2 50 376 https://d1y502jg6fpugt.cloudfront.net/76567/archive/files/63858a750a0b0d4f442420ab1d5adc62.pdf?Expires=1781740800&Signature=E1jDC7DSJHWsyoKNg77QfrOJuuJUYj%7EfUibNXz72i9PSNFwo%7E082q4wuGWh%7EQN0P-VEUIET8ZsBWWuQDV%7E-odophUAqxdeh0amIFkKaePSKoYuN4bmtJGghHYWKSYuwIz9Z2sXcEmlwLmpba-o5vKMXl5ZJXltV0rk9my69ETPSUfhl4CbR24135AFtTyA994gfRDexwz%7E0ECtq0DgtUHiKwBRxVy9hhL9peCYgde7BqP626iUBNVI2ktsFxDCv6sAzBWoewjdSsOKruNjnvUolNp93Zes52I6-AVtf8GXNjEfdqS2jCo394HbJRn%7ETlByHeakHfGqymVTiygwJitA__&Key-Pair-Id=K6UGZS9ZTDSZM c7bfdce91d8af2f2c01acc912a5f8732 Testimony Testimonies gathered from refugees. Age / Вік 32 Age Range / Віковий діапазон 31-35 Gender / Стать Female жін Marital Status / Сімейний стан Single неодружений/а Region / Область Kharkiv region Харківська область Occupation Status / Окупованість територій Occupied (as of the time of writing) Окуповані на момент написання Forcibly Displaced / Переміщена особа Yes Так Education / Освіта Secondary specialized education середня спеціальна Date of Testimony / Дата опитування 2022-10-23 Date Range / Проміжок часу Season when the testimony was received. 2022 Fall 2022 Осінь War Testimony / Досвід війни I was very worried; it happened on my birthday! I woke up at : for work, and after - minutes, I heard explosions and went to the window, and the windows were shaking. I looked out the window, and there was a glow. I was very scared! I immediately understood that it was a war! I shouted to my parents that the war had begun! The children were very scared! It was very scary when planes were flying, and bombs were being dropped. It was a horror. We hid in the basement or in the cellar. It was better in the cellar, warmer than in the cellar. The explosions were not heard in the basement. We constantly prayed with my mother and my older sister! Those days were very terrible, and I will never forget it. Now I don't want my birthday at all, and I want to forget it like a terrible dream! When we were travelling by train, I did not understand where to go and what to do! Я дуже переживала, це сталось на моє день народження! Я прокинулась о : на працю і через - хвилини почула вибухи і підійшла до вікна, а вікна дрожали, дивлюсь у вікно, а там зарево, я дуже злякалась! Я зразу зрозуміла, що це війна! Я крикнула своїм батькам, що почалась війна! Діти дуже злякались! Було дуже страшно, коли літали літаки і скидували бомбу. Це був жах. Ми ховалися у підвалі то у погребі, у підвалі було краще, тепліше чим у погребі. У підвалі не так було чути вибухи. Ми постійно молились з мамою і сестрою моєю старшою! Ці дні були дуже жахливі і не забуду це ніколи. Мій день народження я тепер зовсім не хочу і хочу забути як страшний сон! Коли їхали в поїзді, то я не розуміла, куди їхати і що робити! Location 49.9935, 36.2304 Copyright information This document is licensed CC BY-NC-ND 4.0. This material may not be redistributed for commercial purposes and may not be altered; no derivatives are permitted. If you wish to redistribute this material, attribution must be given. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource Testimony 1235 Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context 1235 https://d1y502jg6fpugt.cloudfront.net/76567/archive/files/71e54bea56d42d06a004477bbab003ad.pdf?Expires=1781740800&Signature=qsl-fCNeaUueh1cgaVEybRKi85Qi71dk4QPYgpw65j9Xw-HFl5TilpDdTlT6eyUdfTcOKbDGSib4B%7EW21DhfpPIXtZJowC%7EIu3gnERzAEdd5DkZf%7Eot3ObdxXKTbWa2kcHMrTozxwS%7EAihj0cmmH7fO-J%7EVTPhiZXqQt0PjxAi1KNJqMvLZQDcZOA-z0tq0Fyi4yQHl9hePvf9UtUxAz1q6IuZi2AMq59czI5Nzx-2bdMygJ9MByZm2efUsu3eysvQtkZrm6CTCTh-CyqbrNFm4xth9HtOiy5kIs4-ZhmKYvfR594GMytCWavatfCknVrgMIC2NN3JvqAK6QgqjLHQ__&Key-Pair-Id=K6UGZS9ZTDSZM 32823d512a75ba7210d4e91efe631c49 Testimony Testimonies gathered from refugees. Age / Вік 35 Age Range / Віковий діапазон 31-35 Gender / Стать Male чол Marital Status / Сімейний стан Married одружений/а Region / Область Zaporizhzhia region Запорізька область Occupation Status / Окупованість територій Occupied (as of the time of writing) Окуповані на момент написання Forcibly Displaced / Переміщена особа No Ні Education / Освіта Secondary specialized education середня спеціальна Date of Testimony / Дата опитування 2022-10-23 Date Range / Проміжок часу Season when the testimony was received. 2022 Fall 2022 Осінь War Testimony / Досвід війни These days, when you and I are amazed by the events that took place in [CITY], Kyiv, [CITY], [CITY], and [CITY], by all the footage of what we experienced, we understand that we as a country (as a large Ukrainian community) are going through challenging trials, which we do not could even imagine. On the other hand, we are at the center of the attention of the whole world as a leading country, as a country that, without exaggeration, can influence the architecture of the entire geopolitical system. It is essential to understand that our calling is to win this war, to be reborn, to restore cities, and to revive our souls. We should be people who, having passed through all these trials, have become stronger and wiser. Our values and spiritual priorities change, and the ability to be grateful and to build deep relationships appears. With each passing day of the war, we increasingly realize that we have a long recovery process ahead of us... We must preserve our integrity and protect ourselves from the psycho-traumatic effects of war. In general, today, Ukrainians demonstrate a certain resilience (stability, resistance), unity, and solidarity; we feel that this war is holy, we are fighting for our values, and this is a factor of support because we are going through all this together! Loss of loved ones, health, pets, housing, property, previous social status, moving, separation from relatives, and emotional stress from the news. The war brought a lot of pain and left painful wounds in our hearts. As a result, an emotional reaction of suffering to these losses can occur, and various bodily reactions appear (heartache, pressure, sleep disturbances, causeless anger, anger). It is important to remember that most of these reactions are entirely normal, and these wounds can be healed. У ці дні, коли ми з вами вражені тими подіями, які були в [МІСТО], Києві, [МІСТО], [МІСТО], [МІСТО], всіма кадрами пережитого ми розуміємо, що ми як країна (як велика українська спільнота) проходимо через дуже важкі випробування, про які не могли навіть уявити. З іншого боку ми перебуваємо в центрі уваги всього світу як країна-лідер, як країна, що без перебільшення може вплинути на архітектоніку всього геополітичного устрою. Дуже важливо розуміти, що наше покликання – перемогти в цій війні, – відродитися, відновити міста, відродити наші душі. Ми маємо бути народом, який, пройшовши через усі ці випробування, став сильнішим і мудрішим. Змінюються наші цінності, духовні пріоритети, з’являються вміння бути вдячними, будувати глибокі стосунки. Із кожним днем війни ми все більше усвідомлюємо, що нас чекає тривалий процес відновлення… Ми маємо зберегти свою цілісність і захистити себе від психотравматичного впливу війни. У цілому сьогодні українці демонструють певну резільєнтність (стійкість, опірність), єдність, солідарність, у нас є відчуття, що ця війна свята, ми боремося за наші цінності, і це є фактором підтримки, бо ми проходимо через усе це разом! Втрата близьких, здоров’я, домашніх улюбленців, житла, майна, попереднього соціального статусу, переїзди, розлука з рідними, емоційна напруга від новин. Війна принесла багато болю і залишила болючі рани у наших серцях. Як наслідок може виникати емоційна реакція страждання на ці втрати, з’являються різні соматичні реакції (серцевий біль, тиск, порушення сну, безпричинна злість, гнів). Важливо пам’ятати, що більшість цих реакцій є цілком нормальними, і ці рани можна зцілити. Location 47.8388, 35.1396 Copyright information This document is licensed CC BY-NC-ND 4.0. This material may not be redistributed for commercial purposes and may not be altered; no derivatives are permitted. If you wish to redistribute this material, attribution must be given. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource Testimony 1229 Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context 1229 https://d1y502jg6fpugt.cloudfront.net/76567/archive/files/0b46e1ea89b188d219729e4840ac7f59.pdf?Expires=1781740800&Signature=mPiIroTAT0Y-KDsocxboCZ7gT%7EV4wnKsUrx0alqNEpCcZR6-gyZKWhOkPKBTUYAd38LGUz-ysjWe1%7EtVv%7ELbn2yYqSlhAoGvRQS-xLP%7EwfFfIwwpR-e%7ElrD2GmTyF0av5zwCfTx3vYu1cMWVJFKACuOHFfPqMxZ41kQRMLcXsVB%7Eh34YfPqFNOmIyToxTVWvq-6gDvLMekEaJrNhXtU8kPBTUZx1saT5HuX6FBafHL1BUWfwXO4OS62bO74GugcLY9xLiIscp7CQxzbIVLhfdU1IpsogNENiqhxjxzfFWQm-v3-us5x3aLTIh1FaGrHtf4UHGCDW5Eo9hpzFhVCXVg__&Key-Pair-Id=K6UGZS9ZTDSZM 413cfd5837c59e758003e2d26da6b821 Testimony Testimonies gathered from refugees. Age / Вік 34 Age Range / Віковий діапазон 31-35 Gender / Стать Male чол Marital Status / Сімейний стан Married одружений/а Region / Область Kherson region Херсонська область Occupation Status / Окупованість територій Occupied (as of the time of writing) Окуповані на момент написання Forcibly Displaced / Переміщена особа Yes Так Education / Освіта Secondary specialized education середня спеціальна Date of Testimony / Дата опитування 2022-10-23 Date Range / Проміжок часу Season when the testimony was received. 2022 Fall 2022 Осінь War Testimony / Досвід війни Fear. For the children, for my wife. That night I worked in a taxi and drove conscripts to military units. I knew that the war had started, and I could not just go home; there were not enough taxis, there were many calls, and I had to stay to transport the soldiers. I didn't take money from them because even then, internally, I started a fight against the Russians. Only around in the morning, I called my wife and warned her that the war had begun. There was no action plan; I did not understand what to do. I was going to go home, but the wife of a national guard asked for help, and I went to help with my car. My wife said to go to the store and stock up on groceries. All this time, I tried to get myself together, but it didn't turn out well. For several hours it was impossible to decide whether to evacuate to the west of Ukraine. Until my wife said, we are not going; prepare the basement. Work helped to calm down. However, the anxiety was over the top. We watched the landing of the occupiers behind our cities. Battles for the city began. There was no fear for myself, even when the occupiers pointed automatic weapons at the car at the checkpoints in the city simultaneously. I knew that I had to go and get food for my family. There were supplies, but I was constantly hungry. There was a fear that the products would run out. I mostly ate only after my children, so the food would not go to waste. Talks about what was happening in [CITY] caused fear that these Inhumans might have raped my wife and daughter. Because of this, I forbade my wife to leave the yard. There was a fear that one of the children would get sick and there would be no medicine. It would be impossible to take them to the hospital at night because of the curfew. weeks after the start of the war, I began to have insomnia, I dreamed that downed planes were falling on my house, and I woke up in the middle of the night. I dreamed that relatives were knocking on the door to hide in our basement from shelling, and I ran to open the door in the middle of the night and only then realized that I was dreaming. Thanks. And I am alone against a bunch of invaders. I shoot them with a machine gun. The aggression in the dream was extreme. During the day, I tried to control her. There was a period when I bought cement to complete the room's renovation; they would stay in the city. The decision - to leave - came spontaneously when they learned that people were leaving the city. The fear of being shot on the road was less than the reluctance to live under occupation. It hurts me when I learn about people who have died again, about the atrocities of the Russians. Anger towards all Russians. The struggle continues. It is necessary to volunteer, to help the military and civilians. Everything Russian is disgusting: language, content, stars. I believe in our victory. Страх. За дітей, за дружину. Я в ту ніч працював в таксі і возив військовозобов'язаних у військові частини. Я знав, що почалася війна і не міг просто поїхати додому, машин таксі не вистачало, викликів було безліч, я мусив залишитися, щоб возити військових. Я не брав з них гроші, бо вже тоді внутрішньо я розпочав боротьбу проти росіян. Лише близько ранку я зателефонував дружині і попередив, що розпочалась війна. Плану дій не було, я не розумів, що треба робити. Збирався їхати додому, та допомоги попросила дружина нацгвардійця і я поїхав допомагати з автомобілем. Дружина сказала заїхати в магазин і запастися продуктами. Весь цей час намагався зібрати себе в купу, але виходило погано. Декілька годин не вдавалося прийняти рішення, чи евакуюватися на захід України. Поки дружина не сказала, ми не їдемо, іди готуй підвал. Робота допомагала заспокоїтися. Хоча тривога зашкалювала. Ми спостерігали, як висаджувався десант окупантів за нашими городами. Почалися бої за місто. За себе страху не було, навіть коли на блокпостах в місті окупанти наставляли на машину по автоматів одночасно. Я знав, що мені треба їхати і добувати їжу для сім'ї. Запаси були, але я постійно був голодний. Був страх, що продукти закінчаться. Переважно їв тільки після дітей і то для того, щоб їжа не пропала. Розмови про те, що діялося в [МІСТО], викликали страх, що ці нелюди можуть згвалтували дружину і доньку. Через це я заборонив виходити дружині з двору. Був страх, що хтось з дітей захворіє і не буде ліків і неможливо відвезти вночі до лікарні через комендантські годину. Через тижні після початку війни почалися розлади зі сном, мені снилося, що падають збиті літаки на дім і я схоплювався серед ночі. Снилося, що родичі стукають в двері, щоб сховатися в нашому підвалі від обстрілів і я серед ночі біг відчиняти двері і тільки там розумів, що це мені сниться. Танки. І я один проти купи окупантів. Розстрілюю їх з автомату. Агресія уві сні була дуже сильною. Вдень я намагався її контролювати. Був період, коли купив цемент, щоб доробити у кімнаті ремонт, збиралися залишатися в місті. Рішення про виїзд прийшло спонтанно, коли дізналися, що люди виїжджають з міста. Страх бути розстріляними по дорозі був меншим, ніж небажання жити в окупації. Мені болить, коли дізнаюся про знову загиблих людей, про звірства росіян. Злість до всіх росіян. Боротьба триває. Треба волонтерити, допомагати військовим і цивільним. Огидне усе російське: мова, контент, зірки. Вірю в нашу перемогу. Location 46.6354, 32.6169 Copyright information This document is licensed CC BY-NC-ND 4.0. This material may not be redistributed for commercial purposes and may not be altered; no derivatives are permitted. If you wish to redistribute this material, attribution must be given. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource Testimony 1222 Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context 1222 https://d1y502jg6fpugt.cloudfront.net/76567/archive/files/ea64b18e4d2e3d39b2d525dd9feb84c6.pdf?Expires=1781740800&Signature=Yf-34aqxEaJV1IMWhFxce3JaHk1uTHuMgfgJM8TijHW5MnYxOkBG8AdYBNqXXRe9tdwSPWodoccBD8s80mGVtHtFw3ufTVEzDyoCgltiV7eoY6mQeiqBNTiEe5ps0KVaqVAPkyEqNQjD3CNrCW6JdbglXe9pg3oQ0RQ1aD6EzhjIcJYROgeqgiUPmanC7bQHLT062zV-h2iva6-KJ%7EG9Rvk4pP5gtFoIYFSiFP1ySKc82QS3VLu%7E-kVHQtA9h8p6pkvUGsAp%7Eek15xRcyy5v2mfGMkOIBt7L73EIa-x4DgKbJuWk5-uBgxUNwPC5ndRjfaJ46FJBS7iydbkTn5U3VA__&Key-Pair-Id=K6UGZS9ZTDSZM 256c6ca403edf4860e38903f4c6e408d Testimony Testimonies gathered from refugees. Age / Вік 27 Age Range / Віковий діапазон 26-30 Gender / Стать Female жін Marital Status / Сімейний стан Married одружений/а Region / Область Zaporizhzhia region Запорізька область Occupation Status / Окупованість територій Occupied (as of the time of writing) Окуповані на момент написання Forcibly Displaced / Переміщена особа Yes Так Education / Освіта Secondary specialized education середня спеціальна Date of Testimony / Дата опитування 2022-10-23 Date Range / Проміжок часу Season when the testimony was received. 2022 Fall 2022 Осінь War Testimony / Досвід війни My experience of war consists of constant fear for a child's life. When it all started, I didn't quite understand what was happening and what would happen next. But the fear that appeared on the first day of the war did not go away but only grew. Constant panic attacks, anxiety and worry for the child's life. I am not so worried about mine. But when you read the news, you see all the horrors that are happening, the deaths of people, children, violence - you feel in danger every minute. When the alarm sounds, rockets fly in the sky for hours in a row - you want to close your eyes and wake up on February and have it be a terrible dream. I hate Russia with all my heart. Мій досвід переживання війни полягає в постійному страху за життя дитини. Коли все почалось, я не зовсім розуміла, що коїться і що буде далі. Але той страх, який з'явився в перший день війни, нікуди не пішов, а лише стає тільки більше. Постійні панічні атаки, тривога і переживання за життя дитини. За своє не так переживаю. Але коли читаєш новини, бачиш все те жахіття, яке відбувається, смерті людей, дітей, насилля – почуваєш себе в небезпеці кожну хвилину. Коли лунає тривога годину поспіль ракети літають в небі – хочеш закрити очі і прокинутись лютого і щоб це був страшний сон. Ненавиджу Росію всім серцем Location 47.8388, 35.1396 Copyright information This document is licensed CC BY-NC-ND 4.0. This material may not be redistributed for commercial purposes and may not be altered; no derivatives are permitted. If you wish to redistribute this material, attribution must be given. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource Testimony 1216 Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context 1216 https://d1y502jg6fpugt.cloudfront.net/76567/archive/files/22256abcfeccff26d560eeadd27bd757.pdf?Expires=1781740800&Signature=iG9kIJxeCwH-vMXc6xSOKpfVXyodRRbHuzavlw7DaTuD21orJh9ya6dK2ytk4IySK5bz8be-d6ve0VsmjvbemJRYg0%7EPZL-zh0zNF1XyNfbK6U%7EkftufC21QlzqFOp5vIRexEuPc3pr7CbW%7EH9FuunzeuQ1EN2evyCwKcGlsSHXCo7BrEYLiQgidquLXEeZw8EWHHh2aV4GO-QrKWIg201T4msJRUBdxQJ-ZPZC9TX93eeQ5hb87uLbFlJrElHGjJ3%7EK80KD7elRxdSRceRp%7E8t9HtPiROcoOpTsJdmBI785vJ0NI2n9e4cKhDPR8t4nP5P0hVjCTouisfytXjpAwQ__&Key-Pair-Id=K6UGZS9ZTDSZM 2d450bf255b4980e221b2d2bf24cefab Testimony Testimonies gathered from refugees. Age / Вік 56 Age Range / Віковий діапазон 56-60 Gender / Стать Female жін Marital Status / Сімейний стан Married одружений/а Region / Область Kharkiv region Харківська область Occupation Status / Окупованість територій Occupied (as of the time of writing) Окуповані на момент написання Forcibly Displaced / Переміщена особа Yes Так Education / Освіта Secondary specialized education середня спеціальна Date of Testimony / Дата опитування 2022-10-23 Date Range / Проміжок часу Season when the testimony was received. 2022 Fall 2022 Осінь War Testimony / Досвід війни I live in [CITY]; when the war started, there was heavy shelling of the cities, I live on the outskirts, so the shelling was frequent and robust. I prayed during the shelling. Only a few shops were open. It was difficult even to buy bread, there was no electricity, and there was no communication either. I don't know how my relatives lived in [CITY], [CITY], and [CITY]. To charge my phone, I went to an acquaintance in another district, and the connection appeared there. It was hard for the relatives, too, they were worried, and I was worried for myself and them. Very hard when there was no information, there was constant shelling, waiting was tough, and insomnia appeared. I went to visit my teacher, who is years old. She lives alone, and of course, it was difficult for her. I didn't want to go somewhere far away, and I didn't want to leave my hometown. When I learned that trains started going to [CITY], I went to my relatives, who sheltered me in a private house. This stove needed to be heated with firewood; it was hard, but after the heavy shelling, it was great, it was quiet, and the shops were open. It already seemed like a luxury after living in [CITY]. I really want to return to a peaceful life, work and not be afraid of shelling. I want children to go to school, not to sit in basements, to work, not to wait for humanitarian assistance. Now constant shelling in [CITY] continues, destroying the city and infrastructure; practically all people have problems with their nervous systems. You do not wish such an experience on anyone when you are constantly waiting for shelling; people are dying, air raid sirens sound in the city, and people need a peaceful life. Forget this. It is unlikely to work of powerful explosions, fear, and abandoned animals on the streets; animals were abandoned because, at the beginning of the war, they did not allow animals on evacuation trains. Now living in the city is improving, but the shelling continues. I often go to [CITY] because I miss things. People try to help each other. In the fall, I want to return to a peaceful life, stop waiting for shelling, read reports about the victims, and live in peace. It is impossible to forget such a thing. My grandmother often told me about the war, one grandfather died in the war in , and the second one went missing. I never thought that I would have to go through such a thing. Я живу в [МІСТО], коли почалася війна, були сильні обстріли в містах; живу на околиці, тому обстріли були частими й сильними, під час обстрілу молилася; дуже мало магазинів працювало, складно навіть хліб було купити, не було електроенергії, зв'язку теж не було. Не знала, як справи у родичів, які жили в [МІСТО, МІСТО, МІСТО]. Для того, щоб зарядити телефон, ходила до знайомих в інший район, там і зв'язок з'являвся, родичам теж було важко, вони переживали, я хвилювалася за себе і за них, дуже важко, коли немає інформації, постійні обстріли, очікування - це дуже важко, з'явилося безсоння, ходила провідувати свою вчительку, якій років, вона живе сама, і, звісно, їй було важко. Їхати кудись далеко не хотілося, не хотіла залишати рідне місто, щойно дізналася, що почали ходити електрички до [МІСТО], поїхала до родичів, які дали притулок, приватний будинок, піч, яку потрібно топити дровами, було важко, але після сильних обстрілів дуже класно було, тихо і працювали магазини, це вже здавалося розкішшю після життя в [МІСТО]. Дуже хочеться повернутися до мирного життя, працювати і не боятися обстрілів. Хочеться, щоб діти ходили до школи, а не сиділи в підвалах, працювати, а не чекати гуманітарну допомогу. Зараз постійні обстріли в [МІСТО]тривають, руйнують місто, інфраструктуру, практично у всіх людей проблеми з нервовою системою, нікому не побажаєш такий досвід, коли постійно чекаєш на обстріл, гинуть люди, звучить повітряна тривога в місті, людям потрібне мирне життя...Забути таке навряд чи вийде, потужні вибухи, страх, покинуті тварини на вулицях, тварини були кинуті, тому що на початку війни не пускали в евакуаційні поїзди з тваринами. Зараз життя в місті налагоджується, але обстріли тривають, я часто їжджу до [МІСТО], бо сумую, по речі; люди намагаються допомагати одне одному, восени хочеться повернутися до мирного життя, перестати чекати на обстріл, читати зведення про потерпілих, жити в мирі. Забути таке неможливо, мені бабуся часто розповідала про війну, загинув на війні в році один дід, пропав безвісти другий, ніколи не думала, що доведеться пережити таке мені. Location 49.9935, 36.2304 Copyright information This document is licensed CC BY-NC-ND 4.0. This material may not be redistributed for commercial purposes and may not be altered; no derivatives are permitted. If you wish to redistribute this material, attribution must be given. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource Testimony 1212 Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context 1212 https://d1y502jg6fpugt.cloudfront.net/76567/archive/files/96f2ae5bdc41012934cc1bb2ac3fa788.pdf?Expires=1781740800&Signature=MzXIN%7EZtjBEU8DtcrPBJpALxzPYOgLx27h4U6H3H%7EubWs26mT8Jecd9glvAMBwkm93IJd6s94ulI5%7El4r62pudWQmmAXjKD3NYRexat6v-dhz1jrNEAFU5eUIFMfgq-PaOmI-UTwff3D6JkEKaJa9TxY4u3ii6gHc6kbuf6xLwQa30moHhmESVgfbHfNw0CTGwtO2ufaoeG2rqZtrandoXFvxQAG7ivjcxtgkoQiCK1wBQO9DhvnuNvWvr9AZy8a2nUJJwqHLn%7E5v4oJNTU9B5DjwVIr4C41vaGyVt1R3VncGDKSm3gOBNRYgJkv7ESwTD7e4nGgZNZfUqSrdOO7uw__&Key-Pair-Id=K6UGZS9ZTDSZM cc2fff0f3475047566903d854d3cf177 Testimony Testimonies gathered from refugees. Age / Вік 34 Age Range / Віковий діапазон 31-35 Gender / Стать Male чол Marital Status / Сімейний стан Married одружений/а Region / Область Zaporizhzhia region Запорізька область Occupation Status / Окупованість територій Occupied (as of the time of writing) Окуповані на момент написання Forcibly Displaced / Переміщена особа No Ні Education / Освіта Secondary specialized education середня спеціальна Date of Testimony / Дата опитування 2022-10-23 Date Range / Проміжок часу Season when the testimony was received. 2022 Fall 2022 Осінь War Testimony / Досвід війни It's very sad; innocent people are dying and suffering. It shouldn't be like that. Даже сумно це, гинуть невинні люди, страждають, так не повинно бути Location 47.8388, 35.1396 Copyright information This document is licensed CC BY-NC-ND 4.0. This material may not be redistributed for commercial purposes and may not be altered; no derivatives are permitted. If you wish to redistribute this material, attribution must be given. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource Testimony 1211 Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context 1211 https://d1y502jg6fpugt.cloudfront.net/76567/archive/files/b93b20c026751cc2b595c932f4dc6b78.pdf?Expires=1781740800&Signature=POwPvEuprYtBrd0qBr-tA8vGl9j0%7ENEoQmGzqTkvhg%7EKPz3kVpBp5Es6LOU2X1n5xO4c9PhGahF0nsXosNw0xv0Uu10JsdQSddnOOFYm%7E%7E1BmSvcvhHxS0kTlPfB37QVGr5DHKjdbGcbPbtwiZi1ODCn7kypbP5JEK9YIZ2n7CAietCtDwM3GMI6wb5oPobCa6tM1NeqAWWa0VkIQ%7EejTa3-MeTVry7yMvUAqwkPIm0Oa0%7E%7EPiUaZbP8dhhiGf0JfASZdjBRB9PW8NCBhYjRuHpYQAUxeZZ-Evy0KRB03%7ENN3e3wG84jqu3iUJERkhP9wpQ289F7XMx8c0ew%7ESZ9sA__&Key-Pair-Id=K6UGZS9ZTDSZM b491e0659488a7c15e4304d136cf17c2 Testimony Testimonies gathered from refugees. Age / Вік 20 Age Range / Віковий діапазон 18-20 Gender / Стать Male чол Marital Status / Сімейний стан Single неодружений/а Region / Область Zaporizhzhia region Запорізька область Occupation Status / Окупованість територій Occupied (as of the time of writing) Окуповані на момент написання Forcibly Displaced / Переміщена особа No Ні Education / Освіта Secondary specialized education середня спеціальна Date of Testimony / Дата опитування 2022-10-23 Date Range / Проміжок часу Season when the testimony was received. 2022 Fall 2022 Осінь War Testimony / Досвід війни Did the war reach me? When I was home, at first, I didn't understand what had happened, but then it all became clear to me. I thought more about my girlfriend than about my own life. I did not go to serve, and I am not ashamed of it because I believe that I will not be able to help in this matter. I lost my job, and it affected me a lot. When my city began to be shelled, I understood I had no right to succumb to emotions because my girlfriend was terrified. I had to look out the window every time and warn her about everything (when and how the rocket flew, where or where it landed because the whole city could be seen from our window). Therefore, I have no time left for my own emotions or experiences. Мене війна застала, коли я був вдома, з самого початку я не розумів, що трапилося, але потім мені все стало зрозуміло. Я більше думав про свою кохану дівчину, аніж про власне життя. Я не пішов служити і не соромлюсь цього, адже вважаю що у цій справі я не зможу нічим допомогти. Я втратив роботу і це дуже вплинуло на мене. Коли моє місто почали обстрілювати, я розумів, що не маю права піддаватись емоціям, бо моя дівчина дуже сильно лякалась і я мав кожен раз дивитися у вікно і попереджати її про все (коли і як летить ракета, де чи куди вона прилетіла, бо з нашого вікна видно усе місто). Отже, часу на власні емоції чи переживання у мене не залишилося. Location 47.8388, 35.1396 Copyright information This document is licensed CC BY-NC-ND 4.0. This material may not be redistributed for commercial purposes and may not be altered; no derivatives are permitted. If you wish to redistribute this material, attribution must be given. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource Testimony 1209 Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context 1209 https://d1y502jg6fpugt.cloudfront.net/76567/archive/files/a807e62921782f407e4a151a86273db5.pdf?Expires=1781740800&Signature=oAtbodqhJTzscw6nJ6g%7E-ipVWogCiaBwGOg3wp6qMPSifq-QOw6AYJAcsagLeNIAEvhB7JGGnCRWzWwweXP5Qe444RYkDVYGykamdzLVTVwQfwP-C3XZlT8LRLM8x%7Ev2oolmrTnWdJdm4Mfm60iYtvJbuFzckF8xck6Q6vxbt8jHWoYFz%7EYSPmBlzlfNaYF0aa9XZdjEWhp3ou79stzowfQs-CnKdmeZhTFY7mhPd9Sjkw1J6X1AoDNOmNZo2-1EoCM8kch2efONJAwCcXKt9wjKm2FfJBC8SCgqsz35cDCi2%7EjG0jNPkNEfP1CwgSHw%7Eo4opkAF82K8recdr0XPsg__&Key-Pair-Id=K6UGZS9ZTDSZM 8a62f38fc7f6b152a90043261d8fed6f Testimony Testimonies gathered from refugees. Age / Вік 19 Age Range / Віковий діапазон 18-20 Gender / Стать Female жін Marital Status / Сімейний стан Single неодружений/а Region / Область Zaporizhzhia region Запорізька область Occupation Status / Окупованість територій Occupied (as of the time of writing) Окуповані на момент написання Forcibly Displaced / Переміщена особа No Ні Education / Освіта Secondary specialized education середня спеціальна Date of Testimony / Дата опитування 2022-10-23 Date Range / Проміжок часу Season when the testimony was received. 2022 Fall 2022 Осінь War Testimony / Досвід війни For me, the war started suddenly. I know it has been going on for a long time (since ), but when it really hit me, it was unexpected. I live in [CITY], which can be said to be a front-line zone, and we are often very restless because of this. At first, I consoled myself with hopes that the war would end quickly, but it did not happen, and for more than six months, I have been living as if on a powder keg. It scares me a lot when shelling of the city starts, especially in recent weeks (we are shelled every night). It is terrifying when you lie at night in fear and numbness and cannot move and just hope that a rocket will not hit your house, that today you will be lucky, and you will have another day. At such moments, you begin to appreciate life every next sunny day. It is harrowing for me to look at my native and beloved city after the shelling. It is so scary to drive through the city and see so many destroyed houses, and not only that. People's lives are still being destroyed. I sympathize with people who lost their relatives, poor peaceful people who simply did nothing to anyone and lived peacefully without realizing that it was their last day or night. Realizing that every shelling destroys, breaks, stops, or takes someone's life is very scary. I was thinking of going somewhere abroad to get away from all this, but it is challenging for me because then I will have to leave my family, my friends, people close to me, and my loved ones. And then I will be left alone in an unfamiliar place. There was still such an option as moving to another place in Ukraine, but now everywhere is dangerous, so my parents do not see the point of moving somewhere. I hope that the war will end soon because it is the worst period of my life that has ever been. Because of the war, this summer and spring flew by in an instant; the war ruined all the plans that were there. I live all the time as if in a dream; sometimes, it seems to me that all this is unreal, that I am simply in some kind of prostration. Time seems to have frozen for me because I am still experiencing the events of February and do not realize that time is passing so quickly. It seems to me that no more than a month has passed since then but in fact... I hope that at least they will stop the peaceful population, and I hope that everyone will be whole and healthy and will wait out this terrible time and wait for victory - our victory! Glory to heroes! Для мене війна розпочалася раптово, так, я знаю, що вона йде вже давно (з року), але коли вона мене дійсно зачепила, це було неочікувано. Я живу у [МІСТО], а це можно сказати прифронтова зона, і в нас часто дуже неспокійно через це. Я спочатку тішила себе надіями, що війна швидко закінчиться, але так не сталося, і вже більше півроку я живу немовби на пороховій бочці. Мене дуже лякає, коли починаються обстріли міста, особливо останні тижні (в нас обстріли щоночі проходят). Це дуже страшно, коли ти лежиш ніччю в страху та зацепінінні і неможеш поворохнутися і просто сподіваєшся, що ракета не влучить в твій дім, що сьогодні тобі пощастить і в тебе буде ще наступний день. В такі моменти починаєш цінувати життя, кожен наступний сонячний день. Мені дуже боляче дивитися на своє рідне та улюблене місто, після обстрілів. Це так страшно - проїджати містом та бачити стільки зруйнованих домівок, та не тільки. Ще руйнуются життя людей, я співчуваю людям які втратили родичів, бідні мирні люди які просто нічого нікому не зробили і жили собі спокійно не усвідомлюючи, що це був їх останній день, або ніч. Це дуже страшно усвідомлювати що кожний обстріл руйнує, зламує, зупиняє, або забирає чиєсь життя. Я думала поїхати від всього цього кудись за кордон, але це дуже складно для мене, бо мені тоді потрібно буде залишити свою сім'ю, своїх друзів, близьких мені людей, та свою кохану людину. І тоді я залишуся в незнайомому місці зовсім одна. Ще був такий варіант як переїхати в інше місце України, але зараз всюди небезпечно, тому мої батьки не бачать сенсу кудись переїжджати. Я сподіваюся, що війна скоро закінчиться, бо це найгірший період за все моє життя, який тільки був. Через війну це літо та весна промайнули за одну мить, війна зіпсували всі плани, які тільки були. Я весь час живу як уві сні, мені деколи здаєтся, що все це нереально, що це я знаходжуся просто в якійсь прострації. Час для мене наче завмер, бо я ще проживаю ті події лютого та не усвідомлюю, що час так швидко плине, мені здаєтся, що з того часу пройшло не більше місяця, але насправді... Я сподіваюся, що хоча б перестануть гатити по мирному населенню, та сподіваюся, що всі будуть цілі та здорові, та перечекають цей страшний час і дочекаються перемоги - нашої перемоги! Героям слава! Location 47.8388, 35.1396 Copyright information This document is licensed CC BY-NC-ND 4.0. This material may not be redistributed for commercial purposes and may not be altered; no derivatives are permitted. If you wish to redistribute this material, attribution must be given. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource Testimony 1206 Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context 1206 https://d1y502jg6fpugt.cloudfront.net/76567/archive/files/2a40b6eef8f553a27a7f82ca882fbb57.pdf?Expires=1781740800&Signature=LVLT25bI-JecKTx9-f5SHE9Jcss83wKfDnZ13sc8JQBiiyY-q2qVu0lK-FH50ImaezoJrE593BuFa2xUosvS1nAZTZlOTOZrRR4D34nvP5UnMT3EY0cQk-CO-pEExqrckAonwI6SbrbnCEX0bW-d%7E5VvZYbuKEvWmqCZ5343lmYy0gbMYsatTqpnKJPUwGntFyceTSYUcTy3xnqfAtBzlVjS1apB3lZRkofRQ43m6MhHrh0HyRhK1NH1YPcs603Tc-Tz8jLKyC5gQ4vyN9tMEvL9c%7EjvAHd2vayIQ4-f2hqagXIqqrJY0IfKb3AjRvFomj4gO3TQpq2IjXyJYSzbTQ__&Key-Pair-Id=K6UGZS9ZTDSZM 0dd87373f51f41b2ebc9b2e600654a33 https://d1y502jg6fpugt.cloudfront.net/76567/archive/files/3a24eef1089ad01370f5225d39ae1a19.mp3?Expires=1781740800&Signature=vvm6yq%7EzOMeUyJJH8ygilWoo1%7EaxUdKR1vbOqqDihp3C9Cy7KVeaWMzrrmCn3AXsZeUsnSejSPi9hwNkl0z%7EbzUHG%7EkSpYxCWABlDPvGRdg7tp55tl05ZP31p5C9lbc5OoinIs2XrOFYBPt0quS2YoMqv4-IpwSeZZeBc314vvsXqEHQ1dp6SdYibi-f6OTaxj4qQz%7E7h%7EKOGQhIEI36v4YTTi9djmpHxRicmI5XH4Wl23eX-tdEuWOGCxAk2o-8R31-MfymBOCjMutLA23fRmP644pJ8odlnKyGDkkwyeT-Z5cXj2bsxmOH43ymeZhOM7EVK3QhxH2oglBq-htlLw__&Key-Pair-Id=K6UGZS9ZTDSZM 5c743a4049ae9af7e9da75c0f83a473c https://d1y502jg6fpugt.cloudfront.net/76567/archive/files/b1c16886d2b69df970c7b5cfe09ea2b9.mp3?Expires=1781740800&Signature=kx5qKkyovZkHR75uC9nVf2I3xH1bAb2o2rCKGvkUvxFvc-3Qqrv2uP9eqstTT0gOKA%7EVAvdqmIhQVrk9DeDn0vRwu9Lf1jxJHHcZ8h9P8B25JGNt53-nNy9tobM%7EuT-U%7EWbXSh4X6kfiSWMj3S%7Eqi6oHPHVkAQaOstuXIj5VhDua8Pgvnd9gbn-MA0QOrmkjGG5zgTWrE4oZ6w72hUKQjnyASbTjH7nRCd9V-Ouu0T9cDWupOXntzfvjVB-vZ3q6ZkgsvkGTSO1RzS1kwZqmwfnN5BW3m-OuQOcVXQMnr7M0Y00NQ9y-N2YGKmGpYmr%7EQq1JPWznFg1RNkLdbNSxxw__&Key-Pair-Id=K6UGZS9ZTDSZM 9487ca61d0ecd47c10ab8c33cc344024 Testimony Testimonies gathered from refugees. Age / Вік 33 Age Range / Віковий діапазон 31-35 Gender / Стать Female жін Marital Status / Сімейний стан Married одружений/а Region / Область Kherson region Херсонська область Occupation Status / Окупованість територій Occupied (as of the time of writing) Окуповані на момент написання Forcibly Displaced / Переміщена особа Yes Так Education / Освіта Secondary specialized education середня спеціальна Date of Testimony / Дата опитування 2022-10-22 Date Range / Проміжок часу Season when the testimony was received. 2022 Fall 2022 Осінь War Testimony / Досвід війни We have been under occupation since March, and for the first week, we did not even go outside. Then we ran out of food and we had to feed the child, so we stood in line in the cold for - hours to buy bread, and bought loaf. At first, we slept dressed, then relaxed; at night, there was so much thunder that the bed shook. Some windows in the apartment did not close due to vibration. And hooray, months have passed, and we left. Now we are not afraid of cars with inscriptions and beavers outside the window with their muzzle pointed at us. Our child can play calmly and not ask, "Mom, this is the bad uncle who shoots at night." And so many memories for all months that we lived in the occupation. But every day, I pray to God to help our soldiers win, and we will return to our home, our bed, our bath, our toilet and finally, the hugs of our parents and grandmothers. З березня ми в окупації, перший тиждень навіть не виходили на вулицю. Потім закінчилися продукти і потрібно було годувати дитину, стояли в черзі на морозі по - години, щоб купити хліб, продавали булку в руки. Спали спочатку вдягнені, потім вже розслабились, ночами бувало так гримало, що кровать тримтіла. Деякі вікна в квартирі від вібрації не зачинялись. І ура , пройшло місяців і ми виїхали, теперь не жахаємося машин з написом і бтрів за вікном з наставленим на нас дулом. Дитина може спокійно гратися і не питати , "мама, а це той поганий дядька, що вночі стріляє". І таких багато спогадів за всі місяців, як ми прожили в окупації. Але кожного дня молю Бога скоріше допомогти нашим воїнам отримати перемогу і ми повернемось в свій дім, своє ліжко, свою ванну, туалет і нарешті обійми батьків і бабусь. Location 46.6354, 32.6169 Copyright information This document is licensed CC BY-NC-ND 4.0. This material may not be redistributed for commercial purposes and may not be altered; no derivatives are permitted. If you wish to redistribute this material, attribution must be given. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource Testimony 1199 Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context 1199 https://d1y502jg6fpugt.cloudfront.net/76567/archive/files/74201ef696e8e8dffd4a9d7a07684424.pdf?Expires=1781740800&Signature=sEibFwz%7E5-7-T8YBZlNVl18hwVGxGzA1UQMQdRaYqUAT6T%7EPPMPXhMwfXcwytjuIG82YtS8cIbY2glhL2R4SLRaCrFjnoc5vJboTSBF-1eiVryDVnK6kGoderkbsSHx1RaJQBk4FpcDSbK0x7gsvSk2AnuQtTOEWvv8uPsuyPONhYnOpekHHxP1zfPiTyvLgPQ-5NawUC6FEZPKh8Wyh6xGwoItA5F-2EBIuxqle0bP6ACCdS%7ENj2mZ2DOPOTUCuKf%7EbwHf3N-r6iDAJvxZeY3u8qicRoYoE2xKSbdrjogCumWT75izn3Mzp28iSFEkaqhhaUEEcgdnTLrHle83bbg__&Key-Pair-Id=K6UGZS9ZTDSZM 8ae84eac03773fa79885320e67189c04 Testimony Testimonies gathered from refugees. Age / Вік 21 Age Range / Віковий діапазон 21-25 Gender / Стать Male чол Marital Status / Сімейний стан Single неодружений/а Region / Область Zaporizhzhia region Запорізька область Occupation Status / Окупованість територій Occupied (as of the time of writing) Окуповані на момент написання Forcibly Displaced / Переміщена особа No Ні Education / Освіта Secondary specialized education середня спеціальна Date of Testimony / Дата опитування 2022-10-22 Date Range / Проміжок часу Season when the testimony was received. 2022 Fall 2022 Осінь War Testimony / Досвід війни When the war started, I, like all people, was terrified and did not understand what would happen next, and it was very frightening; at every noise, we ran to the cellar or the corridor, but then it all started to become ordinary every day. After some time, it stopped scaring them because they started to distinguish the approximate distance to the arrival and the direction of departure. But recently, [CITY] began to be heavily shelled, and deja vu appeared as if we had returned to the first day of the war; we sat and saw how the shells exploded not far from us, how everything shook and made noise, in short, it became scary again. As for the relationship with my family and my loved one, I did not feel a big difference; on the contrary, I felt that we became closer to each other than before, began to pay more attention and more time for the two of us. To this day, we support this and remind each other of the importance of spending more time with each other because now, more than ever, it is impossible to scatter at times. Як почалась війна мені, як і всім людям було надзвичайно страшно та не зрозуміло, що буде далі, і це дуже лякало, ми на кожен шорох бігали до погребу або в коридор, але потім це все почало ставати звичайним та буденним. Через деякий час вже перестало лякати бо почали відрізняти відстань приблизну до прильоту, та бік вильоту. Але нещодавно [МІСТО] почало сильно обстрілювати і з’явилося дежавю, наче повернувся в перший день війни, ми сиділи та бачили, як розривались снаряди недалеко від нас, як все тряслось та шуміло, короче кажучи, стало знов страшно. Щодо стосунків з родиною і з коханою людиною, то я на собі не відчув великої різниці, навпаки таке відчуття, що ми стали один до одного ближче ніж колись, стали більше приділяти уваги та більше часу для двох. До сих пір ми цього підтримуємся та нагадуємо один одному про важливість витрачати більше часу для один одного, бо зараз як ніколи часом розкидуватись ніяк не можна. Location 47.8388, 35.1396 Copyright information This document is licensed CC BY-NC-ND 4.0. This material may not be redistributed for commercial purposes and may not be altered; no derivatives are permitted. If you wish to redistribute this material, attribution must be given. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource Testimony 1192 Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context 1192 https://d1y502jg6fpugt.cloudfront.net/76567/archive/files/a43694277d12b5c8c54ea3f487ffca6a.pdf?Expires=1781740800&Signature=g%7EJt4FhyUZqbpIXpmGTciP%7EznD4l4Zaz3VPgI6JKs8z4INsRDiUG6tz3ob-2nNXG2nTxHx%7EZgaxgwgrskcibbtZ1CXOFAbhF1vdH-556IgbbgiBX-R42w0%7EeYH2HeXmt2ZkWWRvv2e5ITcOI95P9YZswFH-5Yu%7EwLgdNclVJlcUFI2VGo95uGStn87l6n6THKdJbtbiTAYA3BeUWD4oEskgli3rsAeAhyDl8Ib2iZJCGgnHmUROz5LyiTFHYyA29s43XtqBgQatX5K26%7E%7EUaM%7E0Hlvv0XY%7EvBcac3hea98oJSuNIuLJV-O9EgSsvlwumbadCsKrpUHZAiHksDLe%7Eow__&Key-Pair-Id=K6UGZS9ZTDSZM 8a34a91e74ba75f27b3b32f5d34a3b49 Testimony Testimonies gathered from refugees. Age / Вік 31 Age Range / Віковий діапазон 31-35 Gender / Стать Male чол Marital Status / Сімейний стан Married одружений/а Region / Область Zaporizhzhia region Запорізька область Occupation Status / Окупованість територій Occupied (as of the time of writing) Окуповані на момент написання Forcibly Displaced / Переміщена особа No Ні Education / Освіта Secondary specialized education середня спеціальна Date of Testimony / Дата опитування 2022-10-22 Date Range / Проміжок часу Season when the testimony was received. 2022 Fall 2022 Осінь War Testimony / Досвід війни Nothing is nice; nothing is wanted; the main thing is that the native people are alive, and [that] the war ends as soon as possible. Нічого не миле, нічого не хочеться, головне, аби рідні люди були живі і скоріше закінчилась війна Location 47.8388, 35.1396 Copyright information This document is licensed CC BY-NC-ND 4.0. This material may not be redistributed for commercial purposes and may not be altered; no derivatives are permitted. If you wish to redistribute this material, attribution must be given. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource Testimony 1186 Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context 1186 https://d1y502jg6fpugt.cloudfront.net/76567/archive/files/624a20e50aadc6ef421f5e7b9914a2ae.pdf?Expires=1781740800&Signature=OVyvTPFdrFzFJG4OxdZD3Vr%7E6Fi8PBcHILNvSTqgP93tpLL-V7ck8osye1dcKh6FoBX89nAkX-cZwR%7EoUky5fLRzPSVRXH-LpBAO5MrTu-AeeChqBfoAJ33-AB1jmnhO1goaNlLceLHhBSFDcqzWA23mui28JUcj7uUjrarxVPKViVaznYo0aFB9xjQdm8%7EeVKP9IRDb0LSOOjaIskJ5dFxQO4u78JZrL2KQVyOJl3BVd9iaHpwaLkDGNDfTTYCo9HGzVmgdRn7NB9MI%7EWvtaPG1sb6bIB9MHP5ub0waPULYQwTpWzTchFRasKrZMdArcSv%7EEYVPAL8itlLdH5QVeg__&Key-Pair-Id=K6UGZS9ZTDSZM f5256afb0f79c727440f906752ff317f Testimony Testimonies gathered from refugees. Age / Вік 22 Age Range / Віковий діапазон 21-25 Gender / Стать Female жін Marital Status / Сімейний стан Single неодружений/а Region / Область Zaporizhzhia region Запорізька область Occupation Status / Окупованість територій Occupied (as of the time of writing) Окуповані на момент написання Forcibly Displaced / Переміщена особа No Ні Education / Освіта Secondary specialized education середня спеціальна Date of Testimony / Дата опитування 2022-10-22 Date Range / Проміжок часу Season when the testimony was received. 2022 Fall 2022 Осінь War Testimony / Досвід війни Since the beginning of the war, as with every person, the emotional state was in tension; there was a lack of awareness of what had happened and increased anxiety, the feeling of "what will happen now?". Feelings of insecurity seemed to remain forever; however, over time, all negative feelings changed to more positive ones: more faith, strength, inspiration to work and help, to change one's life and adaptation in reality appeared. But at the same time, feelings of hatred, malice, and desire for revenge have strengthened, although they are taught from childhood that one should treat others well no matter what, but not in this situation; everyone tries to find a way to express their emotions. And from time to time, some states from the beginning of the war still have a manifestation, but by being able to reproduce them in a different form, you can live on. I stayed at home; it was difficult for me to leave my native place; it seemed the easiest way to survive all this without going anywhere and, if possible, to work and support others. During these almost months, I already had to experience shelling, stress, and depression; in the beginning, like many, I even had misunderstandings with relatives, but the understanding and desire to work on myself and my emotions and experiences are shown, and this helps me to keep myself in the future in balance and have a positive meaning of life. Від початку війни, як і у кожної людини, емоційний стан знаходився у напрузі, було неусвідомлення того, що відбулося і підвищувалася тривожність, переживання «а як тепер буде?». Почуття незахищеності здавалося залишаться назавжди, проте з часом усі негативні почуття змінилися на більш позитивні: з‘явилося більше віри, сили, натхнення працювати та допомагати, змінювати своє життя та адаптування у реаліях. Але разом з цим зміцнилися почуття ненависті, злоби, бажання помсти, хоча з дитинства вчать, що треба ставитись до інших добре не дивлячись ні на що, проте не в цій ситуації, кожен намагається знайти спосіб виплеску своїх емоцій. І час від часу деякі стани від початку війни мають прояв досі, але вміючи їх відтворювати у іншому вигляді можна жити далі. Я залишилася вдома, для мене важко покидати рідну місцину, здається найлегше пережити це все не виїжджаючи нікуди і, за можливістю, працювати та підтримувати інших. За ці майже місяців мені довелося вже пережити обстріли, стреси, депресію, на початку, як і у багатьох, навіть непорозуміння з рідними, але розуміння і бажання працювати над собою та своїми емоціями, переживаннями даються взнаки, це допомагає мені і надалі тримати себе у рівновазі та маю позитивний сенс життя. Location 47.8388, 35.1396 Copyright information This document is licensed CC BY-NC-ND 4.0. This material may not be redistributed for commercial purposes and may not be altered; no derivatives are permitted. If you wish to redistribute this material, attribution must be given. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource Testimony 1182 Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context 1182 https://d1y502jg6fpugt.cloudfront.net/76567/archive/files/3f40335cd0154c5ca4a34d1992b8baed.pdf?Expires=1781740800&Signature=MYopCIVC-mUdCFNiIS9ktnmYEgNDHUzXvErraJvdnk7%7Ewrp5UJlRjf3Q2HrwX0a-UUxqbjVhVv1IlpREMJ5-V7TiKtI-aCUF8rBoZzpQtkFfrtr3eIaxm-Si1gAK4WZwFBXGf4tCpfZtkK4vYGklCScG3KYVTksRwYqQotJqm73fDmBeXVGOaT%7Eyp7Mj7RUbBd43S8RVMWv1%7EkNZJhuKi6wUZlv0OQhVeaiN4tipQkn31XKYkZ%7EjJcXf2UtJrIaLDQEYyFsiLwHzgGiVTRTY0KTKyFxc42Cko-pCbrrD-MrG-ZdXDDjl494AVfs81K3CrRkZ5aAWMSyBCtqkIJE47Q__&Key-Pair-Id=K6UGZS9ZTDSZM a65396ce50868ea265e0a1e61fb999f7 Testimony Testimonies gathered from refugees. Age / Вік 39 Age Range / Віковий діапазон 36-40 Gender / Стать Male чол Marital Status / Сімейний стан Married одружений/а Region / Область Zaporizhzhia region Запорізька область Occupation Status / Окупованість територій Occupied (as of the time of writing) Окуповані на момент написання Forcibly Displaced / Переміщена особа No Ні Education / Освіта Secondary specialized education середня спеціальна Date of Testimony / Дата опитування 2022-10-20 Date Range / Проміжок часу Season when the testimony was received. 2022 Fall 2022 Осінь War Testimony / Досвід війни The war turned out to be rather unexpected for me because for many months before, everyone around talked about its high probability, but nothing happened. In the early days, it seemed short-lived; everyone hoped it would be over in a few days, a few weeks at the most. Being hundreds of kilometres from the front line, at first, I did not feel any noticeable changes in my life. No shots were fired outside the window, no enemy planes were flying, and the city continued to live its normal life. This went on for several months. During this time, the front noticeably approached our city. Fortified points, military tents, and dugouts appeared on the streets and the territory near them. It became clear that the probability of capturing the city and fighting in it increased. Of course, this added to the nervousness. Global events that you can't influence on your own, and you just have to wait for everything to end, are the most difficult for me. In order to calm down, I had to pack a bug-out bag and think through all the issues of evacuation and survival. Problems with work and salary began. This also added to the anxiety. Struggled with her household chores. Tried to fix something, clean, and cook. And so the day passes, and I never think about the negative. I also spent my free time on self-education, which should theoretically help me find a new job in the future. So far, hostilities have not started near us, but the war has come quite close. At night, explosions began to sound more and more often. It was terrible when the city was shelled. It's scary not for yourself but for your family. It is terrible to lose them. I try to push all these unconstructive thoughts out of my mind. I try to think that this war, like all others, will definitely end someday. I think about finding a new job; I imagine a new peaceful life, new joys. Worryingly, the war clearly won't be over until winter sets in, and surviving in a freezing city is not at all an experience I'd like to go through. I am supported by warm relationships and understanding in the family. Walking in nature has been banned, but parks are open, and sometimes meetings with friends help to disperse. Війна виявилася для мене досить несподіваною, адже до цього багато місяців всі навкруги говорили про її високу ймовірність, але нічого не відбувалося. У перші дні здавалося, що це ненадовго, всі сподівалися, що це закінчиться за кілька днів, максимум – за кілька тижнів. Перебуваючи за сотні кілометрів від лінії фронту, спочатку я не відчув помітних змін у житті. За вікном не стріляли, не літали ворожі літаки, місто продовжувало жити звичайним життям. Так тривало кілька місяців. За цей час фронт помітно наблизився до нашого міста. На вулицях та території біля них з'явилися укріплені пункти, військові намети, бліндажі. Стало зрозуміло, що зросла ймовірність захоплення міста та боїв у ньому. Звісно, це додало знервованості. Глобальні події, на які поодинці не можна вплинути, і залишається тільки чекати, коли все закінчиться, — це для мене найскладніше. Для заспокоєння довелося зібрати тривожну валізку, продумати всі питання евакуації та виживання. Почалися проблеми із роботою та зарплатою. Це також додало тривоги. Боровся з нею домашніми справами. Намагався щось полагодити, прибрати, приготувати. Так і день минає, і думати про негатив ніколи. Також свій вільний час витрачав на самоосвіту, що теоретично має допомогти мені знайти нову роботу у майбутньому. Поки що бойові дії поряд з нами не розпочалися, але війна присунулася вже досить близько. Вночі все частіше стали лунати вибухи. Страшно було, коли обстрілювали місто. Страшно не за себе, а за рідних. Жахливо їх загубити. Я намагаюся видавлювати зі свідомості усі ці неконструктивні думки. Намагаюся думати, що ця війна, як і всі інші, колись обов’язково закінчиться. Думаю про те, що знайду нову роботу, уявляю нове мирне життя, нові радощі. Турбує, що війна явно не закінчиться до початку зими, а виживання в місті, що замерзає, – це зовсім не той досвід, який я хотів би пережити. Підтримують мене теплі стосунки та порозуміння в сім'ї. Прогулянки на природі заборонили, але паркі відкриті, а також іноді допомагають розвіятися зустрічі з друзями. Location 47.8388, 35.1396 Copyright information This document is licensed CC BY-NC-ND 4.0. This material may not be redistributed for commercial purposes and may not be altered; no derivatives are permitted. If you wish to redistribute this material, attribution must be given. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource Testimony 1167 Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context 1167 https://d1y502jg6fpugt.cloudfront.net/76567/archive/files/9caec2bca8b83502198ef0480c007b70.pdf?Expires=1781740800&Signature=TxGagBP7%7EArrUL2Ti3r7sRYyy75zE4zlXIzc3PRdOF70mM6zbv3j8DJPXrDIOYJabEHbi8WJip6zj-lVk3Ep2UIR-3Wo8ZaK1LoVaaPu1QukAq1qyBz%7EEVFT0%7ERvCxN%7Ec1oPMiC9cC4VjJGgn0OQgUH9Jh%7EPiweRSb56PjobTeeP5Gp1A2Ziln9hFVcnvJk4JzZ1MEHOFAi0SO1Su6KLvHAxD3EeU06o8pb-1c4Kn3weECsm0xA4wqPqJhTvl7WanYaf-HsCUrsIalYXhBzLFSs6Hn6dMNU%7EFs97UzcNZ5eJVJIUx2tdZ1D%7EZ33jhc68qmjItumq7LqvE9As0VbiDA__&Key-Pair-Id=K6UGZS9ZTDSZM 19660a4c68bc040b12f6f9fb10aa4ac6 Testimony Testimonies gathered from refugees. Age / Вік 22 Age Range / Віковий діапазон 21-25 Gender / Стать Female жін Marital Status / Сімейний стан Single неодружений/а Region / Область Zaporizhzhia region Запорізька область Occupation Status / Окупованість територій Occupied (as of the time of writing) Окуповані на момент написання Forcibly Displaced / Переміщена особа Yes Так Education / Освіта Secondary specialized education середня спеціальна Date of Testimony / Дата опитування 2022-10-20 Date Range / Проміжок часу Season when the testimony was received. 2022 Fall 2022 Осінь War Testimony / Досвід війни We left on July after the morning shelling of our house. Me and my sister. Feeling fear, guilt and pain because there is no way to end it soon and catch up with my mother. My -year-old sister's sleep worsened from the first day; her questions seemed to me meaningless and caused even greater longing and misunderstanding, why we continue to live, but at the same time, the instinct of self-preservation allegedly became more developed. I am still afraid of noise and loud sounds. My mother felt terrible because my father was taken to the front, and we left; she stayed to take care of my grandmother. I am afraid that we will never meet again; every morning and night, I read the news, my faith grew stronger, and I even began to pray, although I never did this. It seems to me that the war started because of me, maybe I am guilty somewhere, and God is punishing us. I have almost stopped talking to my friends because I am afraid of receiving some terrible news. My sister keeps me in good shape, and it seems that I get up just for her sake. There was almost no news from my father; I began to cry more often. I used to have a lot of dreams and plans, but now everything seems pointless; it seems that there is no way to bring back those times when everyone was fine, and everyone would be alive and healthy. Our home was destroyed by the shock wave, and two months before the war, we finished the renovations, and my sister finally got the long-awaited princess room. She is upset and does not believe in God and adults. She thinks that our mom and dad are not with us because she upset them. There is no desire to go to work, which is used to motivate. Deterioration of appetite, sleep and mood. Hair loss, deterioration of the quality of nails and teeth. On the good side, we got a dog so that it wouldn't be so scary to sleep alone. My sister became very attached and constantly asked if he would go like a father. She has become more independent, can take care of herself, helps me and sometimes morally supports her more than I do her. In the future, I lost faith in the authorities, and I am very sorry that, knowing that the war would soon begin, they did not inform the people about it and did not give them the opportunity to save themselves. But faith in humanity abroad has grown. The help and meeting they have done for us is colossal. Thanks to a large number of Poles and local residents, we are alive and healthy. We have clothes and shelter. I also wanted to note that we spent months in western Ukraine, and the division between people of the same country is very noticeable. They treated the central part of Ukraine not loyally and friendly; they constantly accused that it started because of us. Avoiding Russian words that sometimes got mixed up in our sentences, even though we tried to speak Ukrainian. Ми виїхали липня після вранішнього обстрілу нашого будинку. Я та моя сестра. Відчуваючи страх, провину і біль за те, що немає можливість скоро це скінчити і допогти мамі. Сон моєї річної сестри погіршився з першого дня, її питання здавалися мені безглуздими і нагоняли ще більшу тоску і нерозуміння, навіщо ми продовжуємо жити , але в той же час інстинкт самозбереження нібито став більш розвинутий. Я до сих пір боюсь шуму і гучних звуків. Мама відчуває себе погано, бо батька забрали на фронт, а ми поїхали, вона залишилась доглядати бабусю. Мені страшно, що ми більше ніколи не зустрінемось, кожного ранку і ночі я читаю новини, моя віра посилилась і я навіть почала молитись, хоча ніколи не робила цього. Мені здається, що війна почалась через мене, може я десь винувата і Бог карає нас. Я майже перестала спілкуватися з друзями, бо маю страх отримати якісь страшні новини. Сестричка тримає мене в тонусі і здається, що я встаю тільки заради неї. Від батька майже немає новин, я стала частіше плакати. Раніше в мене було багато мрій і планів, але наразі все здається безлуздим, здається, що не вернути назад ті часи, коли всім було добре і всі будуть живі та здорові. Наше житло зруйновано ударною хвилею, а в нас за два місяці до війни скінчився ремонт і моя сестра нарешті отримала довгоочікувану кімнату принцеси. Вона засмучена і не вірить в Бога та дорослих. Їй здається, що мама і тато не з нами, бо вона їх засмутила. Немає бажання виходити на роботу, яка раніше мотивувала. Погіршення апетиту, сну та настрою. Випадання волосся, погіршення якості нігтів і зубів. Із хорошего- ми завели пса, щоб не було так лячно самим спати, сестра дуже прив‘язалась і постійно питала, чи не піде він як батько. Вона стала самостійнішою, може дати собі раду, допомагає мені і іноді морально підтримує сильніше, ніж я її. Надалі, віру владі я утратила і мені дуже прикро, що знаючи що війна скоро начнеться, вони не повідомили про це людям і не дали можливості врятуватись. Але зросла віра в людяність за кордоном, поміч і зустріч, яку вони зробили для нас - колосальна. Завдяки великій кількості полякі та місцевих жителів - ми живі здорові, маємо одяг і прихисток. Також хотіла відмітити, що місяць ми провели на західній Україні, і розділення між людьми однієї країни дуже замітно. Вони ставились до центральноі частини України не лояльно і дружелюбно, постійно звинуватили, що вона почалась через нас. Уникаючи російські слова, які іноді плутались в наших речення, хоча ми і намагались говорити українською. Location 47.8388, 35.1396 Copyright information This document is licensed CC BY-NC-ND 4.0. This material may not be redistributed for commercial purposes and may not be altered; no derivatives are permitted. If you wish to redistribute this material, attribution must be given. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource Testimony 1159 Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context 1159 https://d1y502jg6fpugt.cloudfront.net/76567/archive/files/b6cc0db52baf1518d89527642e6fd19e.pdf?Expires=1781740800&Signature=gYE0vSDVPcdxU3SqXFexro94MreMXEZlLLDAnNi8LToK9WXxeGDyBmxoHBgkt53lYLV6-rpsdGl87xwPPZlal3AU%7Em8d77-wMeZQICQipRvN8qt7aauKQc7kX8UwSQpCg%7EqHtWKU2gIX0CYQ1mwMCrHH6divWaKhoQ09eN6s%7EiJMZUJHQ2I1c2SgItSJ1Zmrhu1XNv1JGOjR9-ZfQDi7I6fmQUJmc5pdfG%7ErLoT0hb1dqsiy2jW4Wvxx%7EYEJWfTwXDesknQHbdNMvxY-d3f8RAm8p-Tjt2Aayuo3YNJYWSq0aUEN1Uf2W-97MuTDH3GF525a19zaUF-M-xLxDy6y8Q__&Key-Pair-Id=K6UGZS9ZTDSZM 53aa62c557275641b62cde2600875499 Testimony Testimonies gathered from refugees. Age / Вік 19 Age Range / Віковий діапазон 18-20 Gender / Стать Female жін Marital Status / Сімейний стан Single неодружений/а Region / Область Zaporizhzhia region Запорізька область Occupation Status / Окупованість територій Occupied (as of the time of writing) Окуповані на момент написання Forcibly Displaced / Переміщена особа Yes Так Education / Освіта Secondary specialized education середня спеціальна Date of Testimony / Дата опитування 2022-10-19 Date Range / Проміжок часу Season when the testimony was received. 2022 Fall 2022 Осінь War Testimony / Досвід війни I left my house, my city, and my cat died in my arms. I saw a burning Russian plane flying. I had a machine gun next to my face; the muzzle pointed at me. Я покинула свій будинок, своє місто, в мене на руках помер мой кіт. Я бачила дуже, як летить палаючий російський літак. В мене біля обличчя стояв автомат, дулом направлений на мене. Location 47.8388, 35.1396 Copyright information This document is licensed CC BY-NC-ND 4.0. This material may not be redistributed for commercial purposes and may not be altered; no derivatives are permitted. If you wish to redistribute this material, attribution must be given. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource Testimony 1140 Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context 1140 https://d1y502jg6fpugt.cloudfront.net/76567/archive/files/d3ae77649cdfef9fc2baa517c97e0862.pdf?Expires=1781740800&Signature=khwWaS9x7toTFZa8c3oVeXmclYLyBbYQ5kc6rc8o%7EeOGwkBGV34k4Qyfs24ric4ngk9JeohlLJnO6sUpSwSL3UZkQz2G16kmMg0I77hGUxJqVhtFy%7EAksQenLSannHabiPgDtqazRJRH8En6Ibxax%7EF-XnDpj-bXC5ELXGOJc2%7EAYmDxgrn5eKAjPDZMMAdKPLV7sd0j06oM72Wn1gmjn3bwb8rD3TVT3XFPHCrrqjQd%7E-XUZGD6H1CgT7zKLK0C3WK5tIkfwkcooGw-fq%7ErPrwlE7pxm63aVKAqm2pOlRpCwOtRbyHEnnuqC%7EFJlxI5cxOktlvvKMzOW37Gn-1D8g__&Key-Pair-Id=K6UGZS9ZTDSZM a2982b8f80e144c68ca2b9a653d90656 Testimony Testimonies gathered from refugees. Age / Вік 21 Age Range / Віковий діапазон 21-25 Gender / Стать Female жін Marital Status / Сімейний стан Single неодружений/а Region / Область Zaporizhzhia region Запорізька область Occupation Status / Окупованість територій Occupied (as of the time of writing) Окуповані на момент написання Forcibly Displaced / Переміщена особа No Ні Education / Освіта Secondary specialized education середня спеціальна Date of Testimony / Дата опитування 2022-10-19 Date Range / Проміжок часу Season when the testimony was received. 2022 Fall 2022 Осінь War Testimony / Досвід війни On the first day of the war, I was in shock; it seemed to me that this could not happen; the war could not come to my country. I was constantly watching the news, and reports of destroyed homes and lost lives filled me with fear and grief, but it still seemed far away until the sirens sounded in my hometown of [CITY]. Then a real panic began; for me, this sound was something terrible; there were even tears that day. For several days, my mother and I ran to the bomb shelter, but then we stopped. My intense anxiety did not go away; I slept for periods. At the beginning of March, I was able to go to Poland with my girlfriend, but my family stayed in Ukraine. Staying abroad was difficult: not knowing what would happen next, what to do, work or study, constant anxiety for relatives, watching the news, calling relatives when the alarm sounded and wanting to know where they were. Then it helped me that I could call my mother and brother, talk to them, and share something; it made me happy. But I was unfortunate; sometimes, I cried when no one was around. I was also distracted from bad thoughts and worries by studying, working part-time for several hours a day, and doing household chores. But still, I could not stand the separation from my family and returned home. And I felt very calm then; an independent bus trip across Ukraine did not frighten me. At home, it was much better; calmer, happier, and close people were around. The sound of sirens did not cause panic, there was a little anxiety, but it could be controlled. I continued to live, do business, walk, and wander around the city. However, after that, explosions began almost every day in the city, causing a strong heartbeat, anxiety, and fear, but there was no strong panic. I was most afraid for my family. Although one day, when I was alone and loud explosions were heard, I cried, but for a short time, I was able to calm down. I decided to stay for a while in the village, where it is safer, although there is also the sound of explosions. Now reading books, watching videos, studying, and communicating with loved ones help me distract myself from this anxiety. В перший день війни я була в шоці, мені здавалося, що такого не може бути, війна не могла прийти в мою країну. Я постійно дивилася новини, повідомлення про зруйновані будинки і втрачені життя викликали в мене страх і скорботу, але це все ще здавалося чимось далеким, поки в моєму рідному місті [МІСТО] не пролунали сирени. Тоді почалась справжня паніка, для мене цей звук був чимось страшним, в той день були навіть сльози. Декілька днів ми з мамою бігали до бомбосховища, але потім припинили. Сильна тривога нікуди не зникла, спала я періодами. На початку березня в мене з'явилася змога виїхати з подругою в Польщу, але моя сім'я залишилася в Україні. Перебування за кордоном було важким: не знання того що буде далі, що робити, працювати чи вчитися, постійна тривога за рідних, перегляд новин, дзвінки рідним, коли лунала тривога і бажання дізнатися, де вони. Тоді мені допомагало те, що я могла позвонили мамі та брату, поговорити з ними, поділитися чимось, це робило мене щасливою. Але я дуже сумувала, іноді плакала, коли поруч нікого не було. Відволікали мене від поганих думок і переживань також навчання, підробіток декілька годин в день, домашні справи. Але все ж я не витримала розлуки з сімей і повернулася додому. І я відчувала себе дуже спокійно в той час, самостійна поїздка на автобусі через всю Україну мене не злякала. Вдома було набагато краще, спокійніше, радісніше, поруч були близькі люди. Звук сирен не викликав вже паніки, невелика тривога була, але її можливо контролювати. Я продовжувала жити своїм життям, займатися справами, гуляти, іздити по місту. Проте потім в місті почалися майже кожен день вибухи, через них виникало сильне серцебиття, тривога, страх, але сильної паніки не було. Найбільше я боялась за свою сім'ю. Хоча, в один день, коли я була одна і було чутно сильні вибухи, я плакала, не довго, змогла заспокоїтись. Я вирішила деякий час побути в селі, де безпечніше, хоча тут теж чутно звук вибухів. Зараз мені допомагає відволіктись від цієї тривоги читання книжок, перегляд відео, навчання, спілкування з близькими людьми. Location 47.8388, 35.1396 Copyright information This document is licensed CC BY-NC-ND 4.0. This material may not be redistributed for commercial purposes and may not be altered; no derivatives are permitted. If you wish to redistribute this material, attribution must be given. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource Testimony 1138 Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context 1138 https://d1y502jg6fpugt.cloudfront.net/76567/archive/files/4899ad8c110f6da076ae428127d517ca.pdf?Expires=1781740800&Signature=huPF%7EmYGvQ24TM4AbVEXpZve5E8FhytxhgOKlYO60NSZIpkga2XW2PyRYIjEgaw9vPdBwJP2EoqpcuS7e7Kkg1TRiPtlsl7orduD3HBTaQwmEyAnIubv3vT3TybzEV1rNKZxwk-jIhlCw%7EcDkULdVf6aUQEFb65m-UNApho5CZkEVXjP5NPm39K3PCJW-YWtpzxeqEIIeccrW84TgXtID509bnIIzDuo0ae0vP-l6vGJB0QP2yGzYwfy5w5qRKP6yoDY9zeAl8nFYmdA1GMjw8DLRhW4Plbp-NcggSse%7ER52LZJOWXaIIMp1GyIEOzhKIzK0ZAsDcH1r8PRsJIM%7EPQ__&Key-Pair-Id=K6UGZS9ZTDSZM fb3b04c3f189b661c2c3fe4735e77a12 Testimony Testimonies gathered from refugees. Age / Вік 20 Age Range / Віковий діапазон 18-20 Gender / Стать Female жін Marital Status / Сімейний стан Single неодружений/а Region / Область Volyn region Волинська область Occupation Status / Окупованість територій Never occupied Не були окуповані Forcibly Displaced / Переміщена особа No Ні Education / Освіта Secondary specialized education середня спеціальна Date of Testimony / Дата опитування 2022-10-17 Date Range / Проміжок часу Season when the testimony was received. 2022 Fall 2022 Осінь War Testimony / Досвід війни In my opinion, the worst events, both last month and now, are the unrest in our country; pain, tears, pity, fear for one's life, as well as relatives and friends, daily fear, and all these, are signs of war! Every day you are not sure about the future, the next day and it is so hard morally, almost daily sirens add even more fear and thoughts about what will happen next, maybe you need to take some measures to protect everyone around you, to instill a little joy and good emotions in others... However, how can you cheer others up when you cannot find that charge of energy, at least a little positivity in our, so far, gray everyday life. It is already the ninth month, day and night, Ukrainians are always on the alert, and suddenly something, God forbid, life can end at any moment, and you don't even want to think about it because a good thought overtakes a bad one. No one needs this war!!! People are dying, young soldiers, human lives are dying more and more, and this is unbearable; those boys and girls who wanted to live in an independent, free, cathedral state - our Motherland, Ukraine, die in battles, fall on their native land, human lives are mutilated... the latter, because we want to live with the right to a free opinion, and not under the pressure of some "men" (( Speaking today about that "painful wound" that every Ukrainian has, we want it to heal as soon as possible, and not a trace of it remains and even thoughts, but there is one, but... Such atrocities committed by those marauders there are not enough words to describe how a hand rises to such a thing and then buries the truth as deeply as possible. God forbid that anyone should experience such, carry through themselves, feel a constant moral tension and just get used to that hustle and bustle (( But if it wasn't there, we are strong, we will endure, and we will heal even better than the previous one! Therefore, this problem that exists at the moment is excruciating and unbearable for everyone who considers himself Ukrainian, and help, faith and love for my country, as for me, they will speed up the long-awaited Victory, and the enemy will pay for all the actions he did with his own hands, sparing no one and nothing on his way:(( Ukraine - was, is and will be!!! And no one will dare to prevent its prosperity!!! Як на мене, найгіршими подіями як і минулий місяць, так і зараз, є неспокій у нашій країні; біль, сльози, жалість, страх за своє життя, а також рідних і близьких людей, щоденна боязнь, а все це ознаки війни! Це ж кожного дня ти невпевнений у майбутньому, наступному дні і це настільки важко морально, майже щоденні сирени ще більше додають боязні і думки про те, а що буде далі, можливо потрібно вжити якихось заходів, щоб захистити усіх навколо, щоб вселити трохи радості та хороших емоцій в інших... Проте як можна розвеселити інших, коли сам не можеш знайти той заряд енергії, хоча б трохи позитиву в наших, поки що, сірих буднях) Це вже дев'ятий місяць день і ніч українці весь час на поготові, а раптом щось, а не дай Бог в будь-яку хвилину може закінчитись життя і про те навіть не хочеться думати, оскільки хороша думка обганяє погану. Ця війна нікому не потрібна!!! Гинуть люди, молоді воїни, дедалі більше згасають людські життя і це є нестерпно; ті хлопці та дівчата, що хотіли жити у Незалежній, Вільній, Соборній державі - нашій неньці-Україні, просто гинуть в боях, падають на рідній земленьці, калічаться людські життя... Не пробачимо, не віддамо свого, не скоримось, а стоятимемо до останнього, адже хочемо жити із правом на вільну думку, а не під натиском якихось "чоловічків"(( Говорячи сьогодні про ту "болючу рану", яка є у кожного українця, хочеться якнайшвидше, щоб затягнулась, і не лишилось від неї сліду і навіть думки, але є одне але... Такі звірства, які чинять ті мародери, не вистачає слів, щоб описати, як на таке рука піднімається, а потім закопувати правду якнайглибше. Нікому не дай Бог таке пережити, пронести крізь себе, відчувати постійно моральну напруженість і просто звикати до тієї суєти(( Але якби там не було, ми сильні, вистоїмо і заживемо ще краще попереднього! Тому ця проблема, яка є наразі, надзвичайно болючою і нестерпною для кожного, хто вважає себе українцем, а допомога, віра та любов до своєї країни, як на мене пришвидшать довгоочікувану перемогу, а ворог поплатиться за усі дії, які зробив власноруч, не пощадивши нікого й ніщо на своєму шляху:(( Україна - була, є і буде!!! І ніхто НЕ посміє завадити її процвітанню!!! Location 50.7472, 25.3254 Copyright information This document is licensed CC BY-NC-ND 4.0. This material may not be redistributed for commercial purposes and may not be altered; no derivatives are permitted. If you wish to redistribute this material, attribution must be given. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource Testimony 1114 Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context 1114 https://d1y502jg6fpugt.cloudfront.net/76567/archive/files/c75e4deb7d8caee680cd60fb5ebe2e13.pdf?Expires=1781740800&Signature=A7Gd2Hy9IuV7IoPYqjqW8RiG0efuM4riktMX-ODzBGcugPmhIgorxWmbPgpSTk5Jwc56QkpsxeARSwgyyRgFZzLq25snYHgqfaFPrv3JEBQjNMgrZ69AiM7FGsk-M%7ECvD62RK97wmP6orx594Z8h2ue6oR2zcuo6Fk8%7EDD15zu8tM%7EhtiqlHBAGnXBaQYF11RbCuUAKWPBayx11dXA-zV1Uk6OzxPGn792wv8xMRaqOty%7ERTx2HcvZkJ-hMysCqYFpQlthx-MdxXdGy9eCdLEgSClQqt3LB4n4b-YfUSTuXX8LPzYLhP3YS54cgNw6KWQBP8gp4djvhQf4jl6Q0esg__&Key-Pair-Id=K6UGZS9ZTDSZM 363f0e8bb5eaac8a388ffffe6cb69dcf Testimony Testimonies gathered from refugees. Age / Вік 18 Age Range / Віковий діапазон 18-20 Gender / Стать Female жін Marital Status / Сімейний стан Single неодружений/а Region / Область Rivne region Рівненська область Occupation Status / Окупованість територій Never occupied Не були окуповані Forcibly Displaced / Переміщена особа No ні Education / Освіта Secondary specialized education середня спеціальна Date of Testimony / Дата опитування 2022-08-11 Date Range / Проміжок часу Season when the testimony was received. 2022 Summer 2022 Літо War Testimony / Досвід війни I woke up in the morning, probably like everyone else, because of the explosions. On February , I was at a friend's house in [CITY], hundreds of kilometres from my native home. At seven in the morning, the phone was exploding with calls. The problem was that my parents did not know I was in [CITY], so they hoped I would quickly get home with my relatives. Of course, when my mother and father found out about it, panic began, both for them and me, but I did not want to leave Ukraine. On the same day, my mother went with my sister to Poland, my father went to the east because he is a soldier, and I stayed with a friend. In the early days, like everyone else, we probably cleaned and cleaned the basement, bought all the food in the stores and bottled water - we were waiting and ready for any scenario. Days passed, and we ran to the basements, read the news and worried a lot. My mother called me every day and asked me to come to her, but I did not see the point in this. In [CITY], everything was generally calm. Of course, we heard explosions several times, but we lived far from various military facilities, so we were not afraid. Most of all, I was worried not for my life but for my father, who was first near Kyiv, then near [CITY], and now he is in a dangerous place. But after months, after all the begging and begging from my mom and dad, I finally went to Poland. Я прокинулась вранці, мабуть, як і всі, через вибухи. На момент лютого я була у подруги в [МІСТО], за сотні кілометрів від рідної домівки. О сьомій ранку телефон вибухав від дзвінків. Проблема була в тому, що мої батьки не знали, що я була у [МІСТО], й тому сподівались, що з родичами зараз швидко доїду додому. Звичайно, коли мама з татом про це дізналися, почалася паніка, — в них, і в мене, але залишати Україну я категорично не хотіла. Мама в той же день поїхала з сестрою в Польщу, батько поїхав на схід, бо він військовий, а я залишилась у подруги. В перші дні, ми як і всі, мабуть, чистили та прибирали погріб, скупляли всю їжу в магазинах та наливали у пляшки воду — ми чекали та були готові до будь-якого сценарію. Минали дні, ми бігали до підвалів, читали новини та багато переживали. Мама кожен день мені телефонувала, та просила приїхати до неї, але я не бачила в цьому сенсу. В Рівному було все в загальному спокійно. Звичайно, пару раз ми чули вибухи, але ми жили далеко від різних військових об’єктів, тому й не стали боятися. Більш за все, я переживала не за своє життя, а за татове, який спочатку був під Києвом, потім під [МІСТО], а зараз знаходиться в дуже небезпечному місці. Але через місяці, після всіх благань та випрошувань від мами і тата, я все ж поїхала до Польщі. Location 50.6199, 26.2516 Copyright information This document is licensed CC BY-NC-ND 4.0. This material may not be redistributed for commercial purposes and may not be altered; no derivatives are permitted. If you wish to redistribute this material, attribution must be given. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource Testimony 1104 Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context 1104 https://d1y502jg6fpugt.cloudfront.net/76567/archive/files/befb650aca914a2f5028a76a06d9afcb.pdf?Expires=1781740800&Signature=p2uFeL6ryDZOyzysE0k5tJ4CNNDEAZARvrWO-cru6hWlvzebd0SoSY9ZTcVWz%7EFdJEsVXXKy2RZWfZcA83J%7EtihPP7QIHFx%7EI6Lgr-oiO8ve0SoeoduP6LSM9VHIUJ-12HVZ9Q%7EEmwHdlCpryE9hg41rQxtzrkh2u3TGQ2yrpAdzjPtxD9wiTR8%7E-LZ3Sb2msnI3G0z4mA9WT8PLO6lk012mi5Er36D%7EbxqmazM7HZo53o9kb2Ov4ZovyD6-4VjUcj-EdJFVzzTQaYPi2mKgWFyo1YzeCIRwSTM-VJYkMUHH%7EpwTIfF7qm9aOEjnlj239Zh-4YMYOcS20J8trNdSsw__&Key-Pair-Id=K6UGZS9ZTDSZM 64d4a3408fceaaa0acb7ef3c145e3501 Testimony Testimonies gathered from refugees. Age / Вік 25 Age Range / Віковий діапазон 21-25 Gender / Стать Female жін Marital Status / Сімейний стан Married одружений/а Region / Область Kherson region Херсонська область Occupation Status / Окупованість територій Occupied (as of the time of writing) Окуповані на момент написання Forcibly Displaced / Переміщена особа No Ні Education / Освіта Secondary specialized education середня спеціальна Date of Testimony / Дата опитування 2022-07-20 Date Range / Проміжок часу Season when the testimony was received. 2022 Summer 2022 Літо War Testimony / Досвід війни It is terrifying to be in houses because of explosions from rockets; there is a small child who is very afraid of rockets in the occupied territory of the Kherson region. Our psyche has suffered a lot; my child does not sleep well, often cries at night, and his health has greatly deteriorated. Дуже страшно знаходитись в домівках від вибухів, від ракет, є маленька дитина, яка дуже боїться ракет, на окупованій території Херсонської області. В нас дуже постраждала психіка, дитина погано спить, вночі часто плаче, дуже погіршилося здоров'я. Location 46.6354, 32.6169 Copyright information This document is licensed CC BY-NC-ND 4.0. This material may not be redistributed for commercial purposes and may not be altered; no derivatives are permitted. If you wish to redistribute this material, attribution must be given. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource Testimony 1069 Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context 1069 https://d1y502jg6fpugt.cloudfront.net/76567/archive/files/7183fa8a4d93cc9bbacd65f058930c49.pdf?Expires=1781740800&Signature=vREcsFEsi8ZnKSOraJ7EP%7EPsCCCbFFKADvBz8QGlAl0eB9zdSNm8MnMj-YvU6R13f2IEm1PtCeOR-%7ERsrNv9s84WHPCDNkiaQ1H6Ci7zCDxzsEq1CJmexOa6M-gnH-9%7E6ZnFSRvN3Qnw-Cz5hNNxxUh2G-JI-05MEn0MwHP%7ECB6CLUbaoNHqbc0KEeHwgrYijq%7EvCpob3ta7Can7LAx6aVvazrsyfI8GGGFAGhTgQUE%7EFCCRJb7n1tXoKBfAsfIqIODNvVTDEe3u3LDdrFPbzMGXfOwnQAEl3kc2zayYtZMs-ymG-Bmv5pmxGC9rejh0l03RhyC3RLSvzqM6rvZGSA__&Key-Pair-Id=K6UGZS9ZTDSZM c77ca2465e53ad2106151b699f4b5ff2 Testimony Testimonies gathered from refugees. Age / Вік 30 Age Range / Віковий діапазон 26-30 Gender / Стать Female жін Marital Status / Сімейний стан Married одружений/а Region / Область Zaporizhzhia region Запорізька область Occupation Status / Окупованість територій Occupied (as of the time of writing) Окуповані на момент написання Forcibly Displaced / Переміщена особа No Ні Education / Освіта Secondary specialized education середня спеціальна Date of Testimony / Дата опитування 2022-07-20 Date Range / Проміжок часу Season when the testimony was received. 2022 Summer 2022 Літо War Testimony / Досвід війни Everything that is happening around now is simply a complete horror. Every day when I read the news, I find myself thinking that this will never end. We simply give up, although I understand this is impossible because I have someone to live for. I have two wonderful children and a wonderful husband. All my relatives are alive and healthy at the moment, thank God. Although they are all very far from me, it is depressing. I have been in the occupied territory since the beginning of the war and until now. It's so hard morally when you look around and see these fucking Russian flags, these soldiers, these cars. They behave as if they are at home, and it is very, very annoying. You cannot express your position, or your opinion, because, for that, they can come to your house and take you in an unknown direction. I can't even put a photo with the flag of Ukraine on the screensaver in social networks because it's not known who I have in my followers, and they can even turn me in for that; it's terrible. The prices are exorbitant; there is no work unless you want to work for the occupiers. The product that we have is of inferior quality and costs a lot of money. We still cannot receive payments from Ukraine. You also need a lot of money to go somewhere, and you don't want to leave your home because all the money is invested in it. Lately, you don't take children to the store because I know that they can ask for something that there will be no money for; it just makes me want to sit down and cry. But still, you pull yourself together and live on. Because I understand that, at this moment, one of our soldiers is giving his life for our freedom. And I believe with all my heart that we will win, that all our relatives will return home, and we will be able to hug them. Glory to God Glory to Ukraine Glory to the Nation God protects all our defenders and all of us. Everything will be Ukraine Все що зараз коїться навколо, це просто суцільний жах. Кожного дня читаючи новини, я ловлю себе на думці, що це ніколи не закінчиться. Просто опускаються руки, хоча розумію, що так не можна, бо мені є заради кого жити. В мене двоє чудових дітей, і прекрасний чоловік. Всі мої рідні на даний момент живі та здорові, дякувати Богові. Хоча всі вони від мене дуже далеко, і це пригнічує. Я від самого початку війни і дотепер знаходжусь на окупованій території. Це настільки тяжко морально, коли ти дивишся навкруги і бачишь ці грьобані російські прапори, цих військових, ці машини. Вони ведуть себе наче вони у себе вдома,і це дуже дуже бісить. Ти не можеш висловити свою позицію, свою думку, бо за це можуть прийти до тебе додому і забрати тебе у невідомому напрямку. Я навіть не можу поставити на заставку у соцмережах фото з прапором України, бо невідомо хто у мене в підписниках, і так само можуть навіть за це здати, це жахливо. Ціни космічні, роботи немає, якщо тільки ти не хочеш працювати на окупантів. Той товар, що є у нас з рашки дуже поганої якості, а коштує великих грошей. Виплати від України ми отримати досі не можемо. Щоб кудись виїхати також потрібні немалі гроші, та і свою домівку покидати не хочеться, бо в неї вкладені всі кошти. Останнім часом дітей в магазин не береш, бо знаю, що вони можуть попросити щось таке, на що не буде коштів, від цього хочеться просто сісти і плакати. Але все ж таки береш себе у руки, і живеш далі. Бо розумію, що в данний момент хтось з наших воїнів віддає своє життя за нашу свободу. І я всім серцем вірю, що ми переможемо, що всі наші рідні повернуться додому, і ми зможемо їх обійняти. Слава Богу Слава Україні Слава Нації Бережи Боже всіх наших захисників, і всіх нас. Все буде Україна Location 47.8388, 35.1396 Copyright information This document is licensed CC BY-NC-ND 4.0. This material may not be redistributed for commercial purposes and may not be altered; no derivatives are permitted. If you wish to redistribute this material, attribution must be given. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource Testimony 1068 Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context 1068 https://d1y502jg6fpugt.cloudfront.net/76567/archive/files/a21468353e7a8dd7f52ae8b71c6874c5.pdf?Expires=1781740800&Signature=MXocDderf9hNTAkD4qb7sNoyTez-Kfk4RwMoDjtZDhxnhvnT5Dkehs1KmBpP6nwwe4zi4lwocIDeqyDDZJrEPCkhZnWXg2PedDNqKn51NjYrdp3cYoX74d1CGd8slvpHX%7EpuZUjIas7UUrb%7EqTP-ByNVmaLObhNI1okCYw2I0tKW%7EQou-RXjZpFm%7ESGKwlhA-y41jGWvRtKwRHcSGZ9c%7EtBNtas-dorsqUyPhmKzkiT0%7EfkmxWZ4pezRTefGWAhQKQZ2owStHFJh11GK%7EfqJbmkyCBa4PNmCsX04mL3XadT10czRo1zIgtKw2831glrqj4YtBXDGURdhIw9qbEiCOg__&Key-Pair-Id=K6UGZS9ZTDSZM 6ee951f0fd0424e305448b69ae77fd27 Testimony Testimonies gathered from refugees. Age / Вік 44 Age Range / Віковий діапазон 41-45 Gender / Стать Female жін Marital Status / Сімейний стан Married одружений/а Region / Область Sumy region Сумська область Occupation Status / Окупованість територій Deoccupied (as of the time of writing) Деокуповані на момент написання Forcibly Displaced / Переміщена особа No Ні Education / Освіта Secondary specialized education середня спеціальна Date of Testimony / Дата опитування 2022-07-19 Date Range / Проміжок часу Season when the testimony was received. 2022 Summer 2022 Літо War Testimony / Досвід війни I found out that the war had started when my boss called and said that we were not going to work today because there were explosions on the border. Next, I drank coffee, always as a ritual and calming. After that, I woke up my daughter and informed her about it. It was so unclear, everything seemed to be in a fog, but even in this state, I thought of going to fill up the car, withdraw money and stock up. To my great surprise, already at in the morning of the same day, there were long queues and commotion. My husband did not believe it, one might say, and just slept. In the following days, we were already petrified because we could clearly hear explosions, etc. And despite this, we still believed it would all be over in a few weeks. And every day, this faith faded; it is terrifying and painful - to finally understand that this is not a temporary trouble but a serious, cruel, terrible, deadly war. In order to fully accept new realities, I "dropped out" of life for a while, and it was challenging to return. The only thing that made it possible to stay "afloat" was the understanding that all relatives and friends were alive. Until that terrible day happened when the earth seemed to shake from the force of the explosion, which took place a kilometre from our house. And as a result of this, my co-worker and her entire family, including children, died... Death and war have never been so close to me. I felt that pain; I felt just creepy, and I even realized that this pain is only % of the disaster that others are going through. Losing home, relatives, friends, life... It's so terrible that I wouldn't wish anyone to go through this in my life. Now we have gotten used to it a little and are trying to continue living. But, of course, anxiety and thoughts about an absolutely uncertain future do not leave me every day. And the worst thing is the feeling and awareness of one's impossibility to change and counteract. Therefore, we simply have no choice but to continue living, enjoy life and believe in our victory! Я дізналась, що почалась війна, коли моя начальниця зателефонувала, та сказала, що ми сьогодні не виходимо на роботу, бо чутні вибухи на кордоні. Далі я випила каву, завжди як ритуал та заспокійливе. Після цього розбудила доньку та про це все повідомила. Було так незрозуміло, все ніби в тумані, але навіть в такому стані я додумалася піти заправити машину, зняти гроші і скупитися. На мій великий подив, уже о ранку цього ж дня були великі черги та метушня. Мій чоловік в це, можна сказати, не повірив і просто спав. Наступні дні ми були вже серйозно налякані, бо нам добре було чутно вибухи і тд. І незважаючи на це, ми все ж вірили, що це все закінчиться через декілька тижнів. І з кожним днем ця віра згасала, це дуже страшно та болісно – нарешті зрозуміти, що це не тимчасові негаразди, а серйозна, жорстока, жахлива, смертоносна війна. Аби повністю прийняти нові реалії, на деякий час я “випала” з життя, повертатись було дуже нелегко. Єдине, що давало залишатись “на плаву” розуміння того, що всі родні та друзі живі. Аж поки не стався той страшний день, коли земля ніби здригнулася від сили вибуху, який відбувся в кілометрі від нашого дому. І в результаті якого загинула моя співробітниця і вся її сім’я, включаючи дітей… Ще так близько смерть та війна не були зі мною. Я відчула той біль, мені стало просто моторошно, і навіть розуміючи, що цей біль тілько % того лиха, яке інші переживають. Втрачаючи дім, рідних, друзів, життя… Це настільки жахливо, що я б нікому в житті не побажала це пережити. Зараз вже ми трішки звикли і намагаємося продовжувати жити. Але звичайно, тривожність та думки про абсолютно невизначене майбутнє не залишають мене щодня. І що найстрашніше, це почуття та усвідомлення своєї неможливості це зміни та протидіяти. Тому в нас просто немає вибору, аніж продовжувати жити, радіти життю та вірити у нашу перемогу! Location 50.9077, 34.7981 Copyright information This document is licensed CC BY-NC-ND 4.0. This material may not be redistributed for commercial purposes and may not be altered; no derivatives are permitted. If you wish to redistribute this material, attribution must be given. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource Testimony 1067 Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context 1067 https://d1y502jg6fpugt.cloudfront.net/76567/archive/files/90b4508a8ec7f5d85a590f1a817439b8.pdf?Expires=1781740800&Signature=YdRrfwdxZ-ZDO5MDd0Rf8hLYVo5N%7EPJliiU2sMdiOCBzhtV-PC2aM87AJRDfMrpbCDopwiO0se7u8hFtCsEmRXxHRtoy3QU48tR0w5qQbkCP08TBjcwgE%7EuwYE5Yx256Fyi7Q3faBJ42rn528Bfeg1rBSOEex%7EmOY1SJ1odkJfz9w2lD4vAwnep6AlmKWFrrKKHoXVaYUCqcGSmID1zUOWYSedr0ksrGNbKwTno-xTwBpjRuTgzavp6657fJqzmr292YSx0-HQV9%7EEmA61vz3hsIF8nGHRwwVTdT1uLMjK9%7E8SbOMJIvC8kjqgQaBNPCFO-Ss9XlrOUfUwWfWjghDw__&Key-Pair-Id=K6UGZS9ZTDSZM e004ff81c9d8d166652ba36cb47994a8 Testimony Testimonies gathered from refugees. Age / Вік 20 Age Range / Віковий діапазон 18-20 Gender / Стать Female жін Marital Status / Сімейний стан Single неодружений/а Region / Область Kyiv region Київська область Occupation Status / Окупованість територій Deoccupied (as of the time of writing) Деокуповані на момент написання Forcibly Displaced / Переміщена особа Yes Так Education / Освіта Secondary specialized education середня спеціальна Date of Testimony / Дата опитування 2022-07-19 Date Range / Проміжок часу Season when the testimony was received. 2022 Summer 2022 Літо War Testimony / Досвід війни War. What a terrible word. How much pain, grief and despair it carries. The war touched every Ukrainian, leaving its bloody mark on the heart. I didn't want to believe that this would happen, but this horror did come. It all started in the early morning. There were such powerful explosions that the windows shook. At that moment, I felt such horror I grabbed my cat and ran to my mother. No one was sleeping anymore, although it was still very early. Everyone began to comfort each other as best they could, although one could not help but see the fear in the eyes of the relatives. On the same day, February , there was a lot of information about the fact that our area would be shelled, so we quickly began to arrange our shelter and brought warm things, food, water, and everything that could be useful for such a moment. I walked every day until I left for work, at least somehow, to distract myself from the constant gunshots and explosions. It was scary to return home one day, under the gunshots and with the thought that they were almost there, in the neighbouring village... While I was walking home in a panic, a fighter jet flew over me. It was terrifying. That same evening, March , my aunt insisted that I pack my things and we would leave soon. At first, I didn't really want to, but that night it was terrifying to sleep; there were explosions and gunshots all night long... We feel like they already exist. After that, I agreed. It was scary to leave Mom and the cat; we left with a heavy heart. They didn't know where, just away from it all. Two days of hard road were behind us, and we reached Transcarpathia. A day later, my mother also came, and it became much calmer. But the sadness for his native home did not leave him for a single day. In order to somehow distract me, I went to picturesque places, mountains and rivers, but still, I was drawn to my native home... We stayed there for more than weeks, and as soon as we heard the news that Kyiv Region was liberated, we immediately went home. These terrible events left a mark. I will never forgive the occupiers for the pain, despair, fear and tears of their relatives and our people, the large number of deaths and destruction they brought to our land. But we will still win! Glory to Ukraine! Glory to heroes! Glory to the nation! DEATH TO ENEMIES! Ukraine, above all! Війна.. Яке страшне слово.. Скільки болі, горя і розпачу воно несе в собі. Війна торкнулася кожного українця, залишивши в серці свій кривавий слід. До останнього не хотілося вірити, що це станеться, але цей жах таки настав. Все почалось в передранкову пору. Були такі потужні вибухи, що дрижали шибки в вікнах. В той момент найшов такий жах, я схопила свою кішку і побігла до мами. Вже ніхто не спав, хоча була ще дуже рання пора. Всі почали один одного заспокоювати як могли, хоча страх в очах рідних не можна було не побачити. В той же день, лютого, було дуже багато інформації про те, що буде арт обстріли нашої місцевості, тож ми швидко почали облаштовувати наше укриття, позносили теплі речі, їжу, воду, все що могло пригодитись на такий момент. Я ходила всі дні до від‘їзду на роботу, хоч якось відволіктись від постійних вистрелів та вибухів. Страшно було одного дня вертатись додому, під вистріли і з думкою, що вони вже майже поруч, в сусідньому селі.. Поки я в паніці шла додому, наді мною пролетів винищувач. Було дуже страшно. Того ж вечора, березня, тітка наполягала на тому, щоб я збирала речі і ми виїжджали найближчим часом. Спочатку я не дуже хотіла, але тією ночі було дуже страшно спати, всю ніч вибухи, вистріли.. Почуття начебто вони вже у нас. Після цього я погодилась. Страшно було залишати маму та кішечку, з важким серцем ми поїхали. Куди не знали, просто подалі від цього всього. Позаду були дві доби важкої дороги і ми добралися до Закарпаття. Через день приїхала і мама, стало спокійніше набагато. Та смуток за рідним домом не полишав ні на день. Щоб якось відволіктись, ходила по мальовничим місцям, горам та вздовж річок, та все одно тянуло до рідного дому... Пробули ми там більше х тижнів, і як тільки дізнались про новину, що Київщину звільнили, відразу ж вирушили додому. Ці страшні події залишили слід. Ніколи не пробачу окупантам біль, розпач, страх і сльози своїх рідних і нашого народу, велику кількість смертей і розрухи, яку вони принесли на нашу землю. Але ми всеодно переможемо! Слава Україні! Героям Слава! Слава нації! СМЕРТЬ ВОРОГАМ! Україна понад усе! Location 50.4501, 30.5234 Copyright information This document is licensed CC BY-NC-ND 4.0. This material may not be redistributed for commercial purposes and may not be altered; no derivatives are permitted. If you wish to redistribute this material, attribution must be given. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource Testimony 1065 Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context 1065 https://d1y502jg6fpugt.cloudfront.net/76567/archive/files/a160632bb81e94737b759af5497c5c48.pdf?Expires=1781740800&Signature=ZpYWaFu4AkzAMCJebxQYDm4mlseWHvnYapsIgPPYBe514r20Rr7Bww2S%7EmAF4KUqiqJSnTD34w7GvTyShi2FdAaeKfc6BiQsv7b9fgAMuZc77K8vAUljUw475uoXfCH-%7E4ZDDeEpJR4YUlEzytsQDMqd17vPfnQB8CO5dWj2PTXXFZbBmu2mbwbZjB9je5MpwRhnvgLisuZ-Bj5Wzh16XTK91zwx4WHjV8XdUZdJR-K0oIFnXzdJts0hKA%7Evm%7Ew%7Ejr8kTkXALgK7rccBRx8%7Ew%7EZbOGX9FeCd%7E0F2hM-L86CMj5u8Kai6V6mRL-qJZYT2wIyfc4OChaEVKGK9XA7wyg__&Key-Pair-Id=K6UGZS9ZTDSZM 768c819d6510171039d289702efffab7 Testimony Testimonies gathered from refugees. Age / Вік 22 Age Range / Віковий діапазон 21-25 Gender / Стать Male чол Marital Status / Сімейний стан Single неодружений/а Region / Область Kherson region Херсонська область Occupation Status / Окупованість територій Occupied (as of the time of writing) Окуповані на момент написання Forcibly Displaced / Переміщена особа No Ні Education / Освіта Secondary specialized education середня спеціальна Date of Testimony / Дата опитування 2022-07-18 Date Range / Проміжок часу Season when the testimony was received. 2022 Summer 2022 Літо War Testimony / Досвід війни Good afternoon; my name is [NAME]; I live in [CITY]. It was terrifying from the first days of the war; the Russian troops spared no one. My friends' homes were destroyed. They were forced to leave their homes and live in shelters. There is no work, no education; it has become challenging to live. We are all waiting for release and believe in our army. Glory to Ukraine. Доброго дня, мене звати [ІМ'Я], проживаю в [МІСТО]. Дуже страшно було з перших днів війни, російські війська нікого не шкодують. У моїх знайомих знищили житло. Вони були змушені покинути рідну домівку та жити у сховищах. Роботи немає, навчання немає, дуже складно стало жити. Ми всі чекаємо на звільнення та віримо у нашу армію. Слава Україні. Location 46.6354, 32.6169 Copyright information This document is licensed CC BY-NC-ND 4.0. This material may not be redistributed for commercial purposes and may not be altered; no derivatives are permitted. If you wish to redistribute this material, attribution must be given. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource Testimony 1061 Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context 1061 https://d1y502jg6fpugt.cloudfront.net/76567/archive/files/69b7ff63b63f3c4f0adb5ce729616626.pdf?Expires=1781740800&Signature=svjzVjLjJeCOMOJNKB95qe57mTE9j8xw1kmf4oFNFnK0bDcS47d04n%7EEEm-pfYwQKLvgIuQ2ZYS0ZEDkFtYKho-2JlxIzzUNH9Wjxev0C37ZZSW5tbWWTi%7ESbiCG7J34PFAHgUIQjwlcNYRsAtEoKLilb%7Eb3ZdqiY8GqgrxrHXOJM-%7EcNjvK9pWrPV5CieqEAxuYSz3ZK9iByZdJJc%7EWliHHFgKFnDw2FlMqT-VE1gOYcy5hqdWVX6-gB0aFEyBCvHKG2iKobJtuAuMdFtZtMEkBidU5OfOIVjBdu9IjBlCRKxPgs7CNIKZCuko8qH0aUpys3yRJGmxoOAgaIbyryw__&Key-Pair-Id=K6UGZS9ZTDSZM 3ce962f8bcb899ec6d3129970ee0e6bc Testimony Testimonies gathered from refugees. Age / Вік 29 Age Range / Віковий діапазон 26-30 Gender / Стать Female жін Marital Status / Сімейний стан Married одружений/а Region / Область Poltava region Полтавська область Occupation Status / Окупованість територій Never occupied Не були окуповані Forcibly Displaced / Переміщена особа No Ні Education / Освіта Secondary specialized education середня спеціальна Date of Testimony / Дата опитування 2022-07-18 Date Range / Проміжок часу Season when the testimony was received. 2022 Summer 2022 Літо War Testimony / Досвід війни Since the first day of the war, we have lived in constant tension; children are terrified of sirens and flying helicopters or fighter jets; in the month of May-June, I lost two friends who defended our country; it is terrifying to realize that at any moment you can die together with the whole family, we live in constant stress, it's terrifying when they fly over the house, it's sad to realize that once "brotherly people" started this bloody war. Currently, my husband is unemployed; he has not been able to find a job for months; there is no help in our region for the locals, but we survive as best we can. We believe that our country will win this bloody battle. З першого дня війни, живемо в постійній напрузі, діти дуже бояться сирен та пролітаючих гвинтокрилів або винищувачів за травень-червень місяць втратила двох друзів, які захищали нашу країну, дуже страшно усвідомлювати, що в будь-який момент ти можеш загинути разом з усією родиною, живемо в постійному стресі, дуже страшно, коли над будинком літають, прикро усвідомлювати, що колись "братський народ" розпочав цю криваву війну. На даний момент чоловік залишився без роботи, уже місяці роботу не може знайти, допомоги в нашою регіоні для місцевих немає, виживаємо як можемо. Віримо, що наша країна переможе в цій кривавій битві. Location 49.5883, 34.5514 Copyright information This document is licensed CC BY-NC-ND 4.0. This material may not be redistributed for commercial purposes and may not be altered; no derivatives are permitted. If you wish to redistribute this material, attribution must be given. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource Testimony 1060 Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context 1060 https://d1y502jg6fpugt.cloudfront.net/76567/archive/files/f6fea44621ce107ced81f3dbe95ffde3.pdf?Expires=1781740800&Signature=H0fViugIAy5pUsMAQ-%7Ey8-qDY5zJQUmomHmNJsX1vkmyOEIMhJ18rY39iu7VD%7EIu8uYq3Pbg-Mbs2hk6maJcUpwHODnqLOwJlXWIbIyDn-GvVLvmVIE3c1qiEeSAKnDYPhN1gpgLY50HjcsExGjA%7ERio9AkU3Ba%7EP5F1pXUS4250Uf%7ETCbaQ15higsomKRpTLgVdaaXLVUo2dOn5UhtUKHNDyfERnW1b10HDPmvVGRyfvuOfPYbUW26yfmz7vpnFSncZAjZcnVqyv8L68SgYLNtGnDBpPs6XjG5GvJV06AsuFTeVbwoEj-Pvy2M1pvU%7ED0z20q9gfxrt2CzqWmPSTg__&Key-Pair-Id=K6UGZS9ZTDSZM 2c62998c33dd0c98b0cbb531cdf6762f Testimony Testimonies gathered from refugees. Age / Вік 32 Age Range / Віковий діапазон 31-35 Gender / Стать Female жін Marital Status / Сімейний стан Single неодружений/а Region / Область Zaporizhzhia region Запорізька область Occupation Status / Окупованість територій Occupied (as of the time of writing) Окуповані на момент написання Forcibly Displaced / Переміщена особа No Ні Education / Освіта Secondary specialized education середня спеціальна Date of Testimony / Дата опитування 2022-07-06 Date Range / Проміжок часу Season when the testimony was received. 2022 Summer 2022 Літо War Testimony / Досвід війни Hello, I am a mother of five children, and we need your help, please, because we are going through every day in horror; my children wake up at night from bad dreams about the war, there is nothing to eat, we will soon have a famine because I have a small child, which I cannot leave to go find a job and earn something, we have an occupied territory, we constantly hear shots and explosions, somewhere nearby, we are hiding with our children in the basements, it is terrifying, I am asking for help, please, for my children and me. Здрастуйте, я мама п'ятьох дітей і нам потрібна ваша допомога, будь ласка, тому що ми переживаємо щодня, як у жаху, діти вночі встають від поганих снів про війну, їсти нічого, в нас скоро почнеться голодомор, бо в мене маленька дитина, яку я не можу залишити, щоб піти знайти роботу й щось заробити, в нас окупована територія, постійно чути постріли і вибухи, десь поряд, ми ховаємось із дітьми у підвалах, дуже страшно, прошу допомоги, будь ласка, мені й моїм дітям. Location 47.8388, 35.1396 Copyright information This document is licensed CC BY-NC-ND 4.0. This material may not be redistributed for commercial purposes and may not be altered; no derivatives are permitted. If you wish to redistribute this material, attribution must be given. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource Testimony 1059 Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context 1059 https://d1y502jg6fpugt.cloudfront.net/76567/archive/files/05e972105677dcd30c249d5164ff2b67.pdf?Expires=1781740800&Signature=ttKMYf5J-y%7Enq15N7WtqcWihiN8NK0glo7TM9EMrQWh7GNfy8NUoM3MXmp4OTBonRPgjUsfIlRmmbTAY8g4HORRaePaDhjsfIQWeuIhmQ9fasxVrBQHm9WOHKR9xJdIajS-yIIaXzR8u1jtqT5YbhFafnZlg44AAlU9HuZy-a2-zz4bHz1lTHzCD5ETMHB7pNGG5-N7UhGCIBBaWDuwoYlUPO0W-gd-m93c6xMYvP4OdjHkK3Z5Hj7PKdiNP25UZvGf9uDxymla%7ELe13GI6GSrbttVP%7EW-tSOvN8I7om1ZkyCmk3WXbDkmMRQjYZYEHI2TJ5E7G02i6-u5tohWVt7A__&Key-Pair-Id=K6UGZS9ZTDSZM 4995bdfc64accf2d745056b1cca1ce90 Testimony Testimonies gathered from refugees. Age / Вік 23 Age Range / Віковий діапазон 21-25 Gender / Стать Female жін Marital Status / Сімейний стан Single неодружений/а Region / Область Kharkiv region Харківська область Occupation Status / Окупованість територій Occupied (as of the time of writing) Окуповані на момент написання Forcibly Displaced / Переміщена особа Yes Так Education / Освіта Secondary specialized education середня спеціальна Date of Testimony / Дата опитування 2022-07-06 Date Range / Проміжок часу Season when the testimony was received. 2022 Summer 2022 Літо War Testimony / Досвід війни It is terrifying when you wake up in the morning to the sounds of gunshots or the sound of airplanes. When you can't understand that a war has started and what your next actions are when you have small children, and you worry more about them than about yourself when a shell hits near your home. You try with all your might to take everything you need for yourself and your children and run to the basement, you sit there and do not realize why, how long you have to sit here, what to eat for the children, especially when the youngest child is a month old, and she is on formula, you sit in the basement for about - days, and then there is the opportunity to leave. You leave for someone else's unfamiliar city, leaving your native home, and there is only one question in your head: "For what?" And so when you arrive in a foreign city and find housing, you seem to be living no longer the same life that was before. It is terrifying to leave home because of the war and to follow the news every day from morning to night, to find out how many people died, how many houses were destroyed, people abandoned their homes, came, and no one knows what will happen next, how to live on, people have lost their jobs, many have lost relatives, it is terrifying to see that only ruins remain of your hometown. You live today; I don't know what will happen next; young boys, sons, brothers, parents, and children lose the joy of childhood; why is it such a fate for our children to face war, live in fear and not know what will happen tomorrow? What is our Ukraine suffering for? What are people suffering for? People live in fear, and children sit in basements instead of playing with friends on the street, walking on playgrounds or going for walks in parks; it is scary when a small child asks for food, and you can't give it to her, because there is no mixture, and you watch your child die in your arms from hunger, - war is terrifying, why is it all for us. Це дуже страшно, коли ти прокидаєшся вранці від звуків пострілів або гулу літаків. Коли ти не можеш усвідомити, що почалася війна, і які твої наступні дії, коли в тебе є маленькі дітки і ти переживаєш за них більше, ніж за себе, коли поруч із твоєю оселею влучає снаряд, і ти щосили намагаєшся взяти все необхідне для себе та дітей і біжиш у підвал, ти сидиш там і не усвідомлюєш, за що, скільки вам тут ще сидіти, що їсти діткам, особливо коли найменшій дитині місяць і вона на суміші, ти сидиш у підвалі приблизно - дні, і потім є можливість виїхати, і ти виїжджаєш у чуже незнайоме місто, залишаючи свій рідний дім, а в голові лише одне питання "За що"? І ось коли ти приїхав у чуже місто, знайшов житло, ти начебто живеш, але вже не тим життям, що було раніше. Це дуже страшно, через війну покинути дім, і щодня з ранку до ночі стежити за новинами, дізнаватися, що скільки людей загинуло, скільки будинків розбито, люди кинули свої будинки, приїжджали, і ніхто не знає, що буде далі, як жити далі, люди втратили роботу, багато хто втратив рідних, дуже страшно дивитися, що від твого рідного міста залишилися одні руїни, і ти живеш сьогоднішнім днем, не знаю, що буде далі, гинуть молоді хлопці, сини, брати, батьки, діти втрачають радість дитинства, за що така доля нашим дітям зустріти війну, жити в страху і не знати, що буде завтра. За що страждає наша Україна, за що страждають люди, люди живуть у страху, діти сидять у підвалах, замість того, щоб грати з друзями на вулиці, гуляти на майданчиках або ходити гуляти в парки, страшно, коли маленька дитина просить їсти, а ти не можеш їй цього дати, тому що немає суміші, і ти дивишся, як твоя дитина помирає в тебе на руках від голоду, - війна - це дуже страшно, за що нам це все. Location 49.9935, 36.2304 Copyright information This document is licensed CC BY-NC-ND 4.0. This material may not be redistributed for commercial purposes and may not be altered; no derivatives are permitted. If you wish to redistribute this material, attribution must be given. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource Testimony 1057 Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context 1057 https://d1y502jg6fpugt.cloudfront.net/76567/archive/files/8b0a09d16fc922b476e14030673b390b.pdf?Expires=1781740800&Signature=Rmav2l-pLHZb8Nua8kCTc-Tq2XwWiED-bLz10gXxkS49isJVqKD5fVmJ25y6rc-AURLPKlHMpQPECCjTxp5fnciXkxPUCs-YTpgqaa4rjuAijEAX2HaZiOkF7Mb3-72eVEmPZlZT1ZarsYHtfdW-NYhXdKZY254zCq%7ETE84-wd6Cz5Ic1hoj-vp3vwpScnYBvJrcEVivMou8dTgTDHWcAk52jJMQG1ZfVGsgDsRf8j33n5lXAXEdKI4-dE72jsBtHHHUgCrBDOGeWMSBpqMT679kaHdHUDbmW1lvhE%7E88DeQXej9eXJJP6sP839Yvnc5s3HFUIKitnTQtSfI-%7EtQmw__&Key-Pair-Id=K6UGZS9ZTDSZM 15a4b454d15eb2c990f325f171ac6130 https://d1y502jg6fpugt.cloudfront.net/76567/archive/files/78a3e19a7db77e7c63525e85060208b3.mp3?Expires=1781740800&Signature=sDpq6kMbXM5jhEZ-aRNBsriNZdyrUKIT63v6XwOKKnW7sjoSRDunqjt4Kl55JM4TrSvYnvCfNjbZ7Ui6Gp7Q2YC8nJYY6msLjCUa3bJQp3UmVCeTe6%7EICjTXz2FD%7EOR02R8ucq940YN908x47FKW9z01cv4uFSIFJvGkpO%7EbnMmBT3IYVMvSEBQVRcqcyqYgMwnevo2zqU02-%7E6XXHJ6jNe2bTi90pPkDePRa0sShFM%7EvXgmb5eE0HMyfE3oJg4WSF4O2t4JmTjGtX6-fMm6Tci%7EdpJ2OkD%7EeucMJSZM98BYWxMw9qt0BZnX8yOGJ0p0PcK7VXA6JdSSyFCDt%7EIUQw__&Key-Pair-Id=K6UGZS9ZTDSZM f6889a264c8a366089a4fb60d678f0e9 https://d1y502jg6fpugt.cloudfront.net/76567/archive/files/f39824ae5c4bcab018cafaa9af7f5b14.mp3?Expires=1781740800&Signature=rwWqiHXQ-fA2e9KM0o-KQaHah%7EkVdcmsn4ULkdyYS4PdY2GlLXiaO-a%7EKfFi2rexfV3en7ODWpsAufnnvsA6d%7E%7EM5wYDotj8Pjj-o0fosEbA10Sd3mkgM3XkK1k34bT1TXsRhNlxaOgDDdRBZmu-v1P1FYQafX%7EzWk-gSDQ8yhJxGR5fpOdyl7VKO%7EsEuFSzNmovYFFjETEFOsXb2bVBpi-omts1XsEjUnFxF-toNA3LywonVueWSEzTmMGCl8xQrXQJmq4UPquKyYuNljGrqZwR%7E3ScDPmWpjDDuMxoytUNWQ59P3s00hvfyGeF8zc7zpgdpTBQYjR3vOq5H1aNVA__&Key-Pair-Id=K6UGZS9ZTDSZM fe858e8a48633bb145eea6ad97ce1e77 Testimony Testimonies gathered from refugees. Age / Вік 29 Age Range / Віковий діапазон 26-30 Gender / Стать Female жін Marital Status / Сімейний стан Single неодружений/а Region / Область Dnipropetrovsk region Дніпропетровська область Occupation Status / Окупованість територій Never occupied Не були окуповані Forcibly Displaced / Переміщена особа No Ні Education / Освіта Secondary specialized education середня спеціальна Date of Testimony / Дата опитування 2022-07-06 Date Range / Проміжок часу Season when the testimony was received. 2022 Summer 2022 Літо War Testimony / Досвід війни Until February , my family was happy with life; the older child went to school, gained knowledge, and communicated with classmates; my younger child calmly attended kindergarten; I went to work, and we lived calmly and enjoyed life. On February , everything changed dramatically, we woke up to explosions, and with the news that the war had begun, our lives were divided into before and after. We did not know where to run or what to do next; the children were terrified. In this regard, I was forced to leave work because kindergartens and schools were closed, and since I am raising children myself, I have to be at home with them since there is no one to leave them. We could never even imagine that this could happen; every day, we hear explosions and the constant sounds of sirens; we are always on our nerves, and it is challenging to be in such a situation. Due to constant stress, my health has deteriorated; constant, constant nervous breakdowns, panic attacks, and constant headaches are very exhausting; children are also under constant stress, and I constantly try to distract them so that they feel it less on themselves. I really want it all to end as soon as possible, for the children to attend school and kindergarten in peace, to be able to go out and walk in the street in peace, to sleep peacefully at night, so that I can go to work in peace and provide for my family, because now we are not living, but we survive as best we can. The funds in our family are simply not enough even for the necessities, and no one knows what will happen next. We even thought of moving abroad so that the children could study and I could work, but also, this would require funds, which my family does not currently have. And what stops us is that we are on our land, everything is native here, we believe that everything will end soon, and everything will be fine, there is no other way, we believe in victory. До лютого моя родина раділа життю, старша дитина ходила до школи, отримувала знання, спілкувалась с однокласниками, молодша дитина відвідувала спокійно дитячий садок, я ходила на роботу, ми жили спокійно та раділи життю. лютого все змінилося різко, ми прокинулися від вибухів, і з новинами, що почалася війна, наше життя поділилося на до та після. Ми не знали, куди тікати,що робити далі, діти були дуже налякані. В зв'язку з цим я була вимушена покинути роботу, тому що дитячі садки, школи зачинили, а так як я виховую дітей сама, я повинна бути з ними вдома, так як залишити їх немає на кого. Ми ніколи навіть і уявити не могли, що таке може бути, кожен день чутно вибухи, постійні звуки сирен, постійно всі на нервах, дуже важко знаходитись в такій ситуації. В зв'язку з постійними стресами похитнулося здоров'я, постійні нервові зриви, панічні атаки, постійні головні болі, дуже виснажують, діти також в постійному стресі знаходяться, постійно намагаюся їх відволікати, щоб вони менше відчували це на собі. Хочеться дуже, щоб це вже все скоріше закінчилось, діти спокійно відвідували школу, дитячий садок, могли спокійно вийти і погуляти на вулиці, спали вночі спокійно, щоб я могла спокійно відвідувати роботу, та забезпечувати свою родину, тому що зараз ми не живемо, а виживаємо як можемо. Коштів в нашій родині зараз просто не вистачає навіть на необхідне, а як далі піде, також ніхто не знає. Ми навіть думали виїхати за кордон, щоб діти навчалися, я могла працювати, але ж також, на це потрібні кошти, яких в моїй родині зараз не має. А ще зупиняє те, що ми на своїй землі, тут все рідне, ми віримо, що все скоро закінчиться, і все буде добре, по-іншому ніяк, ми віримо в перемогу. Location 48.4647, 35.0462 Copyright information This document is licensed CC BY-NC-ND 4.0. This material may not be redistributed for commercial purposes and may not be altered; no derivatives are permitted. If you wish to redistribute this material, attribution must be given. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource Testimony 1056 Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context 1056 https://d1y502jg6fpugt.cloudfront.net/76567/archive/files/9c0237eb0c09d1e4fec86ca1891fa882.pdf?Expires=1781740800&Signature=AU1TATSfXD5IUcaQVDikaLFR41JSyChWhY7AVMRpP2w6%7EWeicuhHrRQ80dVqKPBiWBAtnzGpBlVOi5AmtPa9Dc67EBgKz-Myz2JvZLed6bjvVoVkQl0n-F6ZhT%7ED85c3JgcG9-MXXp9gVxteApnkSxnX-%7EPg8WyzJgwJPEUHE58l-DDbWBtiC2%7EEqG7Lnv87crlrLAZBYZ-ZT-ujYWNxVZp729sNC32vT4x5A4wuzsd9ZVvlGjq8PuT88sJ8cT5CC2Odu5DtF05wEdfouZd26WpZP81w7yT1hcm9BjIZOQLcZboq-9IpaNyw8fI7kyJ4T2rIwqKP6II4BDXB2mClpw__&Key-Pair-Id=K6UGZS9ZTDSZM f0274599903bdbf59ad51ca48b2aee91 Testimony Testimonies gathered from refugees. Age / Вік 37 Age Range / Віковий діапазон 36-40 Gender / Стать Female жін Marital Status / Сімейний стан Married одружений/а Region / Область Donetsk region Донецька область Occupation Status / Окупованість територій Occupied (as of the time of writing) Окуповані на момент написання Forcibly Displaced / Переміщена особа Yes Так Education / Освіта Secondary specialized education середня спеціальна Date of Testimony / Дата опитування 2022-07-06 Date Range / Проміжок часу Season when the testimony was received. 2022 Summer 2022 Літо War Testimony / Досвід війни War is very scary. You are afraid for your relatives and friends. It is challenging to leave your home, where you spent your entire childhood, to unknown cities, and you understand that you will probably never return. It is very sad when you see your hometown being destroyed, people losing their jobs and homes. It is difficult to see how old grandparents live in the war. I really want to finally have peace and everything to be as it was before. Війна - це дуже страшно. Боїшся за своїх рідних, знайомих. Дуже тяжко виїжджати в невідомі міста із свого будинку, де пройшло все дитинство і ти розумієш, що, мабуть, більше не повернешся. Дуже бере смуток, коли бачиш, як руйнується твоє рідне місто, люди втрачають роботу, домівки. Тяжко бачити, як старенькі бабусі і дідусі проживають війну. Дуже хочеться, щоб нарешті був мир і все було, як і раніше. Location 48.0159, 37.8028 Copyright information This document is licensed CC BY-NC-ND 4.0. This material may not be redistributed for commercial purposes and may not be altered; no derivatives are permitted. If you wish to redistribute this material, attribution must be given. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource Testimony 1054 Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context 1054 https://d1y502jg6fpugt.cloudfront.net/76567/archive/files/624b818ab0369a797fef0ac614a8cf0c.pdf?Expires=1781740800&Signature=LCnbYoGDSqv%7EdLiF1sDg7Tx1W6isY-mzvky61qITZTe7DaFXW72K1fXUqhUWc7KPlSBr2quOv8lcYuqmWvrO0khgIeLnvREjx%7E34%7EfCIeoXmUj%7E0YVRwa0UXOZLE2yeHIEZPy%7EytPxXFU5-W2upck3LDs5Pbe7i9MvneORvQFXdyAAKrsw-MK7UJTlUBYAdTHVpgfMSHHnkEVpn7525v1%7E3iwxND8tTz2GVqysljD94YLWAxLDqMGTBJSRd45kfK04q7t--ypi7hRYk%7EAPH78i0TWcQ2uPESJvcY4tULo71YFEb2WPFXM%7EKC2RIV1aQ7y48Bc9tKTUBivzUhf5FIbw__&Key-Pair-Id=K6UGZS9ZTDSZM 1ffad0bff3d4c8c78f3e7bdc84dcd399 Testimony Testimonies gathered from refugees. Age / Вік 37 Age Range / Віковий діапазон 36-40 Gender / Стать Female жін Marital Status / Сімейний стан Married одружений/а Region / Область Kyiv region Київська область Occupation Status / Окупованість територій Deoccupied (as of the time of writing) Деокуповані на момент написання Forcibly Displaced / Переміщена особа Yes Так Education / Освіта Secondary specialized education середня спеціальна Date of Testimony / Дата опитування 2022-07-06 Date Range / Проміжок часу Season when the testimony was received. 2022 Summer 2022 Літо War Testimony / Досвід війни With the beginning of the war, life changed a lot. Constant stress began, and worries about their children and husband. We are a low-income family, currently forced to live in a rented apartment; it is challenging, as I am on maternity leave, my daughter is years old, and my son is years old. But the problem is that my son has a developmental delay, and specialists must constantly deal with him; at the moment, we do not have such an opportunity; he also has health problems with calcification in his ears, and a repeat operation is required. My husband is at war; I am alone with my children in a foreign city; it is challenging mentally and physically; there were such cases that there was not even anything to feed the children. The prices for everything have risen significantly, and babies need diapers and formula. There were moments when I gave up, but I understood that I must not lose heart, pick myself up and live on for the sake of my children. I still do not understand why such a calamity befell us in this war. But we believe in the best; we believe in our victory. We believe in our state, in our Armed Forces, as they are the best in our country. These aggressors destroyed our country and our cities; many people died; they should not be complacent in anything. How much pain has fallen on our age? We pray daily for this horror to end, for those inhumans to retreat, to return to their country. So that no one else dies, so that husbands, fathers, and brothers return home alive and well, so that every wife can see her husband and every child can see and grow up with his father. All we want is only peace and tranquillity so that our children can sleep under a peaceful sky in peace and quiet, and everything else we will rebuild; let's hope that it will be so. I am very grateful for many projects that helped people during the war and for other countries that did not leave us and help. This is very valuable because all countries and people have united and are fighting this aggressor. Bless you all, and God protect all people and children from this terrible war. З початком війни життя дуже змінилося. Почалися постійни стреси, переживання за дітей, чоловіка. Ми малозабезпечена родина, на даний час змушені проживати на зйомній квартирі, дуже важко, так як я знаходжусь в декреті, дівчинці рочки, і сину років. Але проблема ще в тому, що в сина затримка розвитку, і з ним мусять постійно займатись спеціалісти, а на даний час в нас нема такої можливості, також в нього проблеми зі здоров'ям, калцинат у вухах, і потрібно робити повторну операцію. Чоловік на війні, я сама з дітьми в чужому місті, морально і фізично дуже важко, бували такі випадки, що не було навіть чим покормити дітей. Ціни на все дуже виросли, а малечі потрібні і памперси, і суміш. Були моменти, що опускались руки, але я розуміла, що мушу не розкисати, брати себе в руки і жити далі, заради своїх дітей. Я досі не розумію, за що нас спіткало таке лихо, ця війна. Але ми віримо в краще, віримо в нашу перемогу. Ми віримо в нашу державу, в наші ЗСУ, так як вони в нас самі найкращі. Ці агресори зруйнували нашу країну, наші міста, загинуло дуже багато людей, ні в чому не повинні дітти. Скільки болю випало на наш вік. Ми молимось кожного дня, щоб це жахіття закінчилось, щоб ті нелюди відступили,щоб повертались в свою країну. Щоб більше ніхто не гинув, щоб чоловіки, батьки, брати повернулися додому живими і здоровими, щоб кожна дружина побачила свого чоловіка, а кожна дитина могла бачити і рости з татом. Все, чого ми бажаємо, це лише миру, і спокою, щоб наші діти могли спати під мирним небом в тишині і спокої, а все інше ми відбудуємо, будемо сподіватися, що так і буде. Я дуже вдячна багатьом проєктам, які на час війни допомагають людям, іншим країнам, які також не полишили нас і допомагають. Це дуже цінно, тому що всі країни, люди сплотилися і борються з цим агресором. Благослови всіх Вас і захисти Боже всіх людей, дітей від цієї жахливої війни. Location 50.4501, 30.5234 Copyright information This document is licensed CC BY-NC-ND 4.0. This material may not be redistributed for commercial purposes and may not be altered; no derivatives are permitted. If you wish to redistribute this material, attribution must be given. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource Testimony 1053 Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context 1053 https://d1y502jg6fpugt.cloudfront.net/76567/archive/files/ba5c0ebf6680557268bf3f64e7b0acdd.pdf?Expires=1781740800&Signature=J5T0YuM9GGSnP38OdKDuJSeXSaVJsM-8fF8SSevPFtcQiJHrQ1-aEm8Hu2fAeWQProYdsrMPHW%7EzXrFkYHuJHBj4qN6FLrnaQF3y6toozGhj5pfH-iaNTJbbcJVYHUMrNVRPam3r0%7EjQOH-C5bj8KXuZ5Ip5J5zjGZYqMRA7YaPKFfC3mKlCbRN2YtKklBOAeIEljyDcv7LoQHqgpBm-eEsZ9PxoUD9NP4KhuybYaGnY9h0-mMrYITBRLwoEaSR4kMbbH5YmNYUkpPVUp-d4PDCKhsnmsqJORCmiXtHvsjiJX3BP-DehPcRlpa30R0NsfJOEdpJcVz3l88VsUVtuIw__&Key-Pair-Id=K6UGZS9ZTDSZM 30c8344be7174ef3916630b0f9b5c57d Testimony Testimonies gathered from refugees. Age / Вік 32 Age Range / Віковий діапазон 31-35 Gender / Стать Female жін Marital Status / Сімейний стан Married одружений/а Region / Область Luhansk region Луганська область Occupation Status / Окупованість територій Occupied (as of the time of writing) Окуповані на момент написання Forcibly Displaced / Переміщена особа Yes Так Education / Освіта Secondary specialized education середня спеціальна Date of Testimony / Дата опитування 2022-07-06 Date Range / Проміжок часу Season when the testimony was received. 2022 Summer 2022 Літо War Testimony / Досвід війни I want peace. Хочу миру. Location 48.5740, 39.3078 Copyright information This document is licensed CC BY-NC-ND 4.0. This material may not be redistributed for commercial purposes and may not be altered; no derivatives are permitted. If you wish to redistribute this material, attribution must be given. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource Testimony 1051 Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context 1051 https://d1y502jg6fpugt.cloudfront.net/76567/archive/files/cee347867be72cd91a1e4883200a7f05.pdf?Expires=1781740800&Signature=r7pJ63UFWrNVPGh78dRN8ES2JnQfESQTmjDEf1o4xbqJ1eJGTeHbbJ1JQVEu6KwRHRaC0%7E0-%7EFEHDUoS3JgoyvYRoKQdBBWELj8YTg4mSzdqVWUsFI%7EMKrs2wEScu5HP8AbZwYfsxcwz-kiipMsVcB10BM%7EP0dX-nZLppRlhpQMWVaymrr6UINLdcyncprchidAbHXjDS90lNPspGc76NqiE5JKVvfuXbUTWoD9BnZ6%7E%7EeC5Gxu6mFKlQMefsCW%7EE8c3vysVbkP1GwVhV4MhTJ9dh1ixnuKARI5XPAHwbkxdU0nWzzJQHgMcB4fZnvKHrFEjsYjGuX%7EWe5pbusOcJQ__&Key-Pair-Id=K6UGZS9ZTDSZM 765a13fb15b6256a4e5bab6e20008d9e Testimony Testimonies gathered from refugees. Age / Вік 35 Age Range / Віковий діапазон 31-35 Gender / Стать Female жін Marital Status / Сімейний стан Single неодружений/а Region / Область Kyiv region Київська область Occupation Status / Окупованість територій Deoccupied (as of the time of writing) Деокуповані на момент написання Forcibly Displaced / Переміщена особа Yes Так Education / Освіта Secondary specialized education середня спеціальна Date of Testimony / Дата опитування 2022-07-06 Date Range / Проміжок часу Season when the testimony was received. 2022 Summer 2022 Літо War Testimony / Досвід війни My children and I were in our house on February , , when friends called and told us to pack up and run away because the war had started. We panicked and started looking for people to help us leave because we wouldn't have driven km in our old car. We had to stay at home; we were there for days under occupation, under shelling, without electricity, without gas, without communication and almost without food, but, thank God, we were given a green corridor, and we were able to leave. We are currently staying with friends who sheltered me and children. Я з дітьми знаходилися у своєму будинку з .., коли зателефонували знайомі, сказали, щоб ми збиралися і тікали, бо почалася війна. Ми запанікували, почали шукати людей, щоб нам допомогли виїхати, бо на своєму старенькому авто ми не проїхали б і км. Нам прийшлося залишитися дома, ми там були днів в окупації під обстрілами, без світла, без газу, без зв'язку і майже залишилися без їжі, але, слава богу, нам надали зелений коридор і ми змогли звідти виїхати. Наразі знаходимося у знайомих, які прихистили мене з дітьми. Location 50.4501, 30.5234 Copyright information This document is licensed CC BY-NC-ND 4.0. This material may not be redistributed for commercial purposes and may not be altered; no derivatives are permitted. If you wish to redistribute this material, attribution must be given. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource Testimony 1050 Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context 1050 https://d1y502jg6fpugt.cloudfront.net/76567/archive/files/859a22cde207c88bc82c80821de292f3.pdf?Expires=1781740800&Signature=wDRIK8nMOL9AEhORTeDMk1aRtOf4ZKFJeRzm4KBpmBFnWK7iC4lFUqlWksR1Eo9iVo4XV4ntLwF9msj0JVoM451h9xVt2Zglda7UD9Zx7kpUhqY722jDhm2VhphTEc6B1pqvwoH3WZpApfSWE1BfWu%7EDvgCffeTNaM7sBsg01Of1INoyI9Zgf-Yc6W5TBH8elHBI1yhAj1sceAwSsFfrlAumBWOGfsmvYjewZDykjA9jJQEAC-whinlfbMmDdq1eHK4gntt8ZRM56EyDJ8SNDFrUQJNlw6D38ZQ994ySNqQizbhzZ%7EhISbEiA6%7EwMhx%7EWnkamu4lA4l1yFbwZRutoA__&Key-Pair-Id=K6UGZS9ZTDSZM 9a0bfa484a246deb5656a460207d579b https://d1y502jg6fpugt.cloudfront.net/76567/archive/files/f1a7e8d3f71ea8a1210561927c475dcc.mp3?Expires=1781740800&Signature=jQ3NXA%7EVDP8le4lRGTzA38Rj0muqIN4jeaSm3NsvmPDwyemDx3nSiuR9t6fnubG%7EF3BQ0sL4F9qR0lVO8NWWGv6r42LkGnIYOu3fBUGvKxhKp4pDcRxzx3b1OPKBD1gqk8uoSOtO38gH6jiXt8dPrry9-aJ2VjWkg%7EcFA8KMYG2t6lm7mWAFuJPCsBymTcniHE1x0kjrUqc-7FbRw-Rcb6GITZlEkKhJM3ihKniC4329fqP5Iqa16GD8EC1ZuyArrv%7EvE49IQ-qFg6quz3dzV-qX7SwJ8VW6JWPS0NmwqHnG00z82TdbG4DVB-PnduE-Eo6hho%7ETYeiD4wHb46JBWg__&Key-Pair-Id=K6UGZS9ZTDSZM 1a02995a88fc82b86366751cf147f225 https://d1y502jg6fpugt.cloudfront.net/76567/archive/files/22639c1da285680b4a66150505f926e3.mp3?Expires=1781740800&Signature=urYDyDmQJPGYj-O2mSDAliuNHQhaSdybtlTF93ThMU864QvaPlV6yR69sISaR9NN-YSda4VBpx6ZPIeqe1m91RmHfG%7EIsy%7E7nuxSGq4P36U%7ExP0c%7Eo-avWtAH546HtkcviIbGEtt8bCTsuT8oeXI62FiHugj9jHVkhJaEQdCG1YNxxxCqOZoSiCwwwAHFKICZhY4qU-ZLvfymNaj2JAUIo5bu%7ELAmbirduCxxOi9BdKYJYe9QmA-qG3nUV9e8fyPDRLrNWG5PurctV6tSHgXLlmNTS2r3ywxH4erMx1hAjkOjnCjoQCHodLdmaWg8TlwaBSXYyFnTDkykbw-6Bk15w__&Key-Pair-Id=K6UGZS9ZTDSZM b4e80343c0cb8854eb746bcb0cc0a21d Testimony Testimonies gathered from refugees. Age / Вік 29 Age Range / Віковий діапазон 26-30 Gender / Стать Female жін Marital Status / Сімейний стан Married одружений/а Region / Область Cherkasy region Черкаська область Occupation Status / Окупованість територій Never occupied Не були окуповані Forcibly Displaced / Переміщена особа No Ні Education / Освіта Secondary specialized education середня спеціальна Date of Testimony / Дата опитування 2022-07-06 Date Range / Проміжок часу Season when the testimony was received. 2022 Summer 2022 Літо War Testimony / Досвід війни The first month, I couldn't recover from what was happening; I still can't fully accept it. Constant fear, what will happen next, what if suddenly there will be no water, no food? What should I do? They shout they are angry; they wish death on the aggressors and such as we have. It is terrifying... I would not wish any enemy to go through what those mothers who lost their children are going through; what those who lost relatives and loved ones went through; I have never seen so many tears and grief in my life as my country cried. Перший місяць не могла оговтатись від того, що відбувається, я й досі не можу до кінця це сприйняти. Постійний страх,а що буде далі, а раптом не буде не води, не їжі. Що робити((( весь час хвилювалась не за себе, а за рідних та дитину, як виявилось, я ще й вагітна,наслідки війни відображались і на вагітності на жаль( почались ці нескінчених стреси, сльози,нестача роботи, продуктів, всі один на одного кричать, зляться, бажають агресорам смерті та такого, як в нас. Це дуже страшно... Я не побажаю жодному ворогу пережити те, що переживають ті мами, що повтрачали своїх діток, те, що пережили ті, хто втратив рідних та близьких, я в житті не бачила стільки сліз і горя, скільки виплакала моя країна. Location 49.4444, 32.0598 Copyright information This document is licensed CC BY-NC-ND 4.0. This material may not be redistributed for commercial purposes and may not be altered; no derivatives are permitted. If you wish to redistribute this material, attribution must be given. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource Testimony 1049 Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context 1049 https://d1y502jg6fpugt.cloudfront.net/76567/archive/files/6d078eaac9b66e11098ac78b3856e81c.pdf?Expires=1781740800&Signature=gYQqehVemwFNsVKCkZp-UDe-9hFfDAeX35TeW3HKNyJwcrqgDFZsg7ruM3Xeh-e9tryx2FhgFALIY4zvrNjrb8FXhkKcybCckraSdcnXTKWo8teoXQYU4KAzopuAC%7EoK2pv-WPAZoeK-elIzwwj8NU6cldH4GBnS2yKFUVL8HHUMjyfCrQ7rtT27%7E4Bqsam3AU-qb1grBTK2Utvbs0XWNpnj-eAH86nXvpUPSphtE7zqA1HdoLQLuwImaHbfV1qWjnvodnhAme3T14lWaQ00jkACJmadUFeqI2Yt4GznWcIU2X2ifNUXleem9-codLG5zHTb4GGbzwlCr4GNXpdaJA__&Key-Pair-Id=K6UGZS9ZTDSZM a8030dd62633ac0a25fe90b9389ac04e Testimony Testimonies gathered from refugees. Age / Вік 23 Age Range / Віковий діапазон 21-25 Gender / Стать Female жін Marital Status / Сімейний стан Married одружений/а Region / Область Kherson region Херсонська область Occupation Status / Окупованість територій Occupied (as of the time of writing) Окуповані на момент написання Forcibly Displaced / Переміщена особа Yes Так Education / Освіта Secondary specialized education середня спеціальна Date of Testimony / Дата опитування 2022-07-06 Date Range / Проміжок часу Season when the testimony was received. 2022 Summer 2022 Літо War Testimony / Досвід війни We were under occupation for two months; orcs lived in the school in the village of [CITY]; they went to every house in our village and checked what we had in stock. It was terrifying to sleep because, at any moment, they could come and kill us, and I have a small child who is not even two years old. They fired rockets from our village to the Mykolaiv region; it was terrifying when something flew toward us. For me and my child, this is a terrible memory we will not forget for the rest of our lives. My husband and I decided that it was time for us to run away to a place where we would not fear for our lives. Most of all, I regret that I could not take my younger brother, who will soon be . [CITY] is in Ukraine. I want to go home, to my native land and to my relatives. Ми були в окупації два місяці, в нас в селі [МІСТО] жили орки в школі, вони ходили в кожну хату, яка була у нас в селі і перевіряли, що є у нас в наявності. Було дуже страшно спати, адже в будь-яку хвилину могли вони прийти і нас вбити, а в мене маленька дитина, якій немає ще й двух років. Від нашого села вони випускали ракети на Миколаївщину, дуже страшно, коли до нас щось прилітало. Для мене і для моєї дитини це дуже погана згадка, яку ми не забудемо на все своє життя. Ми з чоловіком вирішили, що нам час тікати туди, де ми не будемо боятися за свое життя. Найбільш за все я шкодую, що я не змогла забрати свого молодшого брата, якому скоро буде . [МІСТО] – це Україна. Я хочу додому, до рідної землі і до своїх рідних. Location 46.6354, 32.6169 Copyright information This document is licensed CC BY-NC-ND 4.0. This material may not be redistributed for commercial purposes and may not be altered; no derivatives are permitted. If you wish to redistribute this material, attribution must be given. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource Testimony 1047 Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context 1047 https://d1y502jg6fpugt.cloudfront.net/76567/archive/files/2b72151ef70e6683725ed326f47fc664.pdf?Expires=1781740800&Signature=h6NYR210y39Cr3uKrUFU5kualKJNFj32fYdekxS6wiHYNOSoJjg4DaV39IByVUKgCWCBvPmh8OXqHy7rLCmWgdtLG9ChQltivIlwOgYD95Pkz9L1bXk7KTehj59h1NAsxGb31tdHUQmfHpO0lvVrtLfN%7ES1ZKJeo8tCo7wd5kkPTWnp-Q6i%7EMSd1CghoQTJ8ITLuMID5p1G9k9SVS3jEFfeFrJ49qmjt7P-gWzsGKBssGG9YnGn%7EiLiSwsjtTtNIXSTMcqEOmxA57dUfsrrE8ksB-G5zGVAeK168C0X-Q0telqAJ18KXgR4BlwmptOQn1VLhJ659%7EtZD%7EfYbPvkkiA__&Key-Pair-Id=K6UGZS9ZTDSZM fe86e10442dff2d74fb3207cc86e2340 Testimony Testimonies gathered from refugees. Age / Вік 28 Age Range / Віковий діапазон 26-30 Gender / Стать Female жін Marital Status / Сімейний стан Married одружений/а Region / Область Cherkasy region Черкаська область Occupation Status / Окупованість територій Never occupied Не були окуповані Forcibly Displaced / Переміщена особа No Ні Education / Освіта Secondary specialized education середня спеціальна Date of Testimony / Дата опитування 2022-07-06 Date Range / Проміжок часу Season when the testimony was received. 2022 Summer 2022 Літо War Testimony / Досвід війни Everything is generally great; the first two months were challenging and scary. Then I started working on myself, and it became much easier. But even now, when the air alert starts, it gets a little scary, especially when a missile does reach my city. Of course, after the explosions, there is stress, fear, and panic, and you need to calm yourself down in a new way. But I believe that it will end soon, and we will win! And our children will no longer see and feel what war is! Most of all, a great movie, an interesting book, positive music, and household chores help to distract from the war. Therefore, it is essential not to remember the bad things too much but to think about the bright future, and then everything will be fine. Взагалі все чудово, перші два місяці були дуже важкими і страшними. Далі пішла робота над собою, і стало набагато легше. Але й досі, коли починається повітряна тривога, стає трохи лячно, особливо коли все ж таки ракета долітає до мого міста. Звичайно, після вибухів стрес, страх, паніка, і треба по-новому себе заспокоювати. Але я вірю в те, що це скоро закінчиться, і буде наша перемога! І наші діти більше не побачать та не відчують, що таке війна!) Більше за все допомагає відволіктись від війни чудовий фільм, цікава книжка, позитивна музика і домашні справи. Тому дуже важливо не сильно згадувати погане, а думати про світле майбутнє , і все тоді буде добре. Location 49.4444, 32.0598 Copyright information This document is licensed CC BY-NC-ND 4.0. This material may not be redistributed for commercial purposes and may not be altered; no derivatives are permitted. If you wish to redistribute this material, attribution must be given. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource Testimony 1043 Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context 1043 https://d1y502jg6fpugt.cloudfront.net/76567/archive/files/e6497b6706e7aa271c8766dbafa2b223.pdf?Expires=1781740800&Signature=m5CpLtNYKI6Xog4t0OTRLKxcp1QYEyNqJR5RcN-nC3v8bBEH8J1SaDl7hQe53Cpr6%7EDkFRluYC2BaGEJLeQaQ-3nn9GdN1dcK6kPszj%7EkQuWxLp-pSgcdFn35a0HkbD7UmlVh9HMZme4JE3hLSyrg%7ENZ4WEdVMdDR7Hsi90rt5mwEG0P7sb52JscZ9QLMsoHYihcSi4gztDnU0S-XbKd62of8muxdavoFLVymEdgjQP5kFUCoGfEqbdK5phCo0FAo3RabkicM1i4NEJOX3KDeE0KNmLa1uivojjsFMWEiBVnpvtyyd8qMhrT7SuhvqLG6e1ogS6NO7YzfCxv-BdijQ__&Key-Pair-Id=K6UGZS9ZTDSZM b601f354d68ea8c3133f9e41a586199c Testimony Testimonies gathered from refugees. Age / Вік 29 Age Range / Віковий діапазон 26-30 Gender / Стать Female жін Marital Status / Сімейний стан Single неодружений/а Region / Область Kherson region Херсонська область Occupation Status / Окупованість територій Occupied (as of the time of writing) Окуповані на момент написання Forcibly Displaced / Переміщена особа No Ні Education / Освіта Secondary specialized education середня спеціальна Date of Testimony / Дата опитування 2022-07-06 Date Range / Проміжок часу Season when the testimony was received. 2022 Summer 2022 Літо War Testimony / Досвід війни When you walk calmly during the day, the dark time comes, you don't know where to go, and you worry a lot about your children. They have not seen anything in their lives, as they are not of legal age (. years and years). Every day you think about when it will all be over, overflowing with fear . Such a feeling that the heart will jump out of the chest. Коли день ти ходиш спокійна, наступає темний час, не знаєш, куди себе подівати, переживаєш дуже сильно за своїх діточок. Вони нічого не бачили ще в своєму житті, так як не повнолітні (, рочки та років). Кожного дня ти думаєш, коли воно все закінчиться, переповнює страх . Таке відчуття, що серце вискоче з грудей. Location 46.6354, 32.6169 Copyright information This document is licensed CC BY-NC-ND 4.0. This material may not be redistributed for commercial purposes and may not be altered; no derivatives are permitted. If you wish to redistribute this material, attribution must be given. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource Testimony 1040 Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context 1040 https://d1y502jg6fpugt.cloudfront.net/76567/archive/files/a602760da9ab9cec22681741353f6380.pdf?Expires=1781740800&Signature=UIYTnMQGBoNslNMVBd56A-soWCIYU5Ubfes0LG84pb4DEn-OYqD0wEywtSoOdwGm61469cKIXYyb-Uv-iq4oLd3WY5IpiJg%7Esttcwwvp28E1ZlWBmLxTXcVW6UObKl%7Em0ocBl4s1boTUOAJ2%7EZubcjz8BikXMZBEeXct9S-UQXBPYaRU5YW3YMTGqV2jBEjwaKnZWi-3M5S-jh8HelJ0hap72qrsLLmtQvk1xPQksFwk20Ze5x93UCBckUKFGffCbbX32jzo6vusjgGt0auFMd%7EkHiOuFSCrvMVkOtmZcjhwQDTGO7pVZWuWEaB36DAkavSIywrnofqKiwA7AXNPgA__&Key-Pair-Id=K6UGZS9ZTDSZM 7a14891acddb8a240830db6d4f355092 Testimony Testimonies gathered from refugees. Age / Вік 32 Age Range / Віковий діапазон 31-35 Gender / Стать Female жін Marital Status / Сімейний стан Married одружений/а Region / Область Kherson region Херсонська область Occupation Status / Окупованість територій Occupied (as of the time of writing) Окуповані на момент написання Forcibly Displaced / Переміщена особа No Ні Education / Освіта Secondary specialized education середня спеціальна Date of Testimony / Дата опитування 2022-07-06 Date Range / Проміжок часу Season when the testimony was received. 2022 Summer 2022 Літо War Testimony / Досвід війни Fear for my children, parents, and loved ones. Страх за своїх дітей, батьків, близьких. Location 46.6354, 32.6169 Copyright information This document is licensed CC BY-NC-ND 4.0. This material may not be redistributed for commercial purposes and may not be altered; no derivatives are permitted. If you wish to redistribute this material, attribution must be given. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource Testimony 1038 Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context 1038 https://d1y502jg6fpugt.cloudfront.net/76567/archive/files/bab1b259be0ca876117ce42d1cf5a858.pdf?Expires=1781740800&Signature=C6q5fu04r4ZZ9vsccIp2bIDmKsDPqfD-Xx73WIafriAy%7EMWgmv63X-sNSm9zdBbsC53x-AEGNeX0Q-8bVDoSCROfCF9CUhf2l7q5tfCUz-QXZ2atsQ7IpRuPAEwGudGBgDEOIBj8WSGQQxH2DAv0DVrifvPPE-3RV-X37wAo9IWP-yhjv9%7EWQWrUryE%7E6bGVVdEud6xqgcY3fUu-i28dKA1D8ncV7-OvJh-OUUXCAbvLRSnFTZ0P5dZ1UYj6ewbRAgRv0oIcdkBn1s-aGyNAr-nBfHnYQywBcrVY3y8uBYxKyx5NtaXRHMx2%7EoF0yWCh3wKeqLB9WJiWK2J9WXKJTg__&Key-Pair-Id=K6UGZS9ZTDSZM 6846ee3e419513eee5adac5dd4a7a84a Testimony Testimonies gathered from refugees. Age / Вік 26 Age Range / Віковий діапазон 26-30 Gender / Стать Female жін Marital Status / Сімейний стан Single неодружений/а Region / Область Zaporizhzhia region Запорізька область Occupation Status / Окупованість територій Occupied (as of the time of writing) Окуповані на момент написання Forcibly Displaced / Переміщена особа Yes Так Education / Освіта Secondary specialized education середня спеціальна Date of Testimony / Дата опитування 2022-07-06 Date Range / Проміжок часу Season when the testimony was received. 2022 Summer 2022 Літо War Testimony / Досвід війни My name is [NAME]; I am years old and from the small town of [CITY], Zaporizhzhia region. I am alone with children and months pregnant with the fifth; I am alone at this terrible and challenging moment in my life! Planes were flying very low over our house, windows and doors were being broken, constant shelling; children were crying, hiding under blankets on the floor at these moments; we sat for weeks without gas, electricity and water, collected water when it rained, cooked food on the stove, they were speechless at all, there was practically no food in the stores, and when they started importing something, the prices were very high. On April , I left with my children for Poland; I waited until I gave birth; I gave birth under fire; it was terrifying, but I believe in Ukraine, we are strong, and we will win... Мене звуть [ІМ'Я] мені років я з маленького міста [МІСТО], Запорізька область. Я одна з дітьми і п'ятим вагітна на місяці залишилася одна в цей страшний і нелегкий момент у моєму житті! Над нашим будинком літали літаки дуже низько, відкривалися вікна, двері, вічні обстріли, діти плачуть, ховалися просто під ковдри на підлозі в ці моменти, сиділи тижні без газу, світла і води, набирали воду, коли йшов дощ, їсти готували на грубці, не купалися від слова зовсім, їжі в магазинах практично не було, а коли почали щось завозити, ціни були дуже високі, і квітня я виїхала з дітьми до Польщі, дочекалася, поки народжу, народжувала під обстрілом, було дуже страшно, але я вірю в Україну, ми сильні й переможемо... Location 47.8388, 35.1396 Copyright information This document is licensed CC BY-NC-ND 4.0. This material may not be redistributed for commercial purposes and may not be altered; no derivatives are permitted. If you wish to redistribute this material, attribution must be given. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource Testimony 1037 Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context 1037 https://d1y502jg6fpugt.cloudfront.net/76567/archive/files/942b63581869ff7f496798d6c95f2834.pdf?Expires=1781740800&Signature=sey58uoVmMiGDvN5G-e4DVgPrt0MHsJegq4b8lLkVPyASeW6iEOaN-BR9%7Enffnq101eF3tk1DjBWO8yPqfFqF1BtWHngrM37wQsu6zvCBxAsJn6X76idRByV2xuKfHb%7E96nMUai9Y-R-HFKvgzLHbir4huTDasFk5ZEd5glTy%7EUaWhHnBPCzMfHJuRfXa2lqMsQuSc4Vqk6QgaDAzg%7ElmRJj4Ol2CfZMLLOC-w316mdAloEDpftaMhBtIYjBflSj2HEYAdAooWdalYyQFPG1gY4jZCpo814VqflCJcRcsLifdWETqJWI0fYcMEELRfSeJvopdWU-BruHyCzw2zMljA__&Key-Pair-Id=K6UGZS9ZTDSZM 3f1ec0be424dadc8277f5d9322dff446 Testimony Testimonies gathered from refugees. Age / Вік 26 Age Range / Віковий діапазон 26-30 Gender / Стать Female жін Marital Status / Сімейний стан Single неодружений/а Region / Область Kirovohrad region Кіровоградська область Occupation Status / Окупованість територій Never occupied Не були окуповані Forcibly Displaced / Переміщена особа No Ні Education / Освіта Secondary specialized education середня спеціальна Date of Testimony / Дата опитування 2022-07-06 Date Range / Проміжок часу Season when the testimony was received. 2022 Summer 2022 Літо War Testimony / Досвід війни I worry a lot, for people, for children, for our soldiers, but I don't show it; I have two children so that they don't see how worried my mother is, I keep everything to myself, but sometimes it happens that I no longer have the strength to hold on. And then I can shut myself in another room and cry.... we believe in victory, everything will be Ukraine, and we stay home. Я переживаю дуже, за людей, за діток, за наших воїнів, але це не показую, в мене двоє діток, тому щоб вони не бачили, як мама хвилюється, тримаю все в собі, але буває й таке, що вже нема сил тримати, і тоді можу закритися в іншій кімнаті і поплакати... ми віримо в перемогу, все буде Україна, залишаємся вдома. Location 48.5079, 32.2623 Copyright information This document is licensed CC BY-NC-ND 4.0. This material may not be redistributed for commercial purposes and may not be altered; no derivatives are permitted. If you wish to redistribute this material, attribution must be given. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource Testimony 1036 Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context 1036 https://d1y502jg6fpugt.cloudfront.net/76567/archive/files/626c61bc1ce662e48a4621970553d864.pdf?Expires=1781740800&Signature=Ef4SyWD9yHpi1Wt-HM%7EPSu44deM3wssdeTR-mILV5qz3Md8TAj7InbZhdLZ3lVCHurT4arN6OLmVQ2gXg7gZi5EjfCau7A6RKLri4OacTDauInHsjpK1W2F9t8hyTstTF35OFeZfHGelXrHBES79F5HeqEEYnKbIVwPwJYug9ggb0IRwtRLU3do8wbegF8s17QkSuN8kxemtpXc0If%7Ebm2L-Ip63r5Y5Q-M1e3vMP7CnqxYFGmwJ1lM93jf9lf%7E%7EGTQIKbciFRCN1QpZjyh-IYSpaw-%7EA%7EwiKoQTlLbQpltrEDxpcUpizqvV6bFyKRffOm765GK0mQgf84uyQ6Txjg__&Key-Pair-Id=K6UGZS9ZTDSZM 68e7436ee00112988926b9f8a70029cf Testimony Testimonies gathered from refugees. Age / Вік 33 Age Range / Віковий діапазон 31-35 Gender / Стать Male чол Marital Status / Сімейний стан Married одружений/а Region / Область Sumy region Сумська область Occupation Status / Окупованість територій Deoccupied (as of the time of writing) Деокуповані на момент написання Forcibly Displaced / Переміщена особа No Ні Education / Освіта Secondary specialized education середня спеціальна Date of Testimony / Дата опитування 2022-07-06 Date Range / Проміжок часу Season when the testimony was received. 2022 Summer 2022 Літо War Testimony / Досвід війни My name is [NAME]; my family consists of five people (three children: a -year-old daughter, two -year-old twin boys and a wife). We live in the city of [CITY], where we are today. On February , , Russia declared WAR on Ukraine, which was unexpected for our family. During the war, which continues today, there were battles in our city; a Russian plane hit an electric substation near our house. Our family was without electricity, water and heating for over days. Also, the Russian military hit the [FACTORY] with ammonia with a barrel, which led to a significant leakage of ammonia. Then there was a hit in a large-scale warehouse with paint and varnish materials, which led to a large-scale fire. I want to note that all this took place approximately meters from our residence. In our family, only I worked and received money; my wife is on maternity leave, and the child is years old and often gets sick, so the doctors' commission extended my wife's maternity leave for another year. Therefore, it became difficult for our family financially since, during the long hostilities, I did not work, and I had to pay for housing and utilities; I worked myself, but in the last months of the war, my wages were low or did not receive them at all, my children often get sick, have chronic diseases: intestinal tract and chronic lung diseases, one of my sons has vision problems, all the children currently need additional care from doctors, the wife has incurable diseases that require surgical intervention. After we hid from the shelling in the damp, mouldy basement, the children became sick more often than before the war. Funds are needed to treat children, food, medicines, clothes, food and additional care at doctors. The salary I receive now is not in full; for now, it is only enough to pay for the apartment we rent, and utilities, food, and there is not enough for medicine. We are asking you to help our family financially. Together with the children, we will be grateful for your help. Thank you for understanding!!!! Мене звати [ІМ'Я], моя родина, яка складається в кількості  п’яти осіб (троє діток: роки доньці, два хлопчика близнюки по років та дружина). Проживаємо ми в [МІСТО], де і по теперішній час знаходимося,  лютого року  Україні з боку росії було оголошено ВІЙНУ, що було несподівано для нашої родини. Під  час війни, яка іде по теперішній час, в нашому місті були бої, біля нашого будинку із російського літака було попадання в електричну підстанцію, після чого наша родина більше днів були без світла, води та теплопостачання. Також російськими військовими  було здійснено попадання в [ЗАВОД] в аміак з бочкою, що призвело до значного витікання аміаку.  Потім було попадання в масштабний склад з лакофарбовими матеріалами, що призвело до масштабної пожежі. Хочу зазначити, що це все проходило орієнтовно в метрів від нашого помешкання. В нашій родині працював тільки я та кошти отримував тільки я, дружина перебуває в декретній відпустці, дитині рочки, яка часто хворіє, тому комісією лікарів дружині було продовжили декрет ще на рік. Тому нашій родині стало важко фінансово, так як під час тривалих бойових дій я не працював, а за помешкання, комунальні послуги потрібно було сплачувати, я сам працюю, але за останні місяці війни я заробітну плату практично не отримував та не отримую, діти часто хворіють, мають хронічні захворювання: кишкового тракту та хронічні захворювання легень, в одного з синів проблеми із зором, всі дітки потребують на даний час додаткового догляду у лікарів, дружина  має невиліковні захворювання, які потребують хірургічного втручання. Після, того як ми переховувалися від обстрілів в сирому, покритому пліснявою підвалі, діти почали хворіти частіше ніж до війни. Кошти потрібні на лікування дітей, харчування, на медикаменти, одяг, на продукти та на додатковий догляд у лікарів. Заробітну  плату, яку я отримую зараз не в повному обсязі, на теперішній час вистачає лише на сплату помешкання, яке ми винаймаємо, та комунальних послуг, коштів  на харчування та на ліки не вистачає взагалі. Дуже просимо Вас допомогти нашій родині фінансово. Будемо разом із дітками  вдячний Вашій допомозі. Дякую за порозуміння!!!! Location 50.9077, 34.7981 Copyright information This document is licensed CC BY-NC-ND 4.0. This material may not be redistributed for commercial purposes and may not be altered; no derivatives are permitted. If you wish to redistribute this material, attribution must be given. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource Testimony 1034 Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context 1034 https://d1y502jg6fpugt.cloudfront.net/76567/archive/files/07f1fe4830f1437a235ff5c31375ff58.pdf?Expires=1781740800&Signature=U-MChTugdgqIHBp72XJUy%7E%7E0MEE-KwAKU9%7E6X-G60YfpuVJEf-u9FHMEMZ-fTo-DlqyppczzWZuttzaWw5ZEA89PwsKail6Qsv5TnwEDZUFK8KPgta7hSNq3FnnAYPYKHBwGf8SEMMELcxgsQYcgaYcgAsALCwwNht%7E--NgkUDpDFpzaA4mA7OkkmZkAwiECkLUzqgo2wDZZKfMU7fObjmcY7CE7ry%7EczXmnVd-jf0AHNLn71CfwpXRUlnLj2vRkKZKagEL6pEEImVHbGqmU8SvFba218PhudIrt221oiemIHA4NvaheKuA7QGZtMDM4wEogcHoGb7Rxrx0kGVEjNA__&Key-Pair-Id=K6UGZS9ZTDSZM a5eb8817f03a8b77ebf9f3c41c9b5f64 Testimony Testimonies gathered from refugees. Age / Вік 30 Age Range / Віковий діапазон 26-30 Gender / Стать Female жін Marital Status / Сімейний стан Single неодружений/а Region / Область Kherson region Херсонська область Occupation Status / Окупованість територій Occupied (as of the time of writing) Окуповані на момент написання Forcibly Displaced / Переміщена особа No Ні Education / Освіта Secondary specialized education середня спеціальна Date of Testimony / Дата опитування 2022-07-06 Date Range / Проміжок часу Season when the testimony was received. 2022 Summer 2022 Літо War Testimony / Досвід війни When all this happened, it was terrifying, and this fear is with me every day, every minute; there is no feeling of peace or lightness; every day, you are on the alert, run away, hide, save your children. Коли це все сталося, було дуже страшно, і цей страх зі мною кожен день, кожну хвилину, немає почуття спокою, легкості, кожен день ти напоготові, тікати, ховатися, рятувати своїх дітей. Location 46.6354, 32.6169 Copyright information This document is licensed CC BY-NC-ND 4.0. This material may not be redistributed for commercial purposes and may not be altered; no derivatives are permitted. If you wish to redistribute this material, attribution must be given. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource Testimony 1032 Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context 1032 https://d1y502jg6fpugt.cloudfront.net/76567/archive/files/46a60337b29bc01a58fe227c284aef59.pdf?Expires=1781740800&Signature=X6HCoK20Zh5J%7EYQCkkklunCupsr2YAM%7ESCDChIN8QdvtrQ0dfKHiYSz7ivf5nd9YTgTjZoSmpxTuKTxm9cnQwFM04sw9IDfrrcPst2UFDZFS5bs2HixGViNiE43DrSLgKV2%7E9KPzqzqE-QQI2v-8jw%7EDuoAHEMCeBH%7ETjfA%7EV7yRBxVBCqZS4zHBXX%7E6HymGYQUJBFF3gIsgJfOoyEzC85LPY3-25v8r3T%7ERB7KhXSO5G6KL6FgGqPzf%7EGUR7IlZ65D1vcDjvFamby0A4WSwotLCQI4m2TnhXDIek9Nzf7Wv4%7EF2gGwDqvzAITLJlPH2tiTUUlPDJu7NAjhPS03kuA__&Key-Pair-Id=K6UGZS9ZTDSZM 2fdf0887d0a620d554565af4fcebb7d7 Testimony Testimonies gathered from refugees. Age / Вік 27 Age Range / Віковий діапазон 26-30 Gender / Стать Female жін Marital Status / Сімейний стан Single неодружений/а Region / Область Donetsk region Донецька область Occupation Status / Окупованість територій Occupied (as of the time of writing) Окуповані на момент написання Forcibly Displaced / Переміщена особа Yes Так Education / Освіта Secondary specialized education середня спеціальна Date of Testimony / Дата опитування 2022-07-06 Date Range / Проміжок часу Season when the testimony was received. 2022 Summer 2022 Літо War Testimony / Досвід війни I was scared about the children, not about myself. Дуже переживала за дітей, не за себе. Location 48.0159, 37.8028 Copyright information This document is licensed CC BY-NC-ND 4.0. This material may not be redistributed for commercial purposes and may not be altered; no derivatives are permitted. If you wish to redistribute this material, attribution must be given. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource Testimony 1029 Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context 1029 https://d1y502jg6fpugt.cloudfront.net/76567/archive/files/350ba4b095c1a6dea756e26101d2d703.pdf?Expires=1781740800&Signature=oDhDU7YjdioPsvdcVkbyuyE1m7xSDSHREZvKbeBQBaoPF1SvTkLStWn0A5uXnpuKMaU%7EqcO7k79pHw7PcER-VD9LiIgFpWSGxQzUEZThEO1CxcY3oDdYU1uu4vzWbV4EYp8Zc8S9lNkHzNZGqG%7EnbfCzFNDV5LJet0unlqgxNC8DaDVXQNSC-6tGppjp0PvgYfpNp4GkZC2HHP-alCqTNn7palNLw8Rqa7ArlJbmwTXZMCW2H2RHxqkqkkTnPbar3LUNq7N7oVUlCJIZsfjkAg2oasMN1Hq7%7EjG2LmNe%7EQ6N-YYEDVryB41NUYRgrrLhOInbPvqhKT7ZRWb6xc2cYQ__&Key-Pair-Id=K6UGZS9ZTDSZM 7274c0ebe00745ce92fa93bef2f327c0 Testimony Testimonies gathered from refugees. Age / Вік 23 Age Range / Віковий діапазон 21-25 Gender / Стать Female жін Marital Status / Сімейний стан Single неодружений/а Region / Область Dnipropetrovsk region Дніпропетровська область Occupation Status / Окупованість територій Never occupied Не були окуповані Forcibly Displaced / Переміщена особа Yes Так Education / Освіта Secondary specialized education середня спеціальна Date of Testimony / Дата опитування 2022-07-06 Date Range / Проміжок часу Season when the testimony was received. 2022 Summer 2022 Літо War Testimony / Досвід війни It was tough when the war started. I would like it all to end. I am perturbed. Дуже тяжко, коли почалась Війна. Хотілось би, щоб це все закінчилось. Дуже хвилююсь. Location 48.4647, 35.0462 Copyright information This document is licensed CC BY-NC-ND 4.0. This material may not be redistributed for commercial purposes and may not be altered; no derivatives are permitted. If you wish to redistribute this material, attribution must be given. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource Testimony 1027 Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context 1027 https://d1y502jg6fpugt.cloudfront.net/76567/archive/files/8d302070359b5e49b1f5705dfa66b8af.pdf?Expires=1781740800&Signature=huO%7E%7EvoaESBZlvIZEKRY2nClxlXnKhjOdfnVn870Qr36qD10k1De%7Eb8TeGMaNezA%7EQVWXeepGOgZSY6TnRh39ciZtPhpiEpmuedCYFtTACHP%7Es5aNrc81baQ9cDOJFF6eiMd9LIKZB2BrJuBlCS5NhI36igZlHoxi7ixyeldUE0iixfrQnaGPbmTmhGixv-Epk%7EvBWN3JYmWl1XY86oQn9K2HsPxfXUSs-O1C-TiEORdK3FaMi%7ENWQWkYzB1F-%7E6cDlbJtEvpo4OIf94mFlPdwppoMzy0fnGtwFfmCO9rHqMWy2PuIep3gJ-yS08nsknAX1w-L7rFUFhVgVSAFt2Ew__&Key-Pair-Id=K6UGZS9ZTDSZM 624de7d48dd0fa73fc4265c240993c97 Testimony Testimonies gathered from refugees. Age / Вік 33 Age Range / Віковий діапазон 31-35 Gender / Стать Female жін Marital Status / Сімейний стан Single неодружений/а Region / Область Donetsk region Донецька область Occupation Status / Окупованість територій Occupied (as of the time of writing) Окуповані на момент написання Forcibly Displaced / Переміщена особа Yes Так Education / Освіта Secondary specialized education середня спеціальна Date of Testimony / Дата опитування 2022-07-06 Date Range / Проміжок часу Season when the testimony was received. 2022 Summer 2022 Літо War Testimony / Досвід війни Good afternoon, everyone. My name is [NAME]. I lived in the city of [CITY] in the Donetsk region. This is a beautiful city, blooming, cheerful, cheerful, but in winter, when I was at work, we heard explosions, and everything froze; we didn't go to work anymore. Schools and kindergartens were also closed. We stayed at home until the end, but the children and I were terrified; every day and night, we saw and heard explosions. You can't do that; the war is terrifying. We sat in the basement for more than a week; we ate, the children slept, went to the toilet, and couldn't go outside because it was terrifying. And then we went to [CITY], where they helped us and sheltered us; it was a church. Then we went to [CITY], where we lived in a kindergarten. And now we have come to the [CITY], Kyiv region. It is quiet here; there are no explosions, and children are walking, enjoying themselves, warmth, and life. If the studying and kindergarten work, then the children will continue to study. My nephew protects our Ukraine. We always worry about him. But we believe that Ukraine will win. In our city, there is no water, electricity, or gas for a long time. I always call my neighbour and ask how they are. Today, our city was shelled again. I so want to go home, to my native house, native land. But unfortunately, it is not possible now. We are renting a house now. I can't go to work yet, because the children are at home. The daughter sometimes cries and screams in her sleep; she still cannot reach her senses. My son is fine; he sleeps well. I also often scream when I sleep. But everything will be fine. I really pray that this will end soon and that we will continue to live as we lived before. To be quiet and peaceful. So that the war never again catches our Ukraine. Now we need time to escape such horror, stress, tears, pain, and death. My mother died in the winter, and there is a war here; it is tough for me to be here alone without my relatives and my mother. My children are fine, and I am happy they are alive and well, but a mother is a mother. Therefore, I wish everyone peace and goodness and victory. Thank you all. Всім добрий день. Мене звати [ІМ'Я]. Я жила в Донецькій області [МІСТО]. Це дуже красиве місто, квітуче, життєрадісне, веселе, але взимку, коли я була на роботі, почули вибухи, і все завмерло, на працю ми вже не вийшли. Школи і дитячі садочки також не працювали. Ми вдома перебували до останнього, але я і діти дуже боялися, кожен день і ніч бачили і чули вибухи. Так не можна, війна це дуже страшно, ми більше тижня сиділи в підвалі, ми там їли, діти там спали, в туалет там ходили, ми не могли виходити на вулицю, бо було дуже страшно. І потім ми поїхали в [МІСТО], там нам допомогли, прихистили, це була церква. Потім ми поїхали до [МІСТО], там ми жили у дитячому садку. А зараз приїхали до [МІСТО], Київська область. Тут тихо, немає вибухів, діти гуляють, радуються сонечку, теплу, життю. Якщо запрацюють школа, дитячий садок, то діти далі підуть навчатися. Мій племінник захищає нашу Україну. Ми завжди за нього переживаємо. Але ми віримо, що Україна переможе. В нашому місті не має ні води, ні світла, газу давно не має. Я завжди дзвоню сусідці, і питаю як вони. Сьогодні знову були обстріли по нашому місту. Я так хочу додому, в свою рідну хату, рідну землю. Але на жаль, зараз не можна. Зараз ми знімаємо житло. На роботу поки я не можу піти, бо діти вдома. Донька інколи уві сні то плаче, то кричить, не може ще прийти до тями. Син нічого, добре спить. Я теж часто кричу, коли сплю. Але все буде добре. Я дуже прошу, щоб це скоро скінчилося, і ми як жили раніше, будемо жити далі. Щоб тихо і мирно. Щоб війна більше ніколи нашу Україну не застала. Зараз треба час, щоб трішки відійти від такого жаху, стресу, сльози, болю, смерті. В мене мама взимку померла, і тут війна, мені дуже тяжко тут одна без рідних, і мами. Діти це добре, і я щаслива, що вони живі і здорові, але мама є мама. Тому я всім бажаю мира і добра і перемоги. Всім дякую. Location 48.0159, 37.8028 Copyright information This document is licensed CC BY-NC-ND 4.0. This material may not be redistributed for commercial purposes and may not be altered; no derivatives are permitted. If you wish to redistribute this material, attribution must be given. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource Testimony 1024 Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context 1024 https://d1y502jg6fpugt.cloudfront.net/76567/archive/files/b026590a32308efe7a521755815be518.pdf?Expires=1781740800&Signature=YstP4oAky6PPcunoseqZnjUXBNOM4O2Rj6sPxkFAL%7E4qTAMoDxF6PXHIBaB2U7NqxPFsarRtCG1Osqftsh4j%7E781fVH8zYotAKKAG2Hkp4BiPmMAHr6nFx9ReG1xsFH0ipZQm-EuRb0l92M8faNnXbCxn4Jbih8SCtwukdorVESnm%7EDgHSwWp5xPneCc5XU8pCI8zHVpULYr0F%7E0RXlHm7NiLJBE19TGIYVdOZE-KF7peaqJ10v85OGda2QjrxI%7EfeXxRRycPuaLZPYVpEAbjv8ROeLCCFycGWIEH7dcxb99a4KRQ17xiFX7s9YpCjJXNLFkEDTfnjk38jKL0nzTeg__&Key-Pair-Id=K6UGZS9ZTDSZM e39c1e48796660ee8cf38544dc6e10a2 Testimony Testimonies gathered from refugees. Age / Вік 30 Age Range / Віковий діапазон 26-30 Gender / Стать Female жін Marital Status / Сімейний стан Married одружений/а Region / Область Odesa region Одеська область Occupation Status / Окупованість територій Occupied (as of the time of writing) Окуповані на момент написання Forcibly Displaced / Переміщена особа Yes Так Education / Освіта Secondary specialized education середня спеціальна Date of Testimony / Дата опитування 2022-07-06 Date Range / Проміжок часу Season when the testimony was received. 2022 Summer 2022 Літо War Testimony / Досвід війни Good afternoon. My name is [NAME]. My husband and I have three children - years old, years old and one and a half years old. We live in the Odesa region. Before the war, we lived in [CITY]. My husband worked in construction, earned good money, and everything was fine. But when this terrible war began, we had a black streak. My husband lost his job because of the war. When the Razi started bombing [CITY] at a.m., my family and I gathered and left for our native village of [CITY], [CITY] District, Odesa Region. I only receive child support for UAH ,. This money is catastrophically not enough for our whole family. It is challenging for us now . But my husband is trying to find at least some work in the village to feed our family. It is difficult for all of us now, but I am sure this terrible war will soon end, and we will live as before. Доброго дня. Мене звати [ІМ'Я]. У нас із чоловіком троє дітей - років, років та півтора рочки. Проживаємо в Одеській області. До війни ми жили в [МІСТО]. Чоловік працював на будівництві, заробляв непогані гроші, все було добре. Але коли почалася ця жахлива війна, в нас настала чорна полоса. Через війну мій чоловік втратив роботу. Коли рашисти почали бомбардувати [МІСТО] о ій годині ранку, ми із сім'єю зібралися та виїхали в наше рідне селище [МІСТО] [МІСТО] району Одеської області. Я отримую лише дитячі кошти у розмірі грн. Цих грошей катастрофічно не вистачає на всю нашу сім'ю. Зараз нам дуже важко . Але чоловік намагається знайти хоч якусь роботу у селі, щоб нагодувати нашу сім'ю. Зараз нам усім важко, та я впевнена, що скоро уся ця жахлива війна скінчиться і будемо жити так, як раніше. Location 46.4825, 30.7233 Copyright information This document is licensed CC BY-NC-ND 4.0. This material may not be redistributed for commercial purposes and may not be altered; no derivatives are permitted. If you wish to redistribute this material, attribution must be given. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource Testimony 1023 Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context 1023 https://d1y502jg6fpugt.cloudfront.net/76567/archive/files/ff6b20fb8d3d871667eb9fae71d7b61f.pdf?Expires=1781740800&Signature=t1r2GgXP4IDR%7Eva36yrNTaQtmVq3qor8e7JBh6QR1p7oSFc9q3QAU5w00uo4ZLsM5xYnmkFdGEqUbbjanJ3%7E2dHmmoJaC5gvJVLwoaNCl5XIdwY8swbj3D2v5wIPuFOWc8ocpq3c9sXPTwXDPZw%7EVVoBdVIsNwiqHL%7EMWg%7E-Gtea90zPTMqmEIn4GaFl%7EUCu4m3j7GDsl5-FHg8lipMnajnE4nAti-TRwiBZGS1mEvSyYDUG%7EFzTeCtYYc8eIAi5EJL%7EsafDwaPi2qbMZBk5FKBW6UY87CXBylUjIIidXH%7E3AgVDCbozq2aMPG1IQfxZ0Y7m3ZObH69AK7Q3ECBbKw__&Key-Pair-Id=K6UGZS9ZTDSZM 6e6f353f16b6f879e2de0599b2986416 Testimony Testimonies gathered from refugees. Age / Вік 50 Age Range / Віковий діапазон 46-50 Gender / Стать Female жін Marital Status / Сімейний стан Married одружений/а Region / Область Kyiv region Київська область Occupation Status / Окупованість територій Deoccupied (as of the time of writing) Деокуповані на момент написання Forcibly Displaced / Переміщена особа Yes Так Education / Освіта Secondary specialized education середня спеціальна Date of Testimony / Дата опитування 2022-07-06 Date Range / Проміжок часу Season when the testimony was received. 2022 Summer 2022 Літо War Testimony / Досвід війни Hate, insomnia. Ненависть, безсоння. Location 50.4501, 30.5234 Copyright information This document is licensed CC BY-NC-ND 4.0. This material may not be redistributed for commercial purposes and may not be altered; no derivatives are permitted. If you wish to redistribute this material, attribution must be given. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource Testimony 1022 Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context 1022 https://d1y502jg6fpugt.cloudfront.net/76567/archive/files/e4f158b6c72685e5bc2644463d193425.pdf?Expires=1781740800&Signature=pAUnsSZoOnsxSYVW6u1h-pGqAPTX3CaYLEIIin7c9ZIY0bXlwVRi9Fr4WCkuU0MkZZV7FmzKdfujIUdJkoNUGzJ1PW9rhLjJjBD535NP90NRHGFpZ3NABzWLd0kq5CLHiJNRenGKgSiay%7E-OfqrtGkphwvy74jRBOjHYLt6VuRFUD1k2wb25C7yCziFn1ouYLp%7EDUUjNsEqlPFt%7ED1qeFIDNOZfU6bO3w3T4gnzw--qf4FIP4W%7EoNz%7ETza08Mu50yIbeKorRwQS5EhwDkt0x1dwGqa%7E7jXu1492kdf%7ElDt9WMfKPVzWRVxHFRVVfqdvE6u1DGCOkmGmcrfMbOPY0MQ__&Key-Pair-Id=K6UGZS9ZTDSZM 050edc1d2f3e630cf7b5b18c488ff1a3 Testimony Testimonies gathered from refugees. Age / Вік 31 Age Range / Віковий діапазон 31-35 Gender / Стать Female жін Marital Status / Сімейний стан Single неодружений/а Region / Область Zaporizhzhia region Запорізька область Occupation Status / Окупованість територій Occupied (as of the time of writing) Окуповані на момент написання Forcibly Displaced / Переміщена особа No Ні Education / Освіта Secondary specialized education середня спеціальна Date of Testimony / Дата опитування 2022-07-06 Date Range / Проміжок часу Season when the testimony was received. 2022 Summer 2022 Літо War Testimony / Досвід війни We are afraid of shelling. Боїмося обстрілів. Location 47.8388, 35.1396 Copyright information This document is licensed CC BY-NC-ND 4.0. This material may not be redistributed for commercial purposes and may not be altered; no derivatives are permitted. If you wish to redistribute this material, attribution must be given. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource Testimony 1021 Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context 1021 https://d1y502jg6fpugt.cloudfront.net/76567/archive/files/d8bd0f81f4fa6068c0b9f5dbc2ac4820.pdf?Expires=1781740800&Signature=D2gj0mkiXCUyRSC9t5CwgLemniEQwutR-DCyWjobh24LKEgVFpGEAQtzqOlBiX%7EBvskk9IEFFot59HGbt-apfYm1dP1Kc9ROyWcVLb-CCfmlBCviylVlkiKNc52s36d2YHc3zryrN8H2UJ2WYOvPpH3-2UGIfcDSdaW1kVgjBj4QE6XZWfOGO7zTgMAAAsZDHLx%7EWcrrvvtUQlCJkXj4S1d2Z9dtLXO20YGjTCewFhLL8jJ7n4Q%7EkJlaFhpUYHRUJWwh9Ru467fgKgzbdElfVIftKJrNKLRqWzl6tJ3IWcKXYseV9pYvuQOcVhNquCEElc-pgmI7bJYuZVq6HJEgRg__&Key-Pair-Id=K6UGZS9ZTDSZM 56061cecbe05145657c5347eaed57362 Testimony Testimonies gathered from refugees. Age / Вік 36 Age Range / Віковий діапазон 36-40 Gender / Стать Female жін Marital Status / Сімейний стан Married одружений/а Region / Область Donetsk region Донецька область Occupation Status / Окупованість територій Occupied (as of the time of writing) Окуповані на момент написання Forcibly Displaced / Переміщена особа Yes Так Education / Освіта Secondary specialized education середня спеціальна Date of Testimony / Дата опитування 2022-07-06 Date Range / Проміжок часу Season when the testimony was received. 2022 Summer 2022 Літо War Testimony / Досвід війни It all started at the beginning of . We watched TV but could not imagine that this could happen to us. The news reported about the fighting in [CITY] and [CITY]. At that time, our family lived in [CITY], Donetsk region. In April , the war reached our city. Airplanes started flying and dropping bombs on my area. Then they fired heavy weapons and hit neighbouring houses. When it became unbearable to see and hear it, our family decided to leave the city for a while. My children were and years old. We went south of Ukraine, where we stayed for about three weeks, and then returned to our hometown of [CITY]. It seemed like it was over, but it wasn't. Shells and rockets continued to fall, and one of them hit our apartment building; the sounds were unbearable, and it was terrifying, especially for the children, so we decided to go down into the bomb shelter. It was very damp and dirty; many people were hiding there too. We lived in a bomb shelter for about two weeks until all communications were cut off: water, gas, and electricity. Shelling continued; shells flew over our heads. I did not let go of my children for a moment; they began to cry more often and get nervous. They lived in eternal stress and tension. In August , we couldn't stand it and moved to [CITY], Donetsk region; at that time, life in this city was already improving. We rented an apartment and found a job; the children everything seemed tohen school. Everything seemed to be fine, but in February , everything started again. We were in despair; my husband and I lost our jobs, and there was nothing to pay for the rented apartment. Everything was like a terrible dream, a terrible story repeating itself with us again, these unbearable sounds again; we did not know what would happen tomorrow. Air raid alarms sounded more and more frequently in the city, the city's outskirts began to be shelled, fewer and fewer people remained on the streets, and shops closed. Again we found ourselves in a hopeless situation. We lived in the corridor for a whole month; we practically did not go outside; there was apathy, stress, depression and disappointment. But for the children's sake, deciding what to do next was necessary. And we again decided to leave the city and move to a safer place. It turned out to be a charming city in [CITY]. We are starting all over again: we are looking for a new job, a new school for our children, and we are settling into a new home. We have been homeless for the ninth year, but I realized that home is where my family is! The main thing is that we are together! Все почалось на початку року. Ми дивились телевізор, та не могли уявити, що таке може статися з нами. По новинах розповідали про бойові дії у [МІСТО] та [МІСТО]. На той час наша сім'я проживала у [МІСТО], Донецької області. У квітні війна дійшла і до нашого міста. Почали літати літаки та скидати на мій район бомби. Потім стріляли з важкої зброї та влучали по сусіднім домівкам. Коли вже стало нестерпно це бачити і чути, наша родина вирішила покинути місто на деякий час. Дітям було та рочки. Ми вирушили на південь України, де перебували біля трьох тижнів, та повернулися у рідне місто Горлівка. Здавалося, наче все закінчилося, але ні. Снаряди і ракети продовжували падати, один з них влучив в наш багатоквартирний будинок, звуки були нестерпні, було дуже лячно, особливо за дітей, та ми вирішили опуститися у бомбосховище. Там було дуже сиро та брудно, багато людей там ховалися теж. Біля двох тижнів ми жили у бомбосховищі, доки нам не відключили усі комунікації: воду, газ, світло. Обстріли продовжувались, над нашими головами літали снаряди. Дітей від себе не відпускала ні на мить, вони почали частіше плакати, нервувати. Жили у вічному стресі та напруженні. У серпні ми не витримали та переїхали у [МІСТО] Донецької області, на той час в цьому місті вже налагоджувалось життя. Ми орендували квартиру, знайшли роботу, діти підростали: спочатку дитячий садок, потім школа. Уявлялось, що все буде добре, але у лютому року все розпочалося знов. Ми були у розпачі, чоловік та я втратили роботу, за орендовану квартиру нічим було платити. Все було як у жахливому сні, знов повторюється з нами жахлива історія, знов ці нестерпні звуки, ми не знали що буде завтра. У місті все частіше лунали повітряні тривоги, почали обстрілювати окраїни міста, на вулиці залишалось все менше людей, магазини зачинялись. Знов ми опинились у безвихідній ситуації. Цілий місяць ми жили у коридорі, на вулицю практично не виходили, були апатія, стрес, депресія та розчарування. Але заради дітей треба було вирішувати, що робить далі. І ми знов вирішили покидати місто, та переїхати у безпечне місце. Це виявилось дуже гарне [МІСТО]. Знов ми розпочинаємо все спочатку: шукаємо нову роботу, нову школу для дітей, та налагоджуємо побут у новій оселі. Дев'ятий рік ми як безпритульні, але я зрозуміла, що дім там, де моя сім'я! Головне, що ми разом! Location 48.0159, 37.8028 Copyright information This document is licensed CC BY-NC-ND 4.0. This material may not be redistributed for commercial purposes and may not be altered; no derivatives are permitted. If you wish to redistribute this material, attribution must be given. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource Testimony 1019 Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context 1019 https://d1y502jg6fpugt.cloudfront.net/76567/archive/files/8e5e7b4585a668f0315076871436cc8e.pdf?Expires=1781740800&Signature=BzVi6v36JXS3Vj25JUQajD6H8zgYCXUzxNWRIluuO2uLyegckAQIBCcTbxL%7ETt-PfIQrMmB3Jnub-%7EV6vaFlAawa7UagI5zXcHUE33o2KLub2%7ET17No92uGXOKQrQSJ3auOtvO1ZmUbNZTN3jPO%7Ekp12SvCtzu8EfOnbs49P%7EwXRouMLYNJnpak43fXl76wmNm2FRv04UbkVeTnIIBkjiVbzTFaZpIVIxii9tAL8mkx0XRiiCys8A2bsXHU1xD5tP6EEFRp8eLyJ77QPXIvAexSf3UEmPJXEQ1yGDFXI7yqEmMsgLOfSAjFZ4ShxDfgTRos5FWfWEmky0Ca-tJOKCw__&Key-Pair-Id=K6UGZS9ZTDSZM ba158b2d99af217459513784d3d65989 Testimony Testimonies gathered from refugees. Age / Вік 27 Age Range / Віковий діапазон 26-30 Gender / Стать Female жін Marital Status / Сімейний стан Married одружений/а Region / Область Mykolaiv region Миколаївська область Occupation Status / Окупованість територій Occupied (as of the time of writing) Окуповані на момент написання Forcibly Displaced / Переміщена особа Yes Так Education / Освіта Secondary specialized education середня спеціальна Date of Testimony / Дата опитування 2022-07-06 Date Range / Проміжок часу Season when the testimony was received. 2022 Summer 2022 Літо War Testimony / Досвід війни We are from [CITY]; at the beginning of March, we arrived in the village of Mykolaiv region, and Russian troops entered here. To say that we were shocked is an understatement. I had a small child, shelling every day, life in a cellar, and a lack of food... phones and all the fruit we brought were stolen; I was in despair. When they ran away, they were beaten, I thought, finally, there will be silence... We were without electricity, water, and communication for weeks. They were knocked out, and a week later, the lights came back; I was happy, but then the rocket attacks began. And to this day, I go to bed and pray to God to wake up; I pray for a happy future for my child and the country... Honestly, I'm tired; my hands don't want to do anything, and I'm tense all the time... My son is already . years old, but he's afraid of every sound, especially at night. He can wake up and cry... I'm worried because we didn't get the scheduled vaccine or visit the doctors... I'm afraid to take him to the city. I answer why we did not leave: firstly, I will not leave my disabled grandmother and parents here; secondly: sometimes there is nothing to buy groceries, and you need at least some money to leave. Ми з [МІСТО], на початку березня приїхали в село Миколаївської області, та сюди зайшли російські війська. Сказати,що ми були в шоці, нічого не сказати. У мене маленька дитина, щодня обстріли, життя в погребі, бракувало їжі... украли телефони та всі фрукти, що ми привезли, я в відчаї була. Коли вони тікали, їх вибивали, я думала ну нарешті, буде тиша... Ми тижня були без світла, води, зв'язку. Їх вибили, через тиждень дали світло, я зраділа, але потім почались ракетні удари. І по цей день я лягаю спати і молю бога прокинутися, молю про щасливе майбутнє для моєї дитини,країни... Чесно, я втомилася, руки нічого робити не хочуть, весь час напружена... Синові вже , роки, але він боїться кожного звуку, особливо вночі може прокинутися і плакати... Я хвилююсь, адже ми не зробили планову вакцину, не відвідали лікарів... Я боюсь везти його в місто. На питання, чому ми не виїхали, відповідаю: по-перше, я не залишу тут бабусю інваліда та батьків, по-друге: немає за що іноді продукти купити, а щоб виїхати потрібні хоч якісь гроші. Location 46.9750, 31.9946 Copyright information This document is licensed CC BY-NC-ND 4.0. This material may not be redistributed for commercial purposes and may not be altered; no derivatives are permitted. If you wish to redistribute this material, attribution must be given. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource Testimony 1014 Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context 1014 https://d1y502jg6fpugt.cloudfront.net/76567/archive/files/e98e0cf305c1adc932f8fc4cd8d9992f.pdf?Expires=1781740800&Signature=g5KJGtLDVu%7EuiKddMx8TGNupvu7EOr9koNHFEOscFk59K%7EEiaJ%7EPcDQTMw42TbeLr9eHfnTH4EVHnbQYD4HpV6iS20r6YD3jdoAkEISw2ts2HGS9deGiI3rYbjFEbW4YVcYegtIYFazsAr9LvDz-a6wSGwpmt-sT4K-IYYMBx6wiaBHA49aXO4mMEwMVpC6iOhDelPHmDeFWaOwalQE-2IqMo7aIPG5CKj8aK2oiX28FV2Zy4ULj%7Es6t7MrrcNhnE%7EfvD4x4JWXCLtRo%7EErCh1YbqY3eyWvk6ID6GWX0%7ECdeCuNL71mzYjcUOUNKVXDaq8AXlfqPriWAxeCLNJYIwA__&Key-Pair-Id=K6UGZS9ZTDSZM 07b0d9e8cf66de2fdeaee9f40a048e0a Testimony Testimonies gathered from refugees. Age / Вік 31 Age Range / Віковий діапазон 31-35 Gender / Стать Female жін Marital Status / Сімейний стан Single неодружений/а Region / Область Odesa region Одеська область Occupation Status / Окупованість територій Occupied (as of the time of writing) Окуповані на момент написання Forcibly Displaced / Переміщена особа Yes Так Education / Освіта Secondary specialized education середня спеціальна Date of Testimony / Дата опитування 2022-07-06 Date Range / Проміжок часу Season when the testimony was received. 2022 Summer 2022 Літо War Testimony / Досвід війни Before the war, we lived in [CITY]; now, we moved to the village for a while. We try to remember and think about the war as little as possible, but unfortunately, this is impossible. Now, children are not allowed to go on the Internet and see horrors of the war; they read, draw, and play in the yard more often. We cultivated a small piece of land and planted a vegetable garden; now, we are taking care of it as a whole family, trying to distract ourselves somehow. I started doing needlework; it's a perfect distraction from terrible thoughts. It is essential to talk to children and explain to them what is happening in our country right now, but do it very carefully. Also, we were given two rabbits, which the children are now feeding and caring for, which also helps a lot. До війни проживали в [МІСТО], зараз переїхали на деякий час в село. Намагаємося якомога менше згадувати та думати про війну, але це на жаль, неможливо. Зараз дітям не дозволяють дивитися інтернет, та жахи про війну, частіше читають, малюють, граються на подвір'ї. Обробили невеликий клаптик землі та посадили городину, зараз за нею доглядаємо усією родиною, намагаємось якось відволіктися. Я почала займатися рукоділлям, це дуже добре відволікає від жахливих думок. Дуже важливо розмовляти з дітьми та пояснювати їм про те, що саме зараз відбувається в нашій країні, але робити це дуже обережно. Ще нам подарували двох кроликів, яких діти зараз годують та доглядають за ними, це теж дуже допомагає. Location 46.4825, 30.7233 Copyright information This document is licensed CC BY-NC-ND 4.0. This material may not be redistributed for commercial purposes and may not be altered; no derivatives are permitted. If you wish to redistribute this material, attribution must be given. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource Testimony 1012 Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context 1012 https://d1y502jg6fpugt.cloudfront.net/76567/archive/files/5a25d57da54ea7b51196956fb8615576.pdf?Expires=1781740800&Signature=Y4YHhDsuiAcpEmupDKZPoDdGjNjlm97NZcUhLxBJdcOVKr-6OR14BxMcURQt1mB2PKIjbW0xGKDA6K88V7xioZ3QoZ027eIFOtCJf9h1FucKrhtshUSg7xfOLd6%7EXW91L-P7E7BeVXLvW%7Embt1yROnJNBnqDaAw%7EEnFYYvdFlmV3q3%7Ew%7E6aZlxkg8G6x7xUHo6ClaHz%7EZdcddMnz8Pk3zvzCZWjsGlNxCxDMHhZnFZXQmbDqA1p0BUXMVH2Es86w%7EFZfH9dzPQ4-dM3PBDRFptUpjmji27nQXuuBXOxNR-Yyjq7i5j%7EnfDk5bNcj-Wu8eAY%7EKhjW-UT6PivK1FGQqQ__&Key-Pair-Id=K6UGZS9ZTDSZM 44a462bb5049dd9c48226b83a53641f9 Testimony Testimonies gathered from refugees. Age / Вік 28 Age Range / Віковий діапазон 26-30 Gender / Стать Female жін Marital Status / Сімейний стан Single неодружений/а Region / Область Mykolaiv region Миколаївська область Occupation Status / Окупованість територій Occupied (as of the time of writing) Окуповані на момент написання Forcibly Displaced / Переміщена особа Yes Так Education / Освіта Secondary specialized education середня спеціальна Date of Testimony / Дата опитування 2022-07-06 Date Range / Проміжок часу Season when the testimony was received. 2022 Summer 2022 Літо War Testimony / Досвід війни It hurts to look at the destroyed houses and the death of people who are dying; you are afraid just to go outside, and you think about tomorrow, what will happen. I wish for peace and everything to be as it was before. Боляче дивитися на зруйновані будинки, на смерть людей, які гинуть, боїшся просто вийти на вулицю, думаєш про завтрашній день, що буде. Хочеться вже миру і щоб все було як раніше. Location 46.9750, 31.9946 Copyright information This document is licensed CC BY-NC-ND 4.0. This material may not be redistributed for commercial purposes and may not be altered; no derivatives are permitted. If you wish to redistribute this material, attribution must be given. Dublin Core The Dublin Core metadata element set is common to all Omeka records, including items, files, and collections. For more information see, http://dublincore.org/documents/dces/. Title A name given to the resource Testimony 1010 Identifier An unambiguous reference to the resource within a given context 1010