторони Білорусі. Живемо у страшний час війни, хвилюємось за своїх рідних, які проживають у різних куточках нашої держави. Немає куди ховатись від війни, бо вона є скрізь. Немає й чому ховатись від війни в Україні, оскільки потрібно боронити її. Необхідно бути сильними, підтримувати один одного, допомагати нужденним. Зараз навпаки, всі люди об’єднались задля Перемоги. Кожен з українців допомагає чим може, вносить свою часточку аби тільки настав Мир, щоб знову відбудувати села та міста, зажити щасливо в новій Україні. Це буде країна, сповнена любові, добра та радості. Разом з тим, це буде країна, яка ніколи не забуде своїх Захисників. Ми щиро дякуємо їм за наш спокійний сон, за їхню витримку та сміливість. Низький уклін вам, наші заступники та оборонці! Ми теж із братом та сестрою мріємо про хороше майбутнє, про великі та малі перемоги. Однак твердо віримо, що ці перемоги мають бути лише мирними. Ми любимо своїх батьків та маємо завжди їм допомагати, адже вони найбільше турбуються про нас. Нехай більше ніколи на Землі не буде воєн! Повертайтеся живими додому, наші Захисники!!!

This document is licensed CC BY-NC-ND 4.0. This material may not be redistributed for commercial purposes and may not be altered; no derivatives are permitted. If you wish to redistribute this material, attribution must be given.